Вони намагалися приховати своє хвилювання за потоком слів і не наважувалися зупинитися. Їм здавалося, що, як тільки вони припинять цю розмову, зникне радість відкриття, захована глибоко в серці. Нарешті під час крихітної, непомітної сторонньому слухачеві паузи Чен Сінь зважилася видихнути перше слово:

— Криволінійне…

Друге слово вона дозволила собі вимовити лише поглядом: прискорення?

АА просто кивнула у відповідь, так само мовчки підтвердивши здогадку: так, криволінійне прискорення!

Витяг із «Минулого поза часом»: Рушійна сила викривленого простору

Простір у Всесвіті не плаский: має певний ступінь кривизни. Якщо уявити весь Всесвіт як величезну тонку мембрану, то поверхня цієї мембрани буде вигнутою, а вся мембрана може навіть замикатися в мильну бульбашку. Хоча в кожній локальній точці мембрана на вигляд є пласкою, простір скрізь викривляється.

У докризові часи існувало багато амбітних ідей щодо польотів у Всесвіті, аж до згортання простору. Можна уявити, як він, нескінченно збільшуючи кривизну великої ділянки, складається навпіл, мов аркуш паперу, і дві точки, відділені десятками мільйонів світлових років, склеюються на цьому «папері» в одну. Власне, цю ідею не можна вважати різновидом космічних перельотів. Її радше слід називати «космічним перетягуванням», оскільки об’єкт не пересувається до місця призначення, а перетягує його до себе, змінюючи кривизну простору.

Але подібні неймовірні вчинки під силу тільки Творцю. Хоча, якщо зважити на обмеження базових законів фізики, закладених ним при створенні Всесвіту, це вже і йому самому не під силу.

З часом була запропонована більш елегантна й виважена ідея руху з використанням викривлень простору: якщо якимось чином зменшити його кривизну, розгладивши простір позаду космічного корабля, тоді більш викривлена ділянка попереду тягнутиме корабель до себе. У цьому й полягає рушійна сила викривленого простору.

Криволінійне прискорення не дає змоги досягти пункту призначення миттєво, як ідея зі згортанням мембрани простору, але може забезпечити пересування космічного корабля зі швидкістю, нескінченно близькою до швидкості світла.

Але поки суть послання Юнь Тяньміна не буде витлумачено повністю й інваріантно, криволінійне прискорення так і залишиться рядовою ідеєю поряд із сотнями інших, які «обіцяють» переміщення зі швидкістю світла. І жоден спеціаліст не візьметься стверджувати, що ця ідея має достатню теоретичну базу й може бути втілена в життя.

Рік 7-й Епохи мовлення. Казки Юнь Тяньміна

АА продовжувала збуджено розповідати Чен Сінь:

— До Епохи стримування була мода на анімоване вбрання. Усі довкола виблискували палітрою барв, але зараз таке носять лише діти. Тепер класичний вигляд одягу знову набуває популярності.

Але її очі транслювали інше: Ця інтерпретація тексту казок видається дуже достовірною, але ми все одно не можемо бути впевнені. Цілком імовірно, що ми ніколи не отримаємо остаточного підтвердження цього припущення.

— Найбільше мене дивує, що зараз уже не існує поняття дорогоцінних металів і коштовного каміння, — відповіла Чен Сінь. — Золото стало звичайним металом, а наші з тобою келихи виготовлені з алмазів. Тобі відомо, що в мої часи володіння діамантом невеличкого розміру було недосяжною розкішшю для більшості дівчат?

Але її очі розповідали інше: Цього разу все інакше. Я певна, що ми на правильному шляху.

— Принаймні алюміній у ваш час уже був дешевим, бо до відкриття електролізу цей метал також вважався дорогоцінним. Я чула, що дехто з королів навіть замовляв собі корони з алюмінію.

Як ми можемо бути впевнені?

Чен Сінь розуміла, що тепер обмін поглядами не спрацює. Колись КІІ запропонував їй облаштувати захищену від софонів кімнату в її помешканні. Для цього потрібно було встановити багато апаратури, яка генерувала б постійне шумове забруднення. Вона тоді не погодилася на таку пропозицію, а зараз пошкодувала про свою відмову.

