Сьогодн╕ у мене з самого ранку був поганий настр╕й. ╤ на те була ц╕ла купа причин.
День починався непогано: ще до сходу сонця перший м╕й перший бойовий дрон покинув репл╕-танк, ╕ покотився в напрямку до ма╓тку. Я був при╓мно здивований швидк╕стю та маневрен╕стю кол╕сного трупера, тому вир╕шив влаштувати йому тест-драйв в умовах максимально наближених до бойових. Я в╕дправив його на розв╕дку до болота. На перес╕чн╕й м╕сцевост╕ кол╕сне шас╕ показало себе не дуже добре, все ж я розраховував застосовувати його в межах Академ╕╖. Тваринними стежками в╕н зум╕в вийти до сам╕с╕нько╖ меж╕ аномально╖ територ╕╖, ╕ коли в╕н уже спускався до води - зв'язок об╕рвався. Через деякий час сигнал на мить в╕дновився, ╕ дрон встиг передати, що був атакований. ╤ знову тиша. Так в╕н ╕ п╕ка╓ кожн╕ десять хвилин, не в змоз╕ нормально перезавантажитись.
А тут ще й Церес мало не з╕рвався. Цього разу я не змушував його б╕гати у симулятор╕, а лише ув╕ сн╕ ╕м╕тував навантаження на орган╕зм ╕ зн╕мав показники - це було значно продуктивн╕ше, н╕ж чекати, поки рецип╕╓нт потрапить у чергову ╕грову ситуац╕ю. П╕д к╕нець я нав╕ть ризикнув провести ╕н╕ц╕ац╕ю його НК, щоб упродовж дня нейрошунт повн╕стю п╕дключився до спинного мозку ╕ увечер╕ можна було провести його налаштування на нос╕я. Але я перегнув палку, ╕ хлопець прекрасно пам'ятав ус╕ н╕чн╕ тортури, ╕накше не скажеш, ╕ збирався з╕рвати зл╕сть на однокласниках. Довелося приймати цього берсерка на себе, доки в╕н не заспоко╖вся, ╕ вводити йому ударн╕ дози заспок╕йливого. На жаль дал╕ в такому темп╕ продовжувати м╕й експеримент не вийде, тому я вир╕шив повернутися до симулятора - нехай вважа╓, що цей кошмар був насл╕дком одягання нанокостюму. Тим б╕льше, що в принцип╕ це так ╕ ╓.
Але то др╕бниц╕ у пор╕внянн╕ з╕ ще одн╕╓ю, не дуже хорошою новиною - викликан╕ Лашурою майстри нарешт╕ д╕сталися до Академ╕╖ ╕ почали ремонтувати Су-Ван. Здавалося б мен╕ варто рад╕ти, от т╕льки ремонт цей розповсюджувався не т╕льки на поверхню, але й на внутр╕шн╕ системи л╕таючого острову, до яких база уже простягнула сво╖ псевдопод╕╖. За минулий час мо╓ твор╕ння розрослося до маси б╕льше десяти тон, з яких лише чверть складали мал╕ промислов╕ репл╕-танки для вирощування техн╕ки та синтезатори для створення потр╕бних матер╕ал╕в. ╤ ус╕ вони повинн╕ були мати вих╕д назовн╕, щоб продукц╕я могла покинути збиральн╕ зони. ╤нтелект бази вир╕шив цю проблему, розташувавши промислов╕ потужност╕ б╕ля серв╕сних тунел╕в. ╤ як на зло, саме так╕ системи острову першими п╕длягали огляду й ремонту. Мозок як м╕г, приховував свою присутн╕сть, маскуючи сво╖ елементи п╕д б╕льш звичн╕ предмети побуту. Але це завжди вдавалося. Той же репл╕-танк, це п╕втораметрова цистерна ╕з чистого кремн╕ю, заповнена смердючим гелем ╕ п╕дключена до решти комплексу товстими шлангами й енергопроводами - ну от п╕д що його можна замаскувати? П╕д бочку? А н╕чого, що з ц╕╓╖ бочки ╕нод╕ щось вил╕за╓, наприклад черговий трупер? А як бути ╕з енергоспоживанням? Термогенератор, це дуже хороша р╕ч: еколог╕чний, безв╕дходний, не потребу╓ палива, ресурс буквально в╕чний! Але коли канали вентиляц╕╖ посеред л╕та покриваються ╕не╓м - це виклика╓ непотр╕бний ╕нтерес. Трохи порадившись ╕з Анал╕тиком, ми вир╕шили винести рад╕атори на нижню поверхню острову. Там н╕хто н╕коли не л╕та╓, тому зм╕ни текстури пом╕тять ще не скоро.
А ще мене останн╕м часом не покида╓ в╕дчуття, н╕би я щось забув...
Що я роблю зараз? Та добираюся до того-самого болота - витягувати свого б╕долашного трупера. Було б прост╕ше дочекатися виготовлення нового, уже обладнаного щупальцями, ╕ проводити рятувальну операц╕ю уже ним. Але через авральну реконструкц╕ю бази ╖╖ промислов╕ потужност╕ впали вчетверо, тому наступний дрон з'явиться ще не скоро. Потужн╕ сплески в рад╕о-еф╕р╕ вказували на присутн╕сть електричних розряд╕в, в╕д яких ╕мов╕рно трупер ╕ вируба╓ться. А враховуючи, що ноч╕ тут здеб╕льшого хмарн╕, в╕дблиски електрично╖ дуги одразу ж пом╕тять. От ╕ доводиться мен╕ продиратися кр╕зь чагарники, поки сонце ще не с╕ло.
