***
Шо то було? Я ж н╕би траву не курив, н╕яку гидоту не нюхав. Чого б це мене раптом так перемкнуло? Минуло вже багато рок╕в з того моменту, як я розпочав св╕й шлях у вигляд╕ колон╕╖ нанобот╕в, але нав╕ть ╕з повним сво╖м функц╕оналом я н╕коли не спав, в╕ддаючи увесь св╕й час лише самовдосконаленню та виживанню. Нав╕ть моменти в╕дключення для мене прол╕тали майже митт╓во. Я намагався в╕дмежуватися в╕д ус╕х людських слабкостей, в тому числ╕ й в╕д сну. Що ж зм╕нилося тепер? Невже це результати переносу? Чи може це один ╕з недол╕к╕в програми нанобот╕в? Будемо розбиратися.
Мен╕ щойно наснився кошмар. Кошмар, у якому я зам╕сть в╕дгуку сво╖х систем, сприймав запахи носом, в╕дчуття дотик╕в пальц╕в до р╕зноман╕тних матер╕ал╕в, бажання перекусити... Не було н╕якого ефекту 'гравця-за-мон╕тором'! ╤ це було страшно. Страшно опинитися без звично╖ оболонки, яка захистить тебе в╕д куль та агресивного середовища. Страшно не бачити й не в╕дчувати н╕чого навколо себе. Страшно знову стати Людиною! Стати Смертним! Так, треба заспоко╖тися. Заспоко╖тися, я сказав!
Не маючи можливост╕ якось впливати на самого себе, я вир╕шив зробити прост╕ше ╕ почав прибирати адренал╕н ╕з орган╕зму, поступово зам╕нюючи його ендорф╕нами. Спод╕ваюся ступ╕нь ╕нтеграц╕╖ в т╕ло виявиться достатн╕м, аби моя св╕дом╕сть сприйняла його за власне. Фух, зда╓ться вдалося.
Раз за разом прокручуючи в спогадах цей сон, я посп╕шив його ретельно описати й занотувати. Все ж це була ╓дина ╕нформац╕я про мою базову особист╕сть. ╤ вона зовс╕м не п╕дходила п╕д запропонований Барнсом вар╕ант, що я ╕з майбутнього. Я ж точно бачив, що у мене на телефон╕ стояла дата: 23 березня 2008 року. Значить перше мо╓ перенесення, теж в╕дбулося м╕ж всесв╕тами. От т╕льки в який же св╕т я потрапив цього разу? П╕сля переносу в мо╖й пам'ят╕ не з'явилося жодного спогаду про як╕сь л╕таюч╕ острови та бойових робот╕в. ╢диним б╕льш-менш п╕дходяшим вар╕антом був всесв╕т Mobile Suit Gundam, але то фантастика, а не фентез╕! Зрозум╕ло лише, що треба шукати серед ан╕мешок. Вир╕шити проблему можна двома способами: пробудити свою людську пам'ять, ╕ дочекатися в╕дновлення власних баз даних. Ще раз мучитися кошмарами я не хочу, тому зупинюся на другому вар╕ант╕.
Заспоко╖вши орган╕зм, я вир╕шив усунути головну причину сну - втому нервово╖ системи. Тут я скористався досв╕дом дельф╕н╕в ╕ розд╕лив п╕вкул╕ головного мозку, утворивши фактично дв╕ незалежних нервов╕ системи, як╕ по черз╕ в╕дпочиватимуть. Ран╕ше, коли я це робив, мо╖ нос╕╖ швидко перетворювалися на овоч╕, але в╕н у мене вже ╕ так готовий, тому сов╕сть у мене чиста. Поверта╓мося до теми здоров'я: як, ну от як я м╕г так банально про╜авити звичайну троп╕чну лихоманку? ╤ чув же, що д╕вчата хвилюються... О, уже почав називати ╖х д╕вчатами! Скоро й по ╕менах називати почну, тьху-тьху-тьху, стук-стук-стук - щоб не наврочити. Справа в т╕м, що ця лихоманка уже була в мо╖х базах даних, а я налаштував ф╕льтр на пошук нев╕домих бактер╕й та в╕рус╕в. От ╕ отримав проблему на р╕вному м╕сц╕.
Тепер сл╕д роз╕братися ╕з можливими причинами такого розладу в мо╖й в╕ртуальн╕й голов╕. Шкода, що ╤НК (штучний ╤нтелект Нано-Костюму, скорочено - ╤НК) ще не розгорнувся, доводиться усе робити самотужки:'Провести повну д╕агностику вс╕х систем та орган╕зму нос╕я.'
'Для повно╖ д╕агностики необх╕дне тимчасове в╕дключення ус╕х систем: так/н╕.'
Погоджуючь ╕ знову поринаю у безпам'ятство, яке майже одразу ж зм╕ню╓ться ╕конкою завантаження ╕нтерфейсу. Ось тепер можна спок╕йно працюв... Що?! С...ка!!!
Всього сорок секунд форсажу у неп╕дготовленому т╕л╕ висмоктали з мене 60% ус╕х мо╖х резерв╕в нанокатал╕затор╕в, таких необх╕дних для мого подальшого розростання! ╤ отримати ╖х можна лише ╕з костюм╕в цефалопод╕в, або за допомогою спец╕ального пристрою - нанореактора - теж ╖хнього авторства. ╢диним способом в╕дтягнути к╕нець для мене залиша╓ться ╕нтенсивна зам╕на деф╕цитних ╕нтелектуальних нанобот╕в ╖хн╕ми б╕льш прим╕тивними конструкц╕йними родичами. Але цей спос╕б п╕дходить лише для п╕дтримки функц╕онування вже завершеного костюму, а не для його вирощування.