— Сніжнохвильовий папір, — стиха відповіла Чен Сінь.

Затьмарений погляд АА вмить засвітився від збудження, цього разу яскравіше, ніж під час осяяння попередньою здогадкою.

І більше нічого у світі не здатне розгладити цей папір?

Нічого, окрім обсидіану з Хе’ерсіньґеньмосикеньлая. Я сподівався якимось чином повернути дошку, вкрадену Вушком голки.

…

Цієї миті в кутку кімнати вдарив годинник. Майстер Ефір підняв очі й побачив, що майже розвиднілося. Він знову опустив погляд на аркуш паперу та оцінив виконану роботу: хоча певний фрагмент аркуша вже не стовбурчився й не згортався назад у рулон, його було явно недостатньо для написання портрета Вушка голки. Старий відклав праску й зітхнув…

У стовбурі сніжнохвильового дерева аркуші паперу перебувають у скрученому вигляді. Витягнувши аркуш, його слід було попрасувати, й тоді він розгладжувався, тобто зменшувався ступінь його кривизни.

Цей образ є очевидним натяком на вигляд простору попереду й позаду космічного корабля, після того як він зменшує викривлення мембрани Всесвіту. Іншого тлумачення цих слів просто не існувало.

— Їдьмо, — сказала Чен Сінь, устаючи.

— Так, час рушати, — відповіла АА, збираючись до найближчої екранованої від софонів кімнати.

За два дні на засіданні КІІ голова Комітету оголосив, що всі очільники робочих підгруп одноголосно схвалили трактування частини тексту як опис рушійної сили викривленого простору.

Послання Юнь Тяньміна містило розгадку про те, що трисоляріанські кораблі здатні рухатися зі швидкістю світла саме за допомогою рушійної сили викривленого простору.

Підтвердження правильності теоретичного викладу конкретного способу переміщення в просторі зі швидкістю світла (за наявності безлічі альтернативних способів) стало суттєвим проривом у розробці стратегічного напряму розвитку аерокосмічних технологій людства — немов у темряві ночі спалахнув вогник маяка.

Не менш важливим відкриттям стало також розуміння способу кодування Юнь Тяньміном прихованої інформації в текстах казок: дворівневість і двовимірність метафор.

Дворівнева метафора в текстах не описує закодовану інформацію безпосередньо, а спочатку робить відсилку до якогось простішого для розуміння предмета чи явища. А вже червона нитка його метафоричного опису передає закодовану частину послання так, що її легше інтерпретувати. У цьому випадку човен принцеси, мило з Хе’ерсіньґеньмосикеньлая й Море ненажер метафорично натякали на човник-оригамі, який рухається за допомогою мила. Своєю чергою, цей спосіб руху відбувався за принципом криволінійного прискорення. Попередні спроби інтерпретацій текстів казок не мали успіху саме через переконання спеціалістів, що шукане послання в текстах закодоване звичними однорівневими метафорами.

Двовимірність метафори вирішує проблему з неоднозначністю трактування послання внаслідок нагромадження художніх засобів у текстах казок. Саме для цього після використання дворівневої метафори в текст вводиться проста супровідна метафора для фіксування правильного розуміння дворівневої. У цьому випадку скрученість і необхідність розгладжування чи прасування сніжнохвильового паперу метафорично передають викривлення простору, підтверджуючи правильність інтерпретації образу човника-оригамі, який урухомлюється за допомогою мила. Якщо уявити текст казок у вигляді пласкої прямокутної площини координат, то двовимірна метафора забезпечувала інформацію про значення точки лише за однією віссю координат, а проста супровідна метафора виступала еквівалентом значення по другій осі, тим самим фіксуючи положення правильної інтерпретації на координатній площині. Тому цю просту супровідну метафору ще називали визначальною. Якщо її розглядати окремо, закладений у неї сенс здається безглуздим, але в комбінації з дворівневою задача з неоднозначністю трактувань художніх засобів розв’язується.

— Яке витончене рішення, — прокоментував один із спеціалістів КІІ.