Литмир - Электронная Библиотека

***

Сиджу на уроц╕ та й думку гадаю: ну от за що мен╕ все це? Я гадав, що потрапив у новий св╕т, де вс╕ вже забули слово 'В╕йна'. Де на мене не будуть полювати, бажаючи долучитися до чудес нанотехнолог╕╖. Де я нарешт╕ зможу в╕дпочити ╕ зайнятися техн╕чною творч╕стю, як того ╕ хот╕в. А що отримав натом╕сть?

Це був наступний день п╕сля мого походу до болота. База уже почала розбиратися ╕з анал╕зами... Пардон - ╕з набраними зразками, ╕ от-от мала видати результат. Я спок╕йно сид╕в на уроц╕ граматики, як раптом ╤НК викинув мен╕ пов╕домлення: 'Бета-верс╕я перекладача встановлена й готова до роботи. Альфа-верс╕ю буде видалено.' Т╕╓╖ ж мит╕ голоси навколо мене перестали дво╖тися, як у старих ф╕льмах з накладеним звуком, ╕ я почув справжн╕й голос викладача, т╕льки вже нормальною мовою. Те ж саме сталося ╕ з написами: ран╕ше незрозум╕л╕ ╕╓рогл╕фи ╕з в╕концем кострубатого перекладу зм╕нилися на ц╕лком пристойний ╕ зрозум╕лий шрифт.

Не встиг я порад╕ти обновц╕, як мен╕ почали приходити пов╕домлення в╕д Анал╕тика про знаходження задано╖ ╕нформац╕╖ - спайбот до цього моменту встиг переглянути майже десяту частину б╕бл╕отеки. Ну я й взявся почитати, все одно уроки мен╕ б╕льше не потр╕бн╕. А тепер сиджу й намагаюся усв╕домити масштаби проблем, як╕ так неспод╕вано звалилися мен╕ на голову.

╤стор╕я цього св╕ту, на в╕дм╕ну в╕д в╕домо╖ мен╕ Земл╕, ма╓ одну характерну рису - стаб╕льн╕сть, яка межу╓ з╕ стагнац╕╓ю. Не в╕дбува╓ться н╕яких великих в╕йн, не зд╕йснюються в╕дкриття, не зм╕нюються пол╕тичн╕ режими. ╤ так продовжу╓ться б╕льше тисяч╕ рок╕в. Точно сказати складно, адже у кожно╖ кра╖ни тут сво╓ л╕точислення, яке ведеться в╕д моменту ╖╖ утворення. А тепер пор╕вняйте ╕з Землею, де впродовж двадцятого стол╕ття пол╕тична карта св╕ту к╕лька раз╕в перекро╖лася повн╕стю, людство пережило дв╕ Св╕тов╕ в╕йни, а технолог╕╖ стрибнули в╕д гужового транспорту та дерев'яного плуга до косм╕чних апарат╕в та комп'ютерних мереж. ╤ що б╕льше я читав, то дал╕ у мене з'╖жджав дах! Ну не може ╕снувати такий св╕т! Не може мир продовжуватися так довго! В ╕стор╕╖ людства не було ЖОДНОГО року, коли б воно не воювало. Один шведський ╕сторик колись п╕драхував: за п'ять тисяч рок╕в нашо╖ ╕стор╕╖ на наш╕й планет╕ було всього лише 235 дн╕в без в╕йни. ╤ ╓диним в╕домим мен╕ способом запоб╕гти в╕йн╕ була ядерна зброя. Я не знаю жодного випадку, коли дв╕ ядерн╕ держави вели во╓нн╕ д╕╖ одна проти одно╖ - таке протистояння завжди виливалося у конфл╕кти на територ╕╖ ╕нших кра╖н. Хтось може стверджувати, що якщо ядерну зброю матимуть ус╕ кра╖ни св╕ту, то в╕йни припиняться, ╕ ситуац╕я буде схожою на тутешню. Ха-ха-ха! Дуже см╕шно. Це все одно, що роздати зекам у камер╕ по гранат╕. Першим же з╕рве чеку той, хто вважа╓ себе найб╕льш ображеним! У нашому випадку це буде котрась ╕з кра╖н третього св╕ту, а пот╕м уже не матиме н╕якого значення, хто перший натиснув на кнопку - ядерний апокал╕псис накри╓ усю планету. В крайньому раз╕ вс╕ розб╕жаться по сво╖х кутках ╕ будуть дуже добре ╕ багато думати перед тим, як щось зробити. Ну то грець ╕з ними, ╕з атомними бомбами, тут ╖х ще не винайшли. ╥хн╓ м╕сце займають лицар╕, монопол╕ю на створення ╕ обслуговування яких трима╓ за собою Свята земля - ще один нонсенс. Якби ж Церква користувалася сво╖м становищем, тримаючи п╕д контролем ╕нш╕ держави, на кшталт колон╕й... Але ж н╕, ус╕ стверджують про р╕вноправн╕сть ус╕х держав, незалежно в╕д ╖хнього розм╕ру. Стан╕славський сказав би: 'Не в╕рю!'

