Синод
М╕стер См╕т провалився в нев╕дом╕сть. Прокинувся в╕н на м'якому л╕жку. Джон згадав, що п╕д час м╕с╕╖ в Палмо, один з козлоногих зламав йому к╕лька ребер. Тепер вони вже не бол╕ли ╕ м╕стер См╕т зм╕г нав╕ть перевернутись на б╕к.
"Все це був лише страшний сон. Гангстери, тр╕щина ╕ павук - все це вже зникло. Потр╕бно забути це жахливе марення ╕ н╕ч забере його з собою."
Медсестра пом╕тила, що Джон вже прокинувся ╕ п╕д╕йшла до його л╕жка.
-- Ви вже прокинулись, м╕стере См╕т? - приязним тоном запитала ж╕нка.
-- В╕дчуваю себе краще, - пов╕домив Джон. - Ск╕льки часу я проспав?
-- Загалом минув тиждень в╕д моменту, коли вас доставили сюди. Проте ваш╕ ребра зажили набагато швидше. Ми вже почали хвилюватися, що п╕сля операц╕╖ ви потрапили в кому.
-- Коли мене зв╕дси випишуть?
-- Найближчим часом. Сьогодн╕ ви ще залишитись на обстеження, а завтра ми оформимо документи на виписку. Почекайте дек╕лька хвилин. Дев╕д Стюарт просив пов╕домити, коли ви прокинутись. - медсестра вийшла з к╕мнати ╕ Джон залишився один.
Через дек╕лька хвилин до к╕мнати зайшов Дев╕д Стюарт. Чолов╕к був одягнутий в форму ВОРТЕКСа. В╕н попросив залишитися наодинц╕ ╕з Джоном, ╕ медсестра вийшла в коридор.
-- При╓мно бачити тебе знову притомним. - промовив Дев╕д, прис╕вши на кра╓чок л╕жка. - Хот╕в би подякувати, що допом╕г виконати м╕с╕ю.
-- Не варто, - в╕дмахнувся Джон. - Якби ви не витягли мене...
-- ╢ одна справа, - перебив його Дев╕д. - В Палермо наша команда напала на сл╕д могутнього ордену Серпент. Ти виступиш св╕дком на з╕бранн╕ Синоду.
-- Нав╕що? - здивувався Джон.
-- Розпов╕си, що бачив у т╕ дн╕, також приймеш участь у дискус╕╖. Для цього тоб╕ обновлять р╕вень доступу агента третього р╕вня. - Дев╕д п╕дн╕с до с╕тк╕вки Джона маленький прилад, схожий на металеву кульку. Предмет задзеленчав ╕ через секунду замовк. - Тво╖ данн╕ обновились. Тепер ти р╕вноправний член ВОРТЕКСа.
-- Що означа╓ агент третього р╕вня?
-- Всього в ВОРТЕКС╕ п'ять р╕вн╕в доступу. Р╕вень N4 отриму╓ обслуговуючий персонал, а також рядов╕ солдати-новачки, як╕ не встигли здобути досв╕д. Р╕вень N3 отримують люди, як╕ в╕дзначились в бою ╕ т╕, хто прин╕с значний вклад в розвиток орган╕зац╕╖. Також ╖м дозволено отримувати деяку ╕нформац╕ю з арх╕вних даних. Р╕вень N2 являються командирами рот, люди, як╕ займають головн╕ посади в кер╕вництв╕, високо╕нтелектуальний персонал. Вони отримують доступ до вс╕х арх╕вних даних. Агентами першого р╕вня доступу ╓ люди, яких можна перерахувати на пальцях. Вони являються суперб╕йцями ВОРТЕКСу, особи п╕двищено╖ секретнотност╕. Ц╕ агенти мають доступ до вс╕х арх╕вних даних ╕ до деяких дозволених секретних файл╕в.
-- Х╕ба це не одне й те саме?
-- Секретн╕ файли це документи ╕ древн╕ свитки, як╕ знаходиться в Червон╕й Коробц╕. В них написано, коли настане к╕нець св╕ту в наш╕й реальност╕, в╕дпов╕д╕ про сенс життя, закони св╕тобудови та ще багато ╕нших речей. Неп╕дготовлена людина помре або збожевол╕╓ в╕д отримано╖ ╕нформац╕╖.
-- Очман╕ти, - пробурмот╕в Джон.
-- Агент нульового р╕вня - ╕стота, яка керу╓ ВОРТЕКСом. Н╕хто не бачив ╕ не говорив з ним. Цей агент ма╓ доступ до вс╕х секретних файл╕в ╕ арх╕вних даних. Т╕льки в╕н може керувати вс╕ма членами ВОРТЕКСа ╕ в╕ддати накази для решти агент╕в. Ми ма╓мо п╕дкорятися ус╕м його вказ╕вкам ╕ д╕яти лише за його згоди.
-- А якщо завтра ваш кер╕вник дасть наказ знищити весь Всесв╕т, ви це зробите?
