Рукопис я розбив на три книги, прикинувши, що читачеві буде зручніше мати справу із трьома легкими й нетовстими томиками, аніж з одним грубезним і важким. Розбив чисто механічно, прикинувши на око, аби було приблизно порівну. (Так само, до речі, видавці у свій час вчинили з рукописом «Володаря кілець» Джона Толкіна, розбивши його на три книги). Придумав для кожної книги заголовок і підібрав епіграф (кажу тільки про заголовки й епіграфи для книг; заголовки й епіграфи для розділів придумав і підібрав сам Автор, то пак Дюк Брунька).

До рукопису додавався невеликий збірник цитат, зібраних Автором Терентопських хронік, то пак Дюком Брунькою. Для чого він зібрав ці висловлення класиків – незрозуміло. Чи то планував вставити їх у свій текст, наприклад, у якості епіграфів, та передумав, або не встиг, чи то орієнтувався на них як на якесь керівництво до дії, чи то... Їх на всяк випадок поміщу в «Додатку», у кінці цього так званого епосу. Крім аркушів із текстом, був у цьому стосі паперу й аркуш із картинкою: намальованою різнокольоровими олівцями мапою Терентопського королівства. Малюнок непрофесійний, зроблений явно не справжнім картографом чи художником, а якимось у цій справі дилетантом, можливо, самим Автором, тобто Дюком Брунькою. Якщо видавництво вважатиме за потрібне надрукувати його в книгах «Яйцепосу», то може помістити, наприклад, на форзацах, аби читач, заглядаючи туди, міг орієнтуватися в географії описуваних у творі подій. Не дуже далеко від місця, де я знайшов рукопис, на дерев'яному паркані я побачив зображення людини в окулярах, з борідкою та вусами. Оскільки Дюк Брунька описав у «Яйцепосі» себе, як чоловіка в окулярах із вусами та борідкою, то не можна повністю виключати, що намальований саме він. Я цю частину паркану сфотографував, і про всяк випадок теж пропоную видавцям. Це зображення можна помістити на самому початку книги в якості фронтиспіса, як можливий портрет Автора. Картинка дуже примітивна, непрофесійна, на рівні дитячого малюнка, але через брак інших портретів Дюка Бруньки... Як то кажуть, на безриб'я і рак риба.

Сподіваюся, безцінний читачу, що забавні писання Дюка Бруньки тебе, як мінімум, повеселять. Сміх корисний для здоров'я, стверджують медики, і навіть подовжує життя. Тому, якщо це, у хорошому сенсі слова, нагромадження літер і розділових знаків викличе в читача посмішку, сміх, або навіть регіт, то значить, воно є корисним ну хоча б із медичної точки зору.

А може, хтось під оболонкою нібито безтурботного літературного блазнювання виявить думки про речі важливі й потрібні. Може, хтось, посміявшись, замислиться. А мислити, безумовно, дуже здорово.

Отже, Автор зопалу втнув епопею, химерну, курйозну, забавну, місцями смішну, місцями повчальну, а ти, безцінний читачу, якщо маєш бажання, читай і що називається мотай на вус. (Електричну гірлянду слід мотати на новорічну ялинку, а повчальні історії – на вус. Не буду уточнювати, на які відростки голови треба вішати локшину, бо не певен, що її взагалі слід присуджувати до повішення. Якісна локшина заслуговує на втоплення. В слині й шлунковому соку.) Якщо вусів немає – мотай на бороду. Безбородий – мотай на локон. Лисий – на брову. Безбровий – мотай на рослинність під пахвою або в іншім місці тулуба. Якщо там поголив... Ну, не знаю... Ну, може в ніздрях є волосинки. Мотай на них. А якщо вже й у ніздрях пустельно, то тоді доведеться ці історії не намотати на волосся, а зарубати на носі.

Взагалі, як співається в одній іноземній пісні:

Що в перекладі з тієї іноземної мови на нашу означає: «Хто читає добрі книжки, той великий молодець». Чесно кажучи, я не знавець тієї іноземної мови, тому переклав, спираючись не на знання, а на інтуїцію.

От що сказав би я, так званий вишуканий пройдисвіт, у своїй передмові, якби в мене не засвербіло в ніздрі так невчасно, через що замість передмови пролунало чхання.

І сказавши все це, я б підписався під сказаним своїми ініціалами:

Так званий вишуканий пройдисвіт – такий собі

Г. М. К.

Що начудив Хома Лукич – сторінка ...

Корчма «Під Рятівною Мухою» – ...

Замах на подвиг – ...

Народний людожер – ...

Введення в, так би мовити, терентопознавство – ...

Викрадення в Абрикосовій – ...

Виробник-винахідник драконів – ...

Викрадення в Абрикосовій (продовження) – ...

Підпільна країна – ...

Викрадення в Абрикосовій (закінчення) – ...

Перетворення табуретки – ...

Стайня Опери та Балету – ...

Функціонування слідчого – ...

Єдинорогарський колгосп – ...

Голос посуду – ...

Доспіхи з паровим опаленням – ...

Хвилюючі звуки – ...

Державні Двері – ...

Користь нудотної попси – ...

Приватне життя пивного келиха – ...

Витязь у капроновій сітці – ...

Божественні клоуни – ...

В'язні громадянки Окнечук – ...

Рожева в червоний горошок Магія – ...

Доморосле лицарство – ...

Підворіття для ударників – ...

Лицарювання без мікроскопа – ...

Придворний лицар № 39 – ...

Монарх у короні з пластмаси – ...

Письмена лівої ноги – ...

Житлоплоща вінценосця – ...

Лицарський гуртожиток – ...

Корчма «Під Мідним Забралом» – ...

Онука зародка – ...

Відрядження чудотворця – ...

День Шляхетного Мордобою – ...

Терентопські застільні – ...

Лісовий колектив Рабіновича – ...

Таємниця нечистої сотні – ...

Карти на стіл – ...

Духи Шмокиконського замку – ...

Дірка в кальсонах – ...

Самогон для принцеси – ...

Викопні цяцьки – ...

Кіностудія «Задфільм» – ...

Парсуна суціги – ...

Нюхання дороги – ...

Особливості полювання на грифонів – ...

Летючий Єврей – ...

Відсутність – ...

Непросихаючі громадянки – ...

Марновірство – ...

Меч Халазюк – ...

Семишарова легенда – ...

Меч Халазюк (продовження) – ...

Засідання на Лисій горі – ...

Меч Халазюк (закінчення) – ...

Щодо переміщень барона Аркадія – ...

Народження уколошканого – ...

Придбання яйця – ...

Заручниця мрійника – ...

Розв'язка на ніздрях – ...

Мислення в Гірчичній – ...

Незвані гості, або Зненацька перерв... – ...

Післямова вишуканого пройдисвіта – ...

ДОПОВНЕННЯ

Цитати, невідомо для чого зібрані Автором Терентопських хронік – ...

ЩОСЬ ПЕРШЕ – книга 1, сторінка ...

ЩОСЬ ДРУГЕ – кн. 1, стор. ...

ЩОСЬ ТРЕТЄ – кн. 1, стор. ...

ЩОСЬ ЧЕТВЕРТЕ – кн. 2, стор. ...