А. Дикий — Антін Васильович Дикий (1900-1937) — український письменник, драматург, член літературної організації «Плуг» та ВУСПП. Директор Харківського історичного музею. Страчений сталінськими катами.

… підійшов до шуцмана… — Шуцман — німецький поліціант.

… в Тірґартені… — Тірґартен — парк у центрі Берліна.

С. Божко — Сава Захарович Божко (1901-1947) — український письменник, журналіст, редактор. Чоловік дитячої письменниці Наталії Забіли. В’язень сталінських концтаборів.

… у старому Львові, у паркові, що оточує славетну гору Копєц… — Копець (повна назва Копець Люблінської унії) — курган на Замковій горі, насипаний 1869 року на честь 300-річчя об’єднання Королівства Польського з Великим Князівством Литовським (у складі якого була Русь, тобто Україна) унією 12 серпня 1569 року.

… тієї кобили, за яку згадують запорожці у своєму листі до султана? — Серед глузливих прізвиськ, котрими запорізькі козаки обзивають турецького султана у знаменитому листі, є, зокрема, і «кобиляча срака».

… о, якби молодість знала; о, якби старість могла! — З французького: Sijeunesse savait, si vieillesse pouvait. З епіграми (№ 191) французького письменника і філолога-поліглота Анрі Етьєна (1531-1598), яка була опублікована в його збірнику «Перші кроки» (“Les Premices”, 1594). Алегорично: жаль з неможливості поєднати енергію молодих і досвід літніх, зі зневажливого ставлення молоді до порад старших.

… «Графом Цепеліном», коли він перелітав океан. — Пасажирський цепелін LZ 127 «Граф Цепелін» (нім. Graf Zeppelin), побудований у Німеччині 1928 року, — найбільший і найпередовіший дирижабль свого часу, — за час його експлуатації 143 рази перелетів через Атлантичний океан, і один раз через Тихий. Польоти на нім припинилися 1937 року, після катастрофи схожого дирижабля «Гінденбурґ».

Слово має товариш Сергій Пилипенко. — Сергій Володимирович Пилипенко (1891-1934) — український письменник (прозаїк, байкар, літературний критик), громадський діяч. Літературні псевдоніми — Сергій Сліпий, Плугатар, Книгочій, Слухач та інші. Чоловік української письменниці Тетяни Кардиналовської, батько американської професорки-славістки Асі Гумецької та української художниці й поетеси Міртали Пилипенко-Кардиналовської, шваґер української письменниці, перекладачки, архітекторки Єлизавети Кардиналовської. Страчений сталінськими катами.

… славнозвісний Альборак, кобила великого пророка Магомета. — Біла крилата кобилиця, на якій, за віруванням мусульман, Магомет здійснив подорож на небо.

ex oriente lux — Зі сходу світло (латин.) Вираз походить від висловлення у Євангелії від Матвія (2.1.): волхви прийшли поклонитися новонародженому Ісусу, побачивши на сході світло яскравої зірки.

… da ist der Hund begraben. — От де собака зарита (нім.)

… долтонову хворобу… — Йдеться про дальтонізм, кольорову сліпоту, — спадкову, рідше придбану, особливість зору людини і приматів, що виражається у зниженій здатності або повній нездатності розрізняти всі або деякі кольори. Названа на честь Джона Дальтона, який уперше описав один з видів колірної сліпоти на підставі власних відчуттів в 1794 році.

Анальфабет. — Неписьменна, неграмотна людина, неук.

… широковідомий вірменський зелений оселедець, що спокійно висить на стінці і тихесенько пищить. — Мається на увазі анекдот із серії «вірменські загадки», що були поширені ще з початку XX сторіччя (що та серія згодом, у 60-х роках, в СРСР «трансформувалася» у анекдоти про вірменське радіо). Варіант цього анекдоту (але без прив’язки до вірмен) використав зокрема Зиґмунд Фрейд у своїй праці «Дотепність і її відношення до безсвідомого» (1905). От цей анекдот: «Що це таке: зелене, довге, висить у вітальні і пищить?» — «Не знаю». — «Оселедець». — «А чому він зелений?» — «Мій оселедець, як хочу, так і пофарбую». — «А чому він висить?» — «Мій оселедець, захотів і повісив». — «А чому він пищить?» — «Сам дивуюся!»

Укразія — Це слово, що, зрозуміло, утворено з'єднанням «Україна» та «Азія», є назвою першого українського пригодницького двосерійного кінофільму, прем’єра якого відбулася у Києві 24 березня 1925 року (у Москві — майже на рік пізніше). У фільмі йдеться про пригоди більшовицького розвідника з позивним «7+2» (це друга назва стрічки), що діє у тилу денікінців під виглядом білогвардійського офіцера. Фільм мав в Україні шалений успіх. Всеукраїнське фотокіноуправління (ВУФКУ) представило «Укразію» зокрема на Паризькій міжнародній виставці 1925 року. В 2012 році стрічку було відреставровано на Кіностудії імені Довженка.

… Володимир Винниченко, втручаючись у революційну тематику, дарує сонцеїстам прапор із зелено-сонячних смуг. — Мається на увазі фантастичний роман Володимира Винниченка «Сонячна машина». Взагалі у цім творі прикметник «зелений» та похідні від нього присутні у величезній кількості, іноді по декілька на одній сторінці.

Слово має товариш Яновський. — Юрій Іванович Яновський (1902-1954) — український поет і романіст. Один із найвизначніших романтиків в українській літературі першої половини XX століття.

… товстою, як шкіра деяких читачів, що її не проб'єш нічим, крім Малашкіна та д-ра Фрідланда. — Мабуть, маються на увазі Сергій Іванович Малашкін (1888-1988), російський радянський письменник, знаний насамперед романом «Місяць із правого боку, або Незвичайне кохання» (1927) про сексуальну розбещеність комсомолки, та Лев Семенович Фрідланд (1888-1960), радянський лікар-венеролог та письменник, що у своїх творах, зокрема, розповідав про драматичні наслідки сексуальної розбещеності.

… сказав Овідій: «Незайманиця, котру ніхто не побажав!» — Цнотлива та, якої ніхто не побажав — Casta est, quam nemo rogavit — вислів із книги латинського поета Публія Овідія Назона «Любовні елегії» (“Amores” I, VIII, 43).

М. Семенко — Михайль Семенко (Михайло Васильович Семенко, 1892-1937) — поет; основоположник і теоретик українського футуризму (відомого також як панфутуризм), організатор футуристичних угруповань, редактор багатьох видань. Страчений сталінськими катами.

Слово має товариш Шпол. — Юліан Шпол (справжнє ім’я Михайло Омелянович Яловий, 1895-1937) — український поет, прозаїк і драматург. Належав до літературної організації «Гарт» і ВАПЛІТЕ (її перший голова), найближчий однодумець Миколи Хвильового. Страчений сталінськими катами.

… чи ж винна голубка, що голуба любить? — Вислів з поеми Тараса Шевченка «Причинна» (1837).

Слово має товариш Фельдман. — Давид Фельдман — єврейський радянський письменник, у 20-х роках мешкав у Харкові (зокрема у знаменитому будинку «Слово»), на початку 30-х переїхав до Москви.

… належала харківському магнатові Юзефовичеві. — Олександр Олександрович Юзефович, видавець харківської газети «Южный край», що видавалася з 1880 року і мала великий вплив на місцеву журналістику. Особняк Юзефовича на Сумській вулиці —один з найгарніших будинків Харкова, він десятки років є міським Палацом Одруження.