-- Звичайно, - без т╕н╕ сумн╕ву промовив Дев╕д. - Не забувай, що лише завдяки агенту нульового р╕вня ти ще дос╕ живий, тоб╕ дозволили вступити до ВОРТЕКСа та не в╕дправили до Кенрайссела.
-- Що ж при╓мно чути, - з ╕рон╕╓ю промовив Джон.
-- П╕слязавтра в╕дбудуться збори. Будь готовий до цього.
-- Прокинувся я досить вчасно.
-- Я чув, що ти хот╕в отримати ╕нформац╕ю? Не забувай, що у в╕льний час можеш скористатися базою даних, - Дев╕д кивнув йому ╕ вийшов. Пот╕м в╕н через хвилину вернувся ╕ додав: "Забув сказати, що Мер╕ прописала передати тоб╕ в╕тання, коли ти одужа╓ш! Зараз вона знаходиться на м╕с╕╖ в Середньов╕чн╕й ╢вроп╕. Коли буде час, я передам, що ти отямився. А поки що в╕дпочивай, друже, набирайся сил."
Коли розмова завершилась, Джон знову поринув у сон. На цей раз об╕йшлось без сновид╕нь.
Наступного дня м╕стер См╕т виписався, пройшовши перед тим медогляд. Як виявилося в╕н був абсолютно здоровий. Вс╕ травми, отриман╕ в бою, були вил╕куван╕. Джон не забув, що завтра мало в╕дбутися з╕брання Синоду.
Перш за все чолов╕к направився в╕дв╕дати Аб╕гель. Чи з нею все гаразд? Як вона проводить сво╖ дн╕ в камер╕? Ц╕ питання не давали йому спокою.
М╕стер См╕т в╕дшукав камеру, де знаходилась Аб╕гель. Кр╕зь округле в╕кно в╕н пом╕тив, що ╖╖ т╕ло було прикуте до л╕жка. З ус╕х бок╕в стирчали металев╕ трубки, п╕д'╓днан╕ до резервуара. Прозорий цил╕ндр був заповнений блакитною р╕диною.
-- Аб╕гель! - викрикнув Джон. В╕н пом╕тив, що ╖╖ статура схудла ╕ д╕вчина стала схожою на скелет, обтягнутий шк╕рою.
-- У вас недостатн╕й р╕вень допуску, - промовив один з охоронц╕в, коли м╕стер См╕т спробував в╕дчинити двер╕.
-- Я маю переконатися, що з нею все гаразд! - Джон намагався пручатися, але м╕цн╕ руки охоронця схопили чолов╕ка ╕ в╕дсунули вб╕к.
-- Гаразд, - чолов╕к зрозум╕в, що вс╕ наступн╕ спроби будуть марними, тому вир╕шив в╕дшукати Анну Штраус.
В коридор╕ Джон зустр╕в Сема, який колись пров╕в його до власно╖ к╕мнати. Агент посп╕шав, але м╕стер См╕т встиг покликати його, перш н╕ж той встиг зайти за поворот.
-- Семе, почекай! - крикнув йому Джон у спину.
-- Джоне, невже це ти? - Сем обернувся ╕ попрямував до агента N603. - Як тоб╕ робота в ВОРТЕКС╕?
-- Ц╕лком задов╕льно, - в╕дпов╕в Джон, потискаючи руку приятеля. - Ти не зна╓ш, де можна в╕дшукувати Анну Штраус?
-- Нав╕що вона тоб╕? Анна зараз зайнята, тому не думаю, що вона буде рада тво╓му в╕зиту.
-- Я хот╕в поговорити щодо Аб╕гель Штраус. Мен╕ потр╕бно д╕знатися чи з ╖╖ сестрою все гаразд.
-- Чудово, що ти п╕клу╓шся за не╖, але боюся, що вс╕ агенти сьогодн╕ дуже зайнят╕. Не забувай, що завтра в╕дбудеться з╕брання Синоду. Я теж посп╕шаю.
-- Невже н╕хто не може допомогти?
-- Сп╕вчуваю, але сьогодн╕ н╕чого не вийде. Думаю, що агенти якнайкраще потурбувалися про стан Аб╕гель. - Сем розвернувся ╕ п╕шов по сво╖х справах.
На мить Джон розгубився. А пот╕м згадав, що в нього ╓ право скористатися базою даних. Щоб отримати потр╕бну ╕нформац╕ю треба скористатися капсулами, як╕ знаходились в сектор╕ ╤нформац╕╖. Одною з таких скористався Джон. Капсула ззовн╕ виглядала, як яскравий б╕лий кокон.
-- В╕та╓мо в центр╕ отримання ╕нформац╕╖, - промовив при╓мний ж╕ночий голос. - Вам буде допомагати операц╕йна система Лана. Ми вибрали ╖╖ спец╕ально для вас, зважаючи на ваш тип особистост╕. Щоб п╕дтвердити р╕вень свого доступу п╕днес╕ть с╕тк╕вку до червоно╖ зони.
Джон виконав ╕нструкц╕ю. З капсули з'явилися лазерн╕ промен╕, як╕ почали зчитувати ╕нформац╕ю з с╕тк