Ще одн╕╓ю проблемою став припадок агресивност╕ у мого донора. Я вважав, що у раз╕ небезпеки зможу за себе постояти. Але мозок хлопця, уражений ╕нфекц╕╓ю, раптом вийшов ╕з коми, що викликало чергове перезавантаження системи. Отямився я вже тут - у тимчасовому лазарет╕, куди позносили ус╕х постраждалих п╕д час сутички. Переглядаючи логи системи я нагадав соб╕ зробити лоботом╕ю цьому т╕лу. Цей неповнол╕тн╕й псих сприйняв нестачу катал╕затора за голод ╕ тупо зжер ворожу п╕лотесу. Разом з к╕стками та черепом! А зак╕нчивши трапезу, в╕н п╕шов лаштувати соб╕ кубло в печер╕. ╤ його абсолютно не хвилювало, що то була не печера, а щ╕лина м╕ж уламками ст╕ни лазарету. Добре, що система встигла очистити т╕ло в╕д кров╕ ран╕ше, н╕ж його знайшли рятувальники, залишивши лише брудний одяг.
Не зважаючи на неспод╕ваний перекус, нестачу катал╕затора це не компенсувало. Ситуац╕ю рятували лише в╕двари трав, якими мене по╖в мабуть ╓диний мужик на цьому корит╕. Це зн╕мало частину навантаження ╕з бот╕в, ╕ водночас забезпечувало ╖х деякою к╕льк╕стю потр╕бних речовин. Т╕ло зараз було в задов╕льному стан╕, однак п╕сля лихоманки моя шк╕ра перетворилася на суц╕льну виразку. Використовуючи надлишок енерг╕╖, я зм╕г майже повн╕стю покрити ╖╖ м╕м╕крилом - конф╕гурац╕╓ю конструкц╕йних та в╕льних нанобот╕в, яка використову╓ться для камуфляжа самого костюму та прикриття невеликих предмет╕в на кшталт автомата або гранат на пояс╕. Шк╕ру все одно врятувати б не вдалося, а так хоча б виглядатиму як людина. Принаймн╕ в режим╕ шк╕ри в╕н не вимага╓ ╕нтенсивно╖ роботи мо╖х систем. Решту ноч╕ я потратив на те, щоб наростити товщину цього шару. При достатн╕й його к╕лькост╕ я нав╕ть зможу ╕м╕тувати одяг на соб╕, але на це п╕де дуже багато часу, особливо в мо╓му нин╕шньому стан╕. Стандартна прошивка нанобот╕в не розрахована на виконання к╕лькох операц╕й одночасно, тому мен╕ доводиться самост╕йно розставляти пр╕оритети, переганяючи нан╕ти на нове м╕сце, складаючи план роботи ╕ сл╕дкуючи за виконанням. Нудно, але зараз без цього мен╕ не об╕йтися. Добре, що хоч самост╕йно не доводиться усе це робити. 52% розгорнутих з нуля систем за три дн╕ - це просто прекрасний результат. Однак в╕н повн╕стю н╕велювався тим сумним фактом, що без буд╕вельного матер╕алу моя структура скоро почне деградац╕ю. Наноботи не панацея в╕д ус╕х хвороб, вони також мають св╕й ресурс ╕ поступово виходять з ладу. В╕д них ╓ користь лише тод╕, коли ╖х багато, ╕ вони скоординован╕ в ╓диний орган╕зм. ╤ як т╕льки ╖хня к╕льк╕сть впаде нижче певного р╕вня - я припиню сво╓ ╕снування. Аби уникнути цього, я маю впродовж наступних двох д╕б повн╕стю розгорнути сво╖ системи ╕ перейти до нарощування маси. ╤ що швидше я це зроблю, то б╕льше у мене шанс╕в в╕дновити бодай частину втрачено╖ ╕нформац╕╖.
╢диний проблиск у к╕нц╕ тунелю - в мене з'явився ╕нтерфейс! А це значило, що деяк╕ ╕з систем уже доступн╕ для використання!
В╕дкривши оч╕, я ще к╕лька секунд погрався ╕з з╕ницями, налаштовуючи м╕м╕кр╕ю, ╕ лише п╕сля цього повернувся до оточуючих. Як би я до них не в╕дносився, але вони реально врятували життя мого нос╕я. П╕втора десятка ж╕нок р╕зного в╕ку й спец╕альностей докладали зусиль, ризикували сво╖м життям заради того, щоб повернути тушку мого нос╕я до життя. Сумно лише, що ╖хн╕ зусилля пропали даремно - ус╕ мо╖ руки й ноги були роздерт╕ до кров╕, захован╕ у передпл╕ччя леза сид╕ли криво, а в кишечнику плескалася одна червона, дуже корисна для CryNet, ╕ водночас непри╓мна особисто для мене субстанц╕я, яка п╕д впливом бот╕в т╕льки-но починала згортатися. Без мене це т╕ло про╕снувало б секунди три-чотири, а з мо╓ю присутн╕стю - ус╕ ╕нш╕ заходи л╕кування просто не мають сенсу. Вт╕м, судячи по рад╕сних ╕ трохи напружених обличчях навколо вони про це не знають, або ╖х це не хвилю╓. Хм, треба якось спок╕йн╕ше виражати сво╖ емоц╕╖, бо порвав ковдру на клапт╕.
