От вам і друга невеличка:
Якби мені, мамо, намисто,
То пішла б я завтра на місто;
А на місті, мамо, на місті
Грає, мамо, музика троїста,
А дівчата з парубками
Лицяються… Мамо! Мамо!
Безталанна я!
Ой піду я Богу помолюся,
Та піду я у найми наймуся,
Та куплю я, мамо, черевики,
Та найму я троїсті музики:
Нехай люди не здивують,
Як я, мамо, потанцюю…
Доленько моя!
Не дай мені вік дівувати,
Коси мої плести, заплітати,
Бровенята дома зносити,
В самотині віку дожити.
А поки я заробляю,
Чорні брови полиняють.
Безталанна я!
Поздоровляю вас з святим Великоднем!
Фотограф збрехав, не приніс мені портрета. Нехай до другого разу. А на сей раз скажіте їй, що я лисий і сивоусий, то вона, сердешна, і так злякається.
Як буде ласка написать до мене, то напишіть усе гарненько і дрібненько, та й адресуйте в С.-Петербург, в Академию художеств, такому-то, цебто мені.
324. Т. Г. Шевченка до Ради Академії мистецтв
16 квітня 1859. С.-Петербург
В Совет Императорской Академии художеств
художника Академии Тараса Шевченка
Прошение
Получив звание художника в 1844 году, с того времени я постоянно занимаюсь гравированием на меди. Представляя на благоусмотрение Совета две гравюры моей работы: одну с картины Рембрандта, изображающую притчу о виноградаре и делателях, другую с картины Соколова Приятели, покорнейше прошу Совет Императорской Академии художеств удостоить меня звания академика, если мои работы будут признаны удовлетворительными, или же дать мне программу для получения сего звания.
Художник Тарас Шевченко.
1859 года
апреля 16 дня.
325. Р. К. Жуковського до Т. Г. Шевченка
28 квітня 1859. С.-Петербург
Жалею очень, что не застал Вас, Тарас Григорьевич, но я теперь знаю Вашу квар[тиру] и постараюсь посетить Вас и час о чем потолковать, авось!
Вас уважающий
Р. Жуковский
28 апреля
1859 г.
Адрес жительст[ва]: у Влад[имира] ц[еркви],
дом барона Фредерикса с Графского переулка,
квар[тира] № 28,
спр[осить] Жуковского.
N. В. С 4-х часов всегда принять готовый.
На звороті листа начерк:
Шевченко Тарас. Автопортрет. 1859. Папір, туш-перо. 20,7×16,7.
326. Т. Г. Шевченка до Н. Б. Суханової
4 травня 1859. С.-Петербург
4 мая.
И вчера не мог и сегодня не могу насладиться вашим лицезрением, всемилейшая Наталия Борисовна. В субботу вечером, непременно, буду вас лично благодарить за фотографии, которые вы вручите сегодня вручителю сей неуклюжей и притом лаконической записки.
Искренний ваш Т. Шевченко.
На звороті:
Высокоблагородной Наталии Борисовне Сухановой.
В Большой Конюшенной. Дом Мятлевой.
327. Т. Г. Шевченка до Правління Академії мистецтв
5 травня 1859. С.-Петербург
В Правление Императорской Академии художеств
художника Тараса Шевченка
Прошение
Покорнейше прошу правление Императорской Академии художеств выдать мне вид на проезд в губернии: Киевскую, Черниговскую и Полтавскую, сроком на пять месяцев, для поправления здоровья и рисования этюдов с натуры.
Художник Т. Шевченко.
1859 года
мая 5 дня.
328. Т. Г. Шевченка до М. В. Максимович
10 травня 1859. С.-Петербург
1859.
10 мая.
Воистину Христос воскресе!
Мій любий, мій єдиний друже! Спасибі вам, моє серденько, за ваше щиреє, ласкавеє письмо. В той самий день, як я получив його, заходився клопотать о паспорті, та й досі ще не знаю, чи дадуть мені його, чи ні. Перше в столицю не пускали, а тепер з ції смердячої столиці не випускають. Доки вони будуть згнущатись надо мною? Я не знаю, що мені робить і що почать. Утікти хіба нищечком до вас та, одружившися, у вас і заховаться. Здається, що я так і зроблю. До 15 мая ждатиму паспорта, а там що буде, то нехай те й буде. А поки що буде, посилаю вам свій портрет, тілько, будьте ласкаві, не показуйте портрет дівчатам, а то вони злякаються, подумають, що я гайдамацький батько, та ні одна й заміж не піде за такого паливоду. А тим часом одній найкращій скажіть тихенько, щоб рушника дбала та щоб на своєму огороді гарбузів не сажала. Так що ж, позичить, як на своєму не посадить. О! бодай так[о]ї сусіди одцурались!
Оставайтеся здорові, мій любий, мій єдиний друже! В маї або в іюні побачимось, а поки що де набачите, що гарбузи посажені, то так з коренем і виривайте.
Искренний ваш Т. Шевченко.
329. Т. Г. Шевченка до Д. О. Хрущова
24 травня 1859. С.-Петербург
24 мая.
Во имя Божие подождите меня в Москве до 28 мая. Если не можете, то с получением сего уведомьте.
Искренний ваш
Т. Шевченко.
330. Т. Г. Шевченка до М. О. Маркович
25 травня 1859. С.-Петербург
25 мая.
Спасибі тобі, моя доню любая, моя единая, що ти мене хоч у Дрездені згадала. Я ще й досі тут, не пускають додому. Печатать не дають. Не знаю, що й робить. Чи не повіситься часом? Ні, не повішусь, а втечу на Україну, оженюсь і вернуся як умитий в столицю. Коли ви вернетесь до нас? Якби через рік, то дуже добре було б. З Кожанчиковим я бачився позавчора, і він мені нічого не казав про «Ледащицю». Серденько моє! Не посилайте поки що нічого отим книгарям – поки вас лихо не прискрипало. Бо вони не бачать, а носом чують наші злидні. А втім робіть, як самі знаєте. Восени буде у нас свій журнал під редакцією Белозерского і Макарова. Підождіть трошки. А поки що нехай вам Бог помагає на все добре. Тричі цілую вас і вашого Богдася, амінь.
Т. Шевченко.
Як матимете час, то пишіть до мене через Камінецького, бо він знатиме, де я повертаюсь.
331. Т. Г. Шевченка до В. В. Тарновського (молодшого)
Травень 1859. С.-Петербург
Вручителю сего вручите сало.
Т. Шевченко.
На звороті:
Благородному Василию Васильевичу
малому
Тернавскому.
В доме Федорова.
332. Л. В. Тарновської до Т. Г. Шевченка
Травень 1859. С.-Петербург
Любезнейший Тарас Григорович!
Не знаете ли Вы адреса, где живет художник Трутовский, мне необходимо видеться с ним по поручению Николая Аркадича Ригельмана. Завтра мы надеемся уехать; итак, до радостного свидания на милой Украине.
