-- В╕рн╕ слова говориш ти, - промовив ╕з динам╕ка капсули чолов╕к ╕з зморщеним обличчям, як у новонародженого. - Зертон╕ти - небезпечн╕ ╕стоти, що живуть у р╕ках Хроноса. Не варто плисти проти теч╕╖, якщо не любиш ризикувати. Зертон╕ти живуть у тканин╕ часу ╕ не люблять, коли хтось каламутить ╖хню р╕чку. Я, М╕но, питаю Джона, як вдалося тоб╕ зв╕льнитися в╕д пут?
-- Мотузки сам╕ спали, коли я, приклавши зусилля, спробував зв╕льнитися. - в╕дпов╕в Джон.
-- Однак, вдалося зняти ╖х т╕льки тоб╕, - заперечив М╕но. - Не б╕йся, скажи правду, синку.
-- Мен╕ нема чого додати, - в╕дказав Джон ╕ в╕дчув, як кожен м'яз його т╕ла спазмувався. В╕д бол╕ в╕н впав на п╕длогу.
-- Брехня - зброя слабкого, - промовив М╕но. - В╕дчуваю я дар в середин╕ тебе. Можеш ти проходити кр╕зь тканину реальност╕ ╕ в╕дчиняти двер╕ кр╕зь св╕ти.
-- ╤ справд╕, - кр╕зь зуби проц╕див Джон. - Вгамуйте цей нестерпний б╕ль, прошу!
-- Збрехавши, ти сам прир╕к себе на муки. В╕дпущу я тебе, якщо будеш г╕дно себе вести перед Синодом.
-- Буду, об╕цяю, - Джон в╕дчув, як т╕ло розслабилось ╕ б╕ль зникла. - я можу мандрувати кр╕зь прост╕р ╕ час без пристро╖в, але попри те, що мен╕ вдалося волод╕ти даром, п╕сля кожного разу використання я в╕дчуваю слабк╕сть, запаморочення ╕ нудоту. Часами мен╕ ста╓ дуже зле. Я думаю, що дар повол╕ вбива╓ мене.
-- За все треба платити. Дума╓ш ВОРТЕКС просто так прийняв пропозиц╕ю в'язня Кенрайссела вступити в наш╕ ряди? Скажу чесно: ти ц╕нний агент в наш╕й орган╕зац╕╖.
-- Чому ж дос╕ трима╓те мене тут, якщо вам в╕домо, що я можу нако╖ти?
-- Саме тебе потр╕бно обговорити на сьогодн╕шн╕й нарад╕, - втрутився в розмову Арто. - На жаль повернути тебе назад до Кенрайсселу, зв╕дки тоб╕ вдалось вибратись, не можна, адже вс╕ агенти ВОРТЕКСу знають, що в'язницю намагалися зламати ╕ к╕лька раз╕в ╖м це вдалося. Кенрайссел - стратег╕чний об'╓кт, де в'язн╕, як╕ непридатн╕ до соц╕уму виготовляють взуття ╕ форму для агент╕в ВОРТЕКСу, а також приносять ╕ншу користь сусп╕льству. Не дивно, що орден Серпент намагався проникнути у нього. Одного в'язня ╖м нав╕ть вдалося зв╕льнити.
-- Але не треба забувати, що Джон См╕т потрапив до Кенрайсселу, бо вбив людину ран╕ше призначено╖ смерт╕, порушивши часов╕ рамки, - додав Сьомий.
-- Якщо я не можу повернутись у в'язницю, то ви ма╓те стратити мене, - сказав Джон. - Зроб╕ть це! Зв╕льн╕ть св╕й св╕т в╕д убивц╕!
-- Готовий ти отримати покарання за смерть ╕нших? - запитав М╕но. - Якщо це правда, я хвалю тв╕й вчинок. Але не забувай, що не ти дав соб╕ життя, щоб його забирати. Цього не вправ╕ зробити ╕ ми без об'╓ктивно╖ причини. Поки що у нас ╓ теор╕я, що Джон потр╕бен ордену в корисних ц╕лях.
-- Йому допомага╓ Захар╕й Спенсер, - сказав Еркон. - Темна конячка в ц╕й гр╕. Ми вважа╓мо, що в╕н керу╓ орденом Серпент.
-- Не думаю, що йому щось потр╕бно в╕д мене, - промовив Джон. - Одного разу в╕н намагався вбити мене. П╕д час ╕нциденту в притулку в╕н сказав, що коли я себе вб'ю, катастрофа зупинитися. Як я тод╕ помилявся! На якусь мить я д╕йсно загинув, але пот╕м прийшов до тями. В ╕нш╕й реальност╕, мен╕ вдалося зустр╕ти Захар╕я Спенсера, який написав про мене книгу. В╕н за допомогою ф╕лософського каменю м╕г керувати реальностями. П╕сля того, як я повернувся у свою реальн╕сть кр╕зь книгу, написаною Захар╕╓м, у волод╕ннях богин╕ Морр╕ган мене навчили опанувати мо╖ зд╕бност╕. Саме тод╕ я зм╕г втрутитись ╕ врятувати сво╓ життя та Аб╕гель п╕сля ╕нциденту в притулку.
-- Неймов╕рну ╕стор╕ю розпов╕в ти, - промовив М╕но. - А що дума╓ Синод?
-- Захар╕й Спенсер - справжня загроза, яка прийшла до нас ╕з ╕ншо╖ реальност╕. - промовив Сьомий. - В╕н волод╕╓ темними знаннями. Якщо в╕н ризикував витягнути Джона См╕та з Кенрайссела ╕ намагався використати його смерть, щоб створити розриви в реальност╕, отже, ув'язнений N 603 багато значить для нього. Ми б могли залишити його живим ╕ використати, як приманку, щоб знищити Захар╕я.
