Незабаром черга п╕д╕йшла до к╕нця ╕ Лашура, у супровод╕ Х╕кар╕ покинула каб╕нет. В руках у не╖ була ц╕ла папка ╕з розписками, кожна з яких могла дати молод╕й королев╕ нов╕ можливост╕ та знайомства, або навпаки - стати причиною великих проблем для азартних гравц╕в. Тому так╕ реч╕ вона не дов╕ряла н╕кому, окр╕м себе. Повернувшись у ма╓ток, Лашура одразу ж заховала папку в ст╕л у сво╓му каб╕нет╕, ╕ посп╕шила на другий поверх до к╕мнати Кейнс╕.
Кейнс╕... В ╖хню першу зустр╕ч вона подумала, що в╕н просто дуже вправний лицар - це для не╖ було звично й зрозум╕ло. Але що б╕льше часу минало, то б╕льше розкривалося його секрет╕в. Лицар першого класу, профес╕йний солдат, талановитий механ╕к, вождь ц╕ло╖ арм╕╖ механ╕чних комах, а тепер ще й ц╕литель... Хто ж в╕н насправд╕ такий? Прокручуючи в голов╕ усе, що вона д╕зналася за час ╖хнього знайомства, Лашура починала розум╕ти, чому в╕н так жорстко поставив себе п╕д час ╖хньо╖ першо╖ оф╕ц╕йно╖ розмови. Лашура на все життя запам'ятала, як Кейнс╕ вперше показав ╖й ту потвору. Тепер же виявилося, що ╖х у нього тисяч╕! З моменту його появи в цьому св╕т╕ минула лише декада, а в його руках уже достатньо сил, аби захопити Академ╕ю. Страшно нав╕ть подумати, яку арм╕ю в╕н встигне створити до к╕нця сезону. За ╕нших обставин Лашура сама б найняла убивць, як це зробив нев╕домий. Але була одна причина, через яку королева була згодна пробачити нестерпному п╕дл╕тку майже все - це було життя Кай╖.
Д╕вчин╕ було потр╕бне л╕кування, але п╕сля того ╕нциденту ╕з майстернею в╕ри Академ╕╖ уже не було, ╕ залишати Кайю в ╖хньому лазарет╕ н╕хто не збирався. ╤ хоча хлопець сам з╕знався, що не волод╕╓ ремеслом медика, та академ╕чним ц╕лителям в╕ри було ще менше. Як╕ можуть бути гарант╕╖, що Кайю там не доб'ють, коли за одну декаду в Академ╕╖ сталося вже два напади? Кейнс╕-Кей, Лашура н╕як не могла звикнути до цього пр╕звиська, не м╕г роз╕рватися м╕ж Ханл╕ та Кай╓ю, а значить одну ╕з них в╕н у будь-якому випадку залишить без охорони. Зважаючи на ╕нформован╕сть убивць, Лашура припускала, що саме це ╕ було ╖хньою метою - ослабити ╖хню оборону. Але Кей запропонував ╕нший вар╕ант. В╕н погодився пожертвувати "капсулою", як в╕н називав цю бочку, аби власними силами вил╕кувати Кайю.
Оск╕льки остр╕в уже показав себе ненад╕йною схованкою, капсулу було вир╕шено перенести в к╕мнату Кея в ма╓тку. На прохання королеви хлопець вив╕в на поверхню капсули ряд ╕ндикатор╕в, по яких можна було спостер╕гати процес л╕кування пац╕╓нтки, ╕ нав╕ть зробив передню ст╕нку цистерни прозорою, але все одно Лашуру не покидало в╕дчуття, н╕би перед нею сто╖ть домовина. Бр-р-р!!! ╤ хоч ╖й було непри╓мно спостер╕гати, як маленьк╕ механ╕чн╕ павучки повзають по живому т╕л╕, раз у раз вганяючи п╕д шк╕ру черговий щуп, але це було краще, н╕ж дивитися у темний силует по той б╕к скла. Просид╕вши б╕ля капсули мало не до сам╕с╕нького ранку, королева запам'ятала ус╕ покази прилад╕в, ╕ тепер з полегшенням пом╕тила, як деяк╕ ╕з ╕ндикатор╕в поступово ростуть, повертаючись в зелену зону.
Кейнс╕... Учора в Ангар╕ вони довго думали, що ╖м робити дал╕. Хлопець за сво╓ майбутн╓ абсолютно не хвилювався, а лише час в╕д часу п╕дправляв роздуми д╕вчинки, яка намагалася прорахувати вар╕анти ╖хн╕х д╕й. П╕сля того, як Академ╕я приховала детал╕ ╕нциденту з майстернею, Лашура вир╕шила теж не аф╕шувати факт нападу. По-перше, це може п╕д╕рвати ╖╖ ╕м╕дж, по-друге - ще однин скандал може з╕рвати презентац╕ю, а по-трет╓ - ╕з цих двох т╕л уже н╕чого д╕знатися не вийде, адже так╕ вбивц╕ н╕коли не залишають п╕сля себе сл╕д╕в, ╕ виглядають абсолютно однаково. ╤ в╕н ще умудрився сплутати ╖х ╕з Х╕кар╕ та М╕зук╕! Невже в╕н ╕ дос╕ не зрозум╕в, що ус╕ служниц╕ мусять виглядати однаково?! Це стандарт! ╤ убивц╕ цим користуються - зв╕дси й схож╕сть.
Залишалося лише придумати куди под╕ти т╕ла, щоб н╕хто сторонн╕й про це не д╕знався, але виявилося, що Кейнс╕ вже прибрав ╖х у якийсь "холодильник". Ну от, ще одне незрозум╕ле слово... Одразу видно, що в╕н не тутешн╕й.
