Але доля не забарилася продемонструвати свою мінливість: перебування на посаді Мечоносця, до якої вона готувалася все життя, тривало лише п’ятнадцять хвилин.
Останні десять хвилин Епохи стримування: 16:17:34–16:27:58, 28 листопада 62-го року. Центр управління стримуванням
Вигнута біла стіна раптом забарвилася в червоне, наче на неї плеснуло магмою із самого пекла. Найвищий ступінь тривоги. На червоному тлі почала проступати велика кількість рядків із білих символів, і кожне слово немов кричало від жаху:
Виявлено присутність космічних зондів сильної взаємодії.
Загальна кількість: 6.
Один рухається до точки Лагранжа L1 у системі Земля–Сонце, інші у формації 1–2–2 — в напрямку Землі.
Швидкість руху: 25 000 км/с.
Приблизний час досягнення земної поверхні: 10 хвилин.
Довкола Чен Сінь у повітрі плавали п’ять голографічних кнопок, які випромінювали зеленкувате світло. Натиснувши на будь-яку з них, можна було розгорнути відповідне інформаційне вікно з відображенням докладнішого звіту розвідки. Уся інформація надходила із системи раннього сповіщення, що контролює космічний простір у радіусі 15 мільйонів кілометрів навколо Землі, аналізується Генеральним штабом Об’єднаного флоту Сонячної системи в режимі реального часу й передається Мечоносцеві для ухвалення рішення.
Як стало відомо пізніше, всі шість «загублених» Краплин переховувалися неподалік від кордону чутливості системи раннього сповіщення, баражуючи на відстані 18–20 мільйонів кілометрів від Землі. Одна трійця використовувала для маскування сонячну активність, постійно перебуваючи у транзиті між Землею й Сонцем, а інша — поклади космічного сміття, що переважно складалися з відпрацьованого палива термоядерних реакторів ранніх моделей кораблів, які розташовувалися на земній орбіті. Насправді навіть без вжиття цих додаткових маскувальних заходів відшукати Краплини за радіусом дії системи раннього сповіщення було справою не з легких, зокрема тому, що більшість із експертів вважали, буцім Краплини ховаються значно далі — десь у районі Головного поясу астероїдів.
Удар грому, на який Ло Цзі чекав пів століття, пролунав через п’ять хвилин після його звільнення, й чути його довелося вже Чен Сінь.
Чен Сінь не стала натискати жодну з голографічних кнопок — додаткової інформації вона не потребувала.
Тільки зараз Чен Сінь збагнула всю помилковість своїх припущень. Вона абсолютно не такою уявляла собі місію Мечоносця. Звісно, вона припускала, що розвиток подій може піти за найгіршим сценарієм, чи принаймні намагалась уявити собі такі варіанти. За допомогою експертів флоту та РОЗ Чен Сінь детально вивчила загальну будову системи стримування, а також проговорювала з командуванням флоту й експертами-стратегами вищої керівної ланки РОЗ усілякі екстремальні ситуації, навіть гірші за нинішню.
Але вона припустилися фатальної помилки, якої не передбачала й навіть не могла передбачити. Хоча саме через цей недолік мислення її й вважали гідною стати другим Мечоносцем.
Вона жодного разу підсвідомо не допускала можливості реального настання такого розвитку подій.
Середня відстань до формації зондів сильної взаємодії становить 14 мільйонів кілометрів. Найближчий зонд перебуває за 13,5 мільйона кілометрів від Землі. Час досягнення земної поверхні — 9 хвилин!
Підсвідомо Чен Сінь сприймала себе як опікунку, а не руйнівницю, вона — жінка, а не воїн. Вона хотіла присвятити решту свого життя збереженню рівноваги між двома світами — нехай технології Трисоляриса пришвидшували б розвиток людства, а земна культура сприяла б дедалі більшому культурному піднесенню Трисоляриса, аж поки одного дня її внутрішній голос не підказав би: Уже можна безбоязно відкласти вбік червоний вмикач і повернутися в люди. Світу більше не потрібне стримування, теорія Темного лісу втратила актуальність, і Мечоносці мають стати сторінкою з минулого.
Коли вона вперше зустрілася з цим далеким світом як Мечоносець, то, на відміну від Ло Цзі, відчула, що це швидше шахова партія, а не дуель із летальним наслідком. Вона спокійно вмостилася за шахівницею, розмірковуючи над різними дебютами, уявляючи варіації розвитку атак суперника й вигадуючи способи впоратися з ними по черзі. І вона почувалася цілком готовою розігрувати цю партію протягом усього свого життя.
