Але очі Чжуан Янь бачили інше:

Я думаю, що це твоє справжнє прагнення.

Після початку слухань Голова РОЗ звернувся з вимогою обов'язкової присутності всіх Обернених під час наступного зібрання. Відмова від участі не могла більше розглядатись як частина плану Оберненого, тому що за умовою проекту наглядова функція РОЗ вийшла за межі стратегічного задуму будь-кого з Обернених. Цю пропозицію одностайно підтримали всі постійні члени. Зважаючи на появу першого Руйнівника й самогубство Тейлора, інші двоє Обернених, присутні на слуханнях, добре зрозуміли прихований сенс слів Голови РОЗ.

Першим про успіхи власного проекту доповідав Гайнс, і з його виступу випливало, що втілення розробленого ним стратегічного плану, базованого на нейрофізіологічних дослідженнях мозку, перебуває на початковому етапі. Але він детально описав концепт пристрою, вкрай необхідного для проведення подальших досліджень, — інтерпретаційного нейронного сканера. Принцип роботи пристрою базується на технологіях комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії, але сканування всіх ділянок мозку здійснюватиметься одночасно в режимі онлайн із кроком у один нейрон і високою роздільною здатністю. Це дасть можливість миттєво побачити кожну клітину, синапс і нейрон головного мозку, що утворить кілька мільйонів чітких «зрізів», а потім за допомогою комп'ютерної обробки отримати цифрову модель людського мозку. Найбільшою технічною проблемою створення подібного сканера є необхідність отримання кожного «зрізу» з частотою 24 кадри на секунду для побудови динамічної цифрової моделі мозку, яку можна перенести в комп'ютер для створення моделі з роздільною здатністю в один нейрон. За таких умов розумова діяльність і процес формування думок у мозку можуть бути досконало вивчені й відтворені з використанням усіх нейронів уже на цифровій моделі в комп'ютері.

У наступному виступі Рей Діас доповідав про поступ у реалізації свого стратегічного плану: після п'ятирічних досліджень розробка математичної моделі зорі, еквівалентної надпотужній ядерній бомбі, добігала кінця й зараз увійшла в стадію фінальної перевірки і тестування всієї моделі загалом.

Після цього Науково-консультативна група при РОЗ представила техніко-економічне обґрунтування подальшої реалізації планів обох присутніх Обернених.

Стосовно створення інтерпретаційного нейронного сканера Гайнса Науково-консультативна група не бачи-ла перешкод з боку необхідних теоретичних знань, але технічний аспект реалізації плану Оберненого значно перевищував можливості вчених на даний час. Технологічний розрив між наявним томографом та ідеєю запропонованого інтерпретаційного нейронного сканера був чи не більшим за відмінності між чорно-білими камерами, що працювали з плівкою, і сучасними камерами формату FULL HD. Головною перешкодою стала швидкість обробки даних, адже відтворення людського мозку у вигляді цифрової моделі з роздільною здатністю в один нейрон — надскладне завдання, що потребує роботи з величезним масивом інформації. А рівень потужності сучасних комп'ютерів і близько не відповідає мінімальним потребам подібних досліджень.

Під час обговорення математичної моделі зорі-бом-би Рея Діаса з'ясувалося, що його проект зіштовхнеться з тією само проблемою, що й у Гайнса, — недостатньою обчислювальною потужністю комп'ютерів. Науково-консультативна група підготувала звіт, у якому стверджувалося, що після закінчення розробки моделі тривалість стадії перевірки, за умови використання сучасних обмежених обчислювальних потужностей, зробить її застосування взагалі неможливим: найпотужніший наявний комп'ютер потребуватиме 20-ти років для моделювання однієї сотої секунди термоядерної реакції, а знадобиться безліч таких перевірок.

Головний фахівець з комп'ютерних технологій Науково-консультативної групи висловив припущення:

— Розвиток комп'ютерних технологій, заснованих на традиційних мікросхемах і архітектурі фон Неймана, добігає логічного завершення — невдовзі Закон Мура[40]втратить актуальність. Звичайно, нам поки що до снаги вичавити кілька останніх крапель соку з електроніки й комп'ютерних технологій. Ми вважаємо, що навіть з нинішньою проблемою сповільнення приросту обчислювальної потужності — для реалізації цих двох проектів нам може вистачити наявних суперкомп'ютерів. Але для цього нам потрібен час — за оптимістичними оцінками від двадцяти до тридцяти років. Успішна реалізація цих проектів потребуватиме акумулювання всіх наявних людських ресурсів і зусиль, а подальше просування майже неможливе. Позаяк проривів у фундаментальних дослідженнях з фізики не варто очікувати через блокування софонами, найперспективніше наступне покоління квантових комп'ютерів навряд побачить світ.