Кейнс╕... Складалося враження, н╕би це не його власне ╕м'я. Часом його кличеш, а в╕н не в╕дгуку╓ться, узагал╕ н╕як не реагу╓. А от на пр╕звисько в╕н в╕дгуку╓ться значно охоч╕ше. Ск╕льки ж у нього ╕ще секрет╕в? ╤ ц╕ його слова...
***
- Мен╕ завжди казали, що п╕сля смерт╕ мене чека╓ лише пекло. Якщо тебе з дитинства навчали боятися пекла - з роками не розучишся. Тисяч╕ людей, уражених страхом на все життя, будуть нещадно вчити страху сво╖х д╕тей ╕ д╕тей сво╖х д╕тей. Людина бо╖ться завжди, вона живе у страху, з╕ страхом ╕ помира╓. Т╕, хто використову╓ страх ╕нших, стають володарями св╕ту, хоча й сам╕ бояться не менше. Я ж... Я уже н╕чого не боюсь.
- Н╕чого не бояться лише дурн╕ та неб╕жчики.
- А я схожий на дурня?
***
В╕д роздум╕в ╖╖ в╕двол╕к писк з боку капсули, ╕ т╕╓╖ ж мит╕ одразу к╕лька ╕ндикатор╕в зм╕нили св╕й кол╕р ╕з жовтого на зелений, а ╕з вершини капсули прогрим╕в незнайомий, скрипучий голос.
- Що? Агов! ╢ тут хто?!
- Кайя? - Лашура одразу здогадалася, кому належить голос.
- Ваша Величн╕сть! На нас напали! Кейнс╕ збира╓ться...
- Тихо-тихо, заспокойся. Все вже зак╕нчилося.
- Ваша Величн╕сть, що з╕ мною сталося? - синтетичний голос хоч ╕ не передавав ╕нтонац╕╖, але Лашура буквально в╕дчувала розпач д╕вчини.
- Тебе отру╖ли якоюсь гидотою. Я подумала, що тебе небезпечно в╕ддавати у лазарет, тому тебе перенесли в ма╓ток.
П╕д╕йшовши ближче, королева стала навшпиньки б╕ля капсули ╕ зазирнула всередину. Кайя як ╕ ран╕ше нерухомо вис╕ла в товщ╕ густо╖ прозоро╖ маси. Нижню частину ╖╖ обличчя закривала дихальна маска, тому незрозум╕ло було, чи сама д╕вчина говорила, чи щось говорило зам╕сть не╖.
- Ваша Величн╕сть, де Ви?
- Я тут, я поруч.
- Чому я н╕чого не бачу?! Чому я не в╕дчуваю свого т╕ла?!! Що з мо╖м голосом?!!!
- Тихо! - гаркнула Лашура, прикриваючи вуха в╕д гучних крик╕в над головою. - Заспокойся! Припиняй пан╕кувати й розкажи нормально, що там сталося. Як ти узагал╕ там опинилася?
╤з розпов╕д╕ Кай╖ королева мало що зрозум╕ла. П╕дозрюючи п╕дл╕тка у лихих замислах, вона намагалася вистежити, куди в╕н зникав кожно╖ ноч╕, залишаючи сво╖х механ╕чних потвор охороняти Ханл╕. Це пояснювало, чому кожного дня Кайя виглядала такою втомленою ╕ роздратованою - ц╕лими ночами б╕гати за привидом! Але що сталося ц╕╓╖ ноч╕, вона сказати не могла. Просто в якийсь момент ╖й нестерпно захот╕лося нав╕датися на Су-Ван, н╕би на вухо хтось шепнув. Тепер зрозум╕ло, як убивц╕ змогли пройти на остр╕в - вона, сама того не п╕дозрюючи, провела ╖х кр╕зь ус╕ системи безпеки. По дороз╕ до не╖ причепився той-самий павук, за яким вона, як виявилося, ╕ ганялася увесь цей час. Ну а дал╕ все сходилося ╕з показаним Кейнс╕ "ф╕льмом", от же ж слова попридумував!
- А коли я зайшла в ангар - в╕н напав на мене! Ну, тобто не в╕н, а його павук!
- Нападали не на тебе, а на Кейнс╕. Дво╓ убивць пробралися на остр╕в, а ти просто потрапила п╕д роздачу.
- Та що з цим хлопцем таке?! Ви - королева! В╕н - голодранець! Чого ви вс╕ на ньому так зациклилися?! В╕н звичайний нахаба, який н╕чого з себе не представля╓! Його треба було одразу на шибеницю в╕дправити! Чому ми ма╓мо терп╕ти ус╕ його вит╕вки?!
- Дос╕ мислиш, як звичайна вулична д╕вчинка. - королева сумно похитала головою на прямол╕н╕йн╕сть подруги. - Ти ж бачила, як в╕н ╕з самого початку показу╓ св╕й норов. Не задумувалася - чому? Я думала, що це в╕н нас просто так заляку╓, намага╓ться здаватися страшн╕шим, н╕ж в╕н ╓. А насправд╕ в╕н увесь цей час провокував нас.
- Нав╕що?!
- Вишукував ворог╕в. Дав ╖м прив╕д проявити агрес╕ю, а коли вони це зробили... В╕н зустр╕в ╖х ╕з власним в╕йськом.
- В╕йськом? Ти говориш про нього так, н╕би в╕н якийсь король. - Кайя нав╕ть перейшла на ти, але королева цього нав╕ть не пом╕тила.
