— Мені пригадується, що По теж описував веселку над водовертю, здається, навіть у світлі Місяця. Він писав, що це єдиний місток між Часом і Вічністю! — голосно викрикнув Джейсон, але жоден із пасажирів не почув його слів повністю.

Гелікоптер прийшов їм на допомогу, зависнувши над човном на висоті двох-трьох метрів і викинувши мотузкову драбину, щоб усі змогли піднятися на борт. Покинутий човник поплив далі, дедалі сильніше закручуючись у великій водоверті, а навколо недоїденої тріски так само продовжувало світитися синє полум’я.

Вертоліт висів прямо над величезним водяним оком, і люди, які не могли відвести поглядів від гігантської маси води, що оберталася під ними внизу, незабаром відчули напад запаморочення і нудоти. Хтось дав навігаційній системі гелікоптера вказівку синхронізувати швидкість і напрямок руху з обертанням Москстраумена. Водоверть знерухоміла для спостерігачів, але натомість навколо них закрутився увесь світ — небо, море та гори. Водяний вир під ними, здавалося, перетворився на центр світобудови, але це жодним чином не зменшило відчуття нудоти. АА виблювала всю щойно з’їдену рибу.

Дивлячись на водоверть унизу, Чен Сінь пригадала ще один вир, який складався зі ста мільярдів сріблястих зірок та обертався посеред Усесвіту з періодом у 250 мільйонів років, — Чумацький Шлях. Земля в цій круговерті була меншою за пилинку, як і Москстраумен — на поверхні нашої планети.

За пів години човен досяг дна і його миттєво засмоктало у вир. Здавалося, що через гуркіт води чувся хрускіт, із яким корпус човна перемелювався водовертю.

Гелікоптер доправив Джейсона на острів Москен, і Чен Сінь пообіцяла йому якнайшвидше вирішити питання з компенсацією за човен. Потім вони попрощалися зі старим і полетіли в Осло, де розташовувалася найближча від них екранована кімната.

Під час льоту всі заглибилися у власні думки і навіть не дивилися один на одного.

Значення Москстраумена видавалося настільки очевидним, що не потребувало зайвих слів.

Тепер потрібно було пов’язати між собою зменшення швидкості світла і чорні діри. І чи існує взаємозв’язок між чорними дірами й посланням миру до Всесвіту?

Чорні діри самі собою не зменшують швидкості світла, а лише змінюють довжину хвилі.

Навіть якщо уявити зменшення швидкості світла у вакуумі до однієї десятої, сотої чи навіть тисячної від константи, то світло продовжуватиме рухатися зі швидкістю 30 000 км/с, 3000 км/с та 300 км/с відповідно. Яким чином тут можуть бути задіяні чорні діри? Незрозуміло.

Люди зі стандартним мисленням у цій точці розмірковувань впиралися в когнітивний бар’єр, а щоб обійти його, потрібно було зробити парадоксальний хід. На борту гелікоптера зібралися найкращі уми людства, які не вперше стикалися з подібними викликами, як-от Цао Бінь — він завжди виділявся креативним підходом до виконання завдань. Учений-фізик із науковою кар’єрою, що розтяглася на три сотні років, він легко пригадав, що ще в докризові часи дослідники змогли в лабораторних умовах знизити швидкість світла до 17 м/с — це навіть повільніше за перегони на велосипедах. Звісно, подібний експеримент не був тотожним зниженню швидкості світла у вакуумі, але принаймні давав підстави вважати наступні припущення менш неймовірними.

Нехай людству вдасться знизити швидкість світла до десятитисячної від константи у вакуумі — 30 км/с: який із цього зиск і яким чином це пов’язано з чорними дірами?

Здається, жодної суттєвої різниці й користі не видно… Ні, чекайте!

— Шістнадцять цілих і сім десятих! — заволав Цао Бінь. Вогонь, який струменів із його очей, швидко запалив погляди присутніх.

16,7 км/с — значення третьої космічної швидкості у Сонячній системі. Не досягнувши цієї швидкості, ви не зможете залишити її межі.

Те саме стосується й світла.

Якщо швидкість світла у вакуумі всередині Сонячної системи опуститься нижче значення у 16,7 км/с, світло не зможе здолати силу тяжіння Сонця й Сонячна система для спостерігача перетвориться на чорну діру[24].