-- А я рахую, що це повний абсурд! - вигукнув Арто. - Джон См╕т - загроза, яку треба ╕золювати в╕д решти св╕ту. Як агент першого р╕вня, об'являю голосування. Хто за те, щоб приректи в'язня Кенрайссела на смерть нехай голосу╓ за, а решта проти.
Голосування розпочалось. Кул╕ почали св╕титися червоними ╕ зеленими кольорами. Перед командою Дев╕да теж з'явилася кнопка.
-- Не дивлячись на тво╓ минуле, я не можу зрадити свого друга, - сказав м╕стер Стюарт, натиснувши зелену позначку. Мер╕ також п╕дтримала його р╕шення.
-- Не зважаючи на те, що про мене кажуть, я хочу пок╕нчити з орденом Серпента раз ╕ назавжди, - промовив Джон.
Голоси були п╕драхован╕ ╕ через к╕лька хвилин р╕шення голосування мало з'явитися на табло. Лишилося проголосувати лише Нульовому. Коли голос останнього агента було враховано, на екран╕ з'явилися результати. На подив Джона р╕шення його здивувало: 63% проти 37% на його користь.
-- Синод прийняв р╕шення помилувати агента N603 ╕ залишити його в рядах нашо╖ орган╕зац╕╖. - виголосив М╕но. - Джон См╕т - ц╕нний член ВОРТЕКСА, який вн╕с важливий вклад в боротьб╕ з орденом Серпент.
-- Х╕ба Нульовий не бачить, що цей в'язень лише хитрий зв╕р, який чека╓ свого часу? - обурився Арто. - Ви ще згада╓те мо╖ слова, коли весь Всесв╕т потоне в кров╕! Я не маю бажання б╕льше бути присутн╕м на Синод╕. - його куля в╕ддалилась ╕ покинула головну залу.
-- Дуже шкода, - сказав Сьомий. - Коли питання з ув'язненим Кенрайссела вир╕шено, тод╕ повернемось до головно╖ проблеми. П╕д час операц╕╖ в Палермо агент Мер╕ Стюарт знайшла ритуальний н╕ж, як речовий доказ жертвоприношення. Нашим досл╕дникам вдалося виявити, що метал з якого зроблено зброю, належить до р╕дк╕сних х╕м╕чних сполук, що знаходились в систем╕ Промен-17, як╕ ╕снували там м╕льйони рок╕в назад, коли Всесв╕т був ще молодим. Ми вважа╓мо, що одна з тих планет може належати ордену Серпент. Це ╓ важливою ниткою, щоб розв'язати цей заплутаний клубок. Найближчим часом ми в╕дправимо загони ВОРТЕКСу, щоб прочесати ту м╕сцев╕сть.
-- Х╕ба ви не вважа╓те, що це може бути пасткою? - заперечив Джон.
-- Ц╕лком можливо, - погодився М╕но. - Але ми ма╓мо ризикнути. Ця под╕я стане переломним моментом в ╕стор╕╖ ВОРТЕКСу. Орган╕зац╕я раз ╕ назавжди з╕тре ╖хн╕й сл╕д в ╕стор╕╖.
-- Не варто недооц╕нювати ворога заявив, - Еркон.
-- Пропоную послати туди к╕лька загон╕в на розв╕дку. Нехай агент N 603 теж доведе свою в╕рн╕сть орган╕зац╕╖. - промовив Арто.
-- В╕н не готовий до важливих м╕с╕й, - заперечив Сьомий. - Чи ви хочете приректи хлопця на смерть?
-- Я п╕ду, - озвався Джон. - Мен╕ вдалося вижити у л╕сах Палмо ╕ зустр╕тись в╕ч-на-в╕ч з Пастухом. Я виконаю завдання ╕ доведу, що вартий б╕льшого, н╕ж ви про мене дума╓те.
-- Твоя самовпевнен╕сть згубить тебе, - промовив М╕но.
-- Дамо агентам м╕сяць на п╕дготовку до операц╕╖. - сказав Еркон.
-- У нас нема╓ ст╕льки часу. Через три тижня ми оголосимо бойовий стан, - виголосив Арто. - Як агент першого р╕вня я накладаю вето на обговорення цього питання.
-- Ну все, мен╕ набриднув цей балаган! - озвався Сьомий. - Ми тут обговорю╓мо важлив╕ питання, а не гра╓мось в к╕шки-мишки! Нам треба об'╓днатися перед ворогом, а не шукати винних. Арто ти ма╓ш дати Джонов╕ шанс!
Арто промовчав.
-- Прийшов час завершити Синод. - вимовив М╕но. - Ц╕кав╕ думки ми сьогодн╕ почули. Збер╕мося браття ╕ подола╓мо Серпента! В ╕м'я Нульового!
-- В ╤м'я Нульового! - повторив натовп ╕ св╕тло згасло.
Кул╕ роз'╖хались в р╕зних напрямках. П╕сля з╕брання, Джон ще довго не зм╕г заснути, роздумуючи про Аб╕гель ╕ Серпента.
* * *
Анна Штраус сид╕ла у сво╓му каб╕нет╕, як раптом хтось постукав до ╖╖ каб╕нету.
-- Заходьте, - промовила вона.
-- При╓мно знову бачити вас, - Джон вклонився.
-- Що тоб╕ потр╕бно?
-- Я прийшов запитати, як себе почува╓ Аб╕гель.
-- Непогано. Ми ще не завершили ╖╖ л╕кування, але через деякий час вона буде здорова.