Але замість того щоб узяти в руку фігуру й зробити перший хід, опонент схопив шахівницю й розбив об її голову.
Уже за п’ять хвилин до того, як Чен Сінь отримала з рук Ло Цзі червоний вмикач, шість Краплин у сховках розпочали прискорюватися. Супротивник не згаяв жодної секунди.
Середня відстань до формації зондів сильної взаємодії становить 13 мільйонів кілометрів. Найближчий зонд знаходиться за 12 мільйонів кілометрів від Землі. Час досягнення земної поверхні — 8 хвилин!
Порожнеча.
Середня відстань до формації зондів сильної взаємодії становить 11,5 мільйона кілометрів. Найближчий зонд перебуває за 10,5 мільйона кілометрів від Землі. Час досягнення земної поверхні — 7 хвилин!
Пустка без кінця краю. На додаток до білої зали й білих літер усе суще довкола неї заволокло молочним туманом. Здавалося, вона опинилася в Усесвіті, який нагадував молочну бульбашку діаметром 16 мільярдів світлових років. У цій величезній порожнечі їй годі було шукати підтримки…
Середня відстань до формації зондів сильної взаємодії становить 10 мільйонів кілометрів. Найближчий зонд перебуває за 9 мільйонів кілометрів від Землі. Час досягнення земної поверхні — 6 хвилин!
Що вона має робити?
Середня відстань до формації зондів сильної взаємодії становить 9 мільйонів кілометрів. Найближчий зонд перебуває за 7,5 мільйона кілометрів від Землі. Час досягнення земної поверхні — 5 хвилин!
Навколишня порожнеча почала розсіюватися. Сорокап’ятикілометрова товща землі над головою повернула присутність, нагадуючи про свій вік. Найнижчий шар, у якому фактично розташовувався Центр управління стримуванням, міг сформуватися 4 мільярди років тому, через 500 мільйонів років після утворення самої Землі. Мутні води протоокеану освічували безперестанні спалахи блискавок; Сонце мало вигляд тьмяного вогника у похмурому небі, забарвлюючи води криваво-червоним; невдовзі в небесах спалахнули інші джерела світла, тягнучи за собою довгі вогняні хвости, але лише для того, щоб упасти в океан; падіння цих метеоритів спричинили серію цунамі, чиї величезні хвилі покотилися до континентів, ще вкритих потоками лави; підняті від зустрічі вогню й води хмари пари ще сильніше заступали Сонце…
На противагу жорстокій картині цього пекла в каламутній морській воді в цей час неспішно відбувалася дивовижна історія: під дією спалахів блискавок і космічних променів зароджувалися, зустрічалися, зливалися й знову розпадалися молекули органіки — гра в довгу з цеглинками, яка тривала 500 мільйонів років. Нарешті один із ланцюжків органічних молекул, тремтячи, розділився на два ідентичних ланцюжки, які почали абсорбувати дрібніші молекули органіки, аж поки не настав час іще одного поділу… Створення ланцюжка молекул, здатного до самовідтворення в грі з тасування дрібних органічних цеглинок, настільки неймовірне, що рівноцінне пронесенню смерчу над купою металобрухту й виготовлення з нього повністю функціонального Mercedes-Benz.
Але це сталося, й розпочалася дивовижна мандрівка тривалістю у 3,5 мільярда років.
Середня відстань до формації зондів сильної взаємодії становить 7,5 мільйона кілометрів. Найближчий зонд перебуває за 6 мільйонів кілометрів від Землі. Час досягнення земної поверхні — 4 хвилини!
Далі розпочався Архей, що тривав 2,1 мільярда років; він змінився Протерозоєм — 1,83 мільярда років; настав час Палеозою: Кембрій — 70 мільйонів років, Ордовик — 60 мільйонів років, Силур — 40 мільйонів років, Девон — 50 мільйонів років, Карбон — 6,5 мільйона років і Перм — 55 мільйонів років; йому на зміну прийшов Мезозой: Тріас — 35 мільйонів років, Юра — 58 мільйонів років, Крейда — 70 мільйонів років; настав час Кайнозою: Третинний період (Палеоген і Неоген) — разом 64,5 мільйона років, Четвертинний період — 2,5 мільйона років.