— Ми вже вперлися в стіну, зведену софонами на шляху розвитку людської науки, — резюмував Голова.

— Тоді нам більше нема чим займатися наступні двадцять років, — відповів Гайнс.

— Двадцять років — це ще за оптимістичними прогнозами. Як учений, ви маєте знати, з якими труднощами стикаються ті, хто працює на передньому краї науки.

— Тоді нам не залишається нічого іншого, як скористатися гібернацією, допоки не з'являться комп'ютери з відповідною потужністю, — сказав Рей Діас.

— Я також планував зануритися в гібернацію, — погодився Гайнс.

— Якщо рішення остаточне, я прошу обох Обернених переказати вітання моєму наступнику через двадцять років, — відповів Голова з усмішкою.

Атмосфера слухань відразу розрядилася: двоє з Обернених вирішили скористатися гібернацією і це покращило настрій присутнім. Поява першого Руйнівника й самогубство Оберненого завдали неабиякого удару престижу всього проекту. Смерть Тейлора стала непоправною втратою. Якби він не наклав на себе руки, точність припущень Руйнівника щодо справжнього задуму плану «рою москітів» назавжди залишилася б таємницею. Своєю смертю Тейлор остаточно розвіяв будь-які сумніви з приводу цього жахливого задуму. Ціною власного життя він вирвався із зачарованого кола, але підігрів протестні настрої міжнародного товариства щодо проекту «Обернені до стіни». Сформувалася публічна думка про необхідність подальшого обмеження повноважень Обернених. Проте сама сутність проекту вимагала майже цілковитої свободи в прийнятті цими людьми рішень, і будь-яке обмеження їхніх повноважень ставило під загрозу успішність усього плану.

Реалізація проекту «Обернені до стіни» потребувала абсолютно нової ідеології, з якою людське суспільство не стикалося впродовж усієї історії, тож звикати й адаптуватися до нових умов можна було тільки поступово. Гі-бернація двох Обернених безумовно забезпечувала такий перехідний період.

Кілька днів потому в таємному підземному бункері Гайнс і Рей Діас лягли в гібернацію.

Ло Цзі наснився лиховісний сон: він блукав нескінченними залами Лувру. Відколи він жив тут, не бачив жодних сновидінь — невимовне щастя останніх п'яти років позбавляло необхідності повертатися в щасливі мрії з минулого. Та в цьому сні він блукав сам, відчуваючи самотність, від якої за останні п'ять років і згадки не лишилося, й чув тільки відлуння власних кроків у залах гігантського палацу. Кожен крок і кожен його звук, здавалося, відривали й відносили частку душі, тож він не смів ступнути ще один, зайвий, раз. Нарешті опинився біля «Мони Лізи», але вона більше не посміхалася; таємнича посмішка зникла, а вираз очей змінився на жалісливий і співчутливий. Коли стихло відлуння кроків, він почув плюскотіння фонтану надворі. Звук щодалі наростав, аж поки Ло Цзі не прокинувся. Хлюпотіння води переслідувало і в яві — надворі дощило. Він повернувся, аби взяти кохану за руку, але зрозумів, що сон перетворився на реальність.

Чжуан Янь зникла.

Ло Цзі зірвався на рівні й побіг у дитячу кімнату, залиту м'яким світлом, — дитини теж не було. На маленькому акуратно заправленому ліжечку лежала їхня з Чжуан Янь улюблена картина. Майже порожнє полотно, здаля — ніби чистий аркуш. Зблизька можна було розгледіти невисокі зарості очерету в лівому нижньому куті, а в правому верхньому — гуску, що збирається злетіти. Посеред білої порожнечі, як завжди, тулилися одне до одного дві крихітні людські постаті, але зараз під ними з'явився свіжий рядок тексту: «Коханий, ми чекатимемо на тебе Судного дня».