А тепер переходимо до найц╕кав╕шого - древньо╖ ╕стор╕╖, з яко╖ все це ╕ почалося. У доступних мен╕ джерелах ╕нформац╕я по тому пер╕оду дуже фрагментарна ╕ художньо прикрашена. Тод╕ ╕ сонце було св╕тл╕ше, ╕ трава зелен╕ша, бла-бла-бла... Анал╕тику ╕з його процесорними потужностями знадобилося майже к╕лька хвилин на те, щоб в╕дс╕яти вигадку автор╕в в╕д факт╕в. В результат╕ виходила наступна картина.

Дуже давно на ц╕й планет╕, Анал╕тик ще не знайшов ╖╖ назви, ╕снувала ╓дина наддержава. Будучи обмеженою в ресурсах, вона була змушена активно розвивати технолог╕╖. Одн╕╓ю ╕з них були лицар╕. Тут думки автор╕в розходяться. Одн╕ вважають, що лицар╕ з'явилися у результат╕ внутр╕шн╕х конфл╕кт╕в м╕ж великими м╕стами. ╤нш╕ стверджують, що ╖х створили ще до об'╓днання держави. Конкретно сказати не може н╕хто, адже н╕яких запис╕в того пер╕оду не збереглося. Можливо древня цив╕л╕зац╕я просто використовувала ╕нш╕ нос╕╖ ╕нформац╕╖, ╕накше б вони не могли активно розвиватися ╕ кооперувати д╕яльн╕сть тако╖ велико╖ к╕лькост╕ людей. Та й матер╕альних сл╕д╕в ╕снування лицар╕в того часу не збереглося. Цю та╓мницю не можуть розгадати ╕ дос╕. Але факт залиша╓ться фактом: у ╓дино╖ на вс╕й планет╕ держави просто не могло бути зовн╕шн╕х ворог╕в. Я ж, спираючись на власний досв╕д, схильний вважати, що лицар╕ тод╕ просто не були збро╓ю, принаймн╕ бойовими машинами - точно. Та й зараз я ╖х такими не вважаю. Суть в тому, що н╕ про саму державу, н╕ про тамтешн╕й лад, н╕ про ╖╖ технолог╕╖ не залишилося майже н╕яких згадок. Т╕льки ру╖ни зруйнованих м╕ст, в яких окр╕м розкиданого каменю та попелу б╕льше н╕чого не залишилося. Н╕чого не нагаду╓? От ╕ я спочатку подумав, що це насл╕дки застосування стратег╕чних бо╓припас╕в. Але н╕, то були не бомби. Причиною зникнення цив╕л╕зац╕╖ називають море Ахо, адже першими п╕д удар потрапили саме т╕ м╕ста, що знаходилися найближче до р╕вня св╕тового океану. Н╕хто не зна╓ точно, що там в╕дбувалося. Ця субстанц╕я просто з'явилася н╕зв╕дки й почала затоплювати планету. Все, що було там, просто припинило сво╓ ╕снування. Тобто абсолютно все: флора, фауна, метали, синтетичн╕ матер╕али... Всього цього унизу не залишилося. Врятувалися лише т╕ люди, як╕ встигли п╕днятися над р╕внем еф╕ру. По аналог╕╖ м╕й перекладач назвав цей пер╕од 'Всесв╕тн╕й потоп'. З часом еф╕р втратив свою агресивн╕сть, ╕ природа швидко в╕двоювала втрачен╕ позиц╕╖. На в╕дм╕ну в╕д людей, адже в╕д початку 'потопу' зм╕нилося не одне покол╕ння. Зв╕сно ж н╕ про яке збереження досягнень минулого не було й мови. Люди виживали на тому, що залишилося. Подекуди нав╕ть доводилося обмежувати народжуван╕сть, аби вижити на маленьких клаптиках родючо╖ земл╕. На цьому ╕стор╕я древньо╖ цив╕л╕зац╕╖ завершу╓ться, ╕ наступа╓ пер╕од 'Ру╖ни', в к╕нц╕ якого ╕ утворюються перш╕ велик╕ держави сучасност╕.