Оскільки ніщо не здатне рухатися зі швидкістю, більшою за швидкість світла, то у випадку неможливості самого світла залишити горизонт подій Сонячної системи ніщо інше також не матиме такої можливості. Сонячна система стане повністю ізольованою від решти Всесвіту і перетвориться на абсолютно замкнений світ.

І до того ж абсолютно безпечний для решти Всесвіту.

Незрозуміло, як віддалені спостерігачі сприйматимуть чорну діру, створену в Сонячній системі внаслідок зниження швидкості світла, але існують лише два варіанти: для більшості з них Сонячна система заміститься чорною дірою, але для технологічно просунутих спостерігачів розпізнати подібну мімікрію не становитиме труднощів, останні швидко збагнуть, що цивілізація таким чином транслює послання миру.

Таким чином, далека зірка — слабко видима світна плямка на нічному небі — перетвориться на безпечну систему. Усі, хто погляне на неї, завважать: так, вона не загрожує нашому існуванню. Отак удалося вирішити раніше нерозв’язну задачу.

Послання миру до Всесвіту стало реальністю.

Інтерпретація Моря ненажер, яке відділяло Королів­ство без оповідок від решти світу, вже не потребувала супровідної метафори, бо її значення було очевидним.

Пізніше люди почали називати зону космосу зі зниженою швидкістю світла Чорним доменом. Порівняно зі звичною чорною дірою, де швидкість світла не змінювалася, Чорний домен мав значно більший радіус Шварцшильда й містив усередині не синґулярність простору-часу, а доволі велику ділянку простору.

Гелікоптер продовжував летіти понад хмарами, хоча вже минула 11-та година вечора. Сонце повільно сідало, залишаючи на обрії тонку палаючу смужку, яка освітлювала кабіну. У теплих золотавих променях призахідного сонця люди намагалися уявити життя у світі, де швидкість світла становить лише 16,7 км/с, і збагнути, яким тоді здаватиметься захід світила.

Зрештою, більша частина текстів казок Юнь Тяньміна була розшифрована, проте залишався один образ, який не отримав гідного тлумачення: магічні картини Вушка голки. Жоден з інтерпретаторів не зміг запропонувати ані влучної дворівневої, ані супровідної метафори. Деякі тлумачі припускали, що магічні картини можуть бути ще однією супровідною метафорою для Москстраумена, символізуючи горизонт подій чорної діри, оскільки з точки зору зовнішнього спостерігача будь-який предмет, що потрапляє у чорну діру, ніколи не перетне горизонту подій — це нагадувало процес вмальовування в картину. Проте більшість спеціалістів не погоджувалась із подібною інтерпретацією. Приховане значення Москстраумена насправді вельми очевидне, і Юнь Тяньмін уже використав Море ненажер як супровідну метафору. Додаткової не вимагалося.

Ця метафора так і залишилася непізнаною. Як і втрачені руки Венери Мілоської, таємницю картин Вушка голки поглинула вічність. Але зважаючи на те, що ця деталь була поворотною для сюжету всіх трьох казок, та оцінюючи її елегантну нещадність, вишукану жорстокість й естетичну смерть, її можна сприймати як натяк на велику таємницю життя та смерті.

Витяг із «Минулого поза часом»: Три шляхи порятунку цивілізації Землі

І. Проєкт «Бункер».

Цей план за оцінками мав найбільші шанси на успішну реалізацію. Він повністю спирався на опановані технології і не вимагав пошуку нових знань. Його навіть можна було розглядати як природне продовження розвитку людської цивілізації. Навіть без загрози нападу за теорією Темного лісу людство у своєму поступі досягло потреби в масштабній міграції до околиць Сонячної системи. Проєкт «Бункер» просто сильніше концентрував зусилля на згаданому процесі й ставив чіткішу мету.

Цей варіант розробило людство самостійно, він не згадувався у посланні Юнь Тяньміна.

ІІ. План «Чорний домен».

Пропонувалося перетворити Сонячну систему на чорну діру зі зниженою швидкістю світла, тим самим передавши послання миру до Всесвіту. Це був технічно найскладніший план, бо передбачав необхідність зміни фундаментальної константи Всесвіту у величезному просторі радіусом 50 астрономічних одиниць (близько 7,5 мільярда кілометрів).