З моменту мо╓╖ останньо╖ появи тут л╕с сутт╓во зм╕нився. П╕сля мого проб╕гу через поселення ельф╕в ус╕ верхн╕ яруси л╕су перетягнули волос╕нню ╕ поставили безл╕ч сигналок. Оминути ╖х для мене не проблема, але часу на це п╕де значно б╕льше, н╕ж просто пройтися по земл╕. ╤ нав╕ть тут доводилося уважно дивитися соб╕ п╕д ноги, аби часом не вступити у якусь пастку. Мен╕ нав╕ть довелося повертатися назад, ╕ орган╕зувати соб╕ деяк╕ реч╕ для цього походу. Одн╕╓ю з них був н╕ж-мачете. Я уже давно хот╕в соб╕ нормальну зброю, яка не викличе питань у жител╕в Академ╕╖, на в╕дм╕ну в╕д мо╖х пазур╕в. П╕вметрове лезо ╕з матовим камуфляжним покриттям, гарда-кастет та пенал ╕з р╕зноман╕тними сюрпризами у рукоят╕ виглядали просто майстерно допрацьованим мечем. ╤ таке маскування одразу ж виправдало себе, коли ще на вход╕ в л╕с мо╖ сенсори виявили спостер╕гача. Кайя, загорнувшись у щось схоже на накидку-г╕лл╕ ╕шла в сорока метрах позаду. Певно вона пом╕тила мо╖ приготування ╕ вир╕шила простежити за мною. Я ж не став ╖╖ розкривати, а вир╕шив поспостер╕гати за нею.
Д╕вчина пересувалася майстерно, плавними ривками зм╕нюючи свою позиц╕ю по за межами мого поля зору. Йшла точн╕с╕нько по мо╖х сл╕дах, тому недосв╕дчений сл╕допит подума╓, що тут пройшла лише одна людина. От т╕льки меч на пояс╕ був недоречний - пост╕йно ч╕плявся за г╕лки, смикав накидку ╕ вс╕ляко заважав рухатися. Нав╕що вона взагал╕ його взяла з собою?
Нарешт╕ я вийшов до узл╕сся. Як ╕ минулого разу, болото було оточене п╕щаним схилом, абсолютно чистим в╕д рослин. Неподал╕к нав╕ть б╕л╕в череп яко╖сь м╕лко╖ тварини, що необачно скотилася в пастку. Трупер був у к╕лькох сотнях метр╕в л╕воруч в╕д мене, але через густий туман його не було видно.
- Виходь уже. Ми прийшли. - кажу Кай╖, повертаючись до не╖, але д╕вчина прикида╓ться, що ╖╖ тут нема╓. - Кайя, не ворушись. На тоб╕ павук.
- Кйя!!! - д╕вчина вискочила з-п╕д накидки, наче ошпарена. - Де?! Де в╕н?!
- Т╕льки в уяв╕ тво╖й. - посм╕хаюсь я, ховаючи мачете. - Йшла нав╕що за мною?
- Гр-р-р! Ти дивно поводився. - Кайя повернулася до сво╓╖ накидки ╕ скрутила ╖╖ в торбу, закинувши соб╕ на спину. - Ну ╕ нав╕що ти сюди приперся? Що це взагал╕ за м╕сце?
Ага, значить вона теж не в курс╕. Що ж це за болото таке, що про нього н╕хто не зна╓? Церква тут була, мене тут зловили, ╕ на цьому все - н╕би й н╕чого не сталося. Склада╓ться враження, н╕би ця тема взагал╕ п╕д забороною. ╤ в документи заглядати сенсу нема╓ - перекладач ╕ще не готовий. Вт╕м, можна просто все переглянути ╕ сфотографувати текст, а розшифровкою зайнятися п╕зн╕ше. Точно! Так ╕ зроблю! Т╕льки спочатку виберуся з цього котловану, бо щось у мене теж зв'язок збо╖ти почина╓.
Обмацавши сенсорами усю прилеглу територ╕ю, я беруся за досл╕дження аномально╖ територ╕╖. Минулого разу в мене не було н╕ часу, н╕ можливост╕ як сл╕д оглянути це м╕сце. Тепер же, якщо випала така нагода, сл╕д якомога б╕льше д╕знатися про цю заборонену зону, бо щось мен╕ п╕дказу╓, що в╕д сторонн╕х ос╕б я про не╖ н╕чого не почую. ╤ для початку сл╕д провести пов╕тряну розв╕дку. Д╕стаю з-за пазухи дрона. Не збиральника, ╕ не трупера - звичайного квадрокоптера-розв╕дника, який так любили солдати початку XXI стол╕ття. В╕н простий, над╕йний, маневрений, швидкий, а головне - в╕дносно дешевий. ╢диний м╕нус, це неможлив╕сть встановити бодай якусь зброю, але у рол╕ всевидючого ока вони були неперевершен╕. Виростити один ╕з них нав╕ть ╕з мо╖ми обмеженнями було справою к╕лькох хвилин. Рухомих частин у нього м╕н╕мум: чотири ротори, ╕нтегрован╕ у гвинти, та Х-под╕бний корпус ╕з двох частин, який скручу╓ться по центральн╕й в╕с╕ у тридцятисантиметрову паличку ╕з потовщенням у центр╕. В╕н був наст╕льки простий, що я зм╕г вивести його з орган╕зму через стравох╕д, а не через... Ну ви зрозум╕ли. А завдяки тому, що у рол╕ акумулятора виступав сам корпус, при втрич╕ менш╕й у пор╕внянн╕ з ориг╕нальними дронами мас╕, його заряду вистачало на п╕вгодини активного п╕лотажу. А спок╕йний пол╕т у висх╕дних потоках узагал╕ м╕г розтягнутися майже на годину. Моя ти крих╕тка! Давай, лети на завдання!