╤ ось тут уже трапляються дуже ц╕кав╕ зб╕ги: японське письмо тут називають древн╕ми письменами. Ц╕каво, чи не так? Ну добре, спишемо це на особливост╕ ан╕ме. Сюди ж в╕днесемо ╕ японську культуру, яскрав╕ елементи яко╖ я щодня бачу навколо себе. Йдемо дал╕: у святих лицарях використову╓ться така ж система керування, що й у нанокостюмах. ╤ мова тут ╕де не про принцип, а саме про внутр╕шню будову системи. Це вже не можна списати на анатом╕ю п╕лот╕в, бо протоколи передач╕ сигнал╕в зб╕гаються ╕з мо╖ми! Зб╕г? Навряд чи. Ну ╕ як останн╕й штрих - болото! Яка ймов╕рн╕сть того, що я випадково знайду тут, серед цив╕л╕зац╕╖, яка не зна╓ електричного струму, джерело електромагн╕тного випром╕нювання, частота якого аналог╕чна мо╖м власним генераторам? Надто багато зб╕г╕в м╕ж двома св╕тами, щоб ╖х можна було списати на авторське свав╕лля. Може я перем╕стився у майбутн╓ Земл╕? Чи навпаки - в ╖╖ далеке минуле? Здогадок ╕ теор╕й було наст╕льки багато, що я просто забив на них, ╕ витр╕щився на дошку позаду викладача, оч╕куючи на рапорт ╕з бази. В╕н або п╕дтвердить мо╖ п╕дозри, або додасть ще б╕льше питань. Оч╕кування дратувало, тому я взявся переглядати власн╕ активи, ╕ поступово втягнувся в роботу...

Перем╕стити репл╕-танки ближче до поверхн╕, резервуари для б╕омаси опустити трошки нижче ╕ п╕дключити до зливу канал╕зац╕╖ острова. Ех, люблю технолог╕╖ дев'ятнадцятого стол╕ття, коли стоки ще на стали токсичними - рай для будь-якого м╕кроорган╕зму. ╤ цим варто скористатися! Направити ╖х у дробарку! А ус╕ порожнини, як╕ залишаться п╕сля переносу систем, зас╕яти б╕оматер╕алом ╕ орган╕зувати умови для його росту...

Н╕коли не думав, що переоформлення вже готово╖ бази буде наст╕льки виснажливим. Мен╕ ж доводиться усе перебудовувати з нуля! Зате у мо╓му вар╕ант╕ продуктивн╕сть бази зросте у к╕лька раз╕в, а у св╕тл╕ останн╕х под╕й промислов╕ потужност╕ мен╕ будуть потр╕бн╕ наче пов╕тря. Ну, це у людей такий висл╕в ╓ - мен╕ пов╕тря не потр╕бне. А от пом╕чники будуть дуже доречними.

82
{"b":"558816","o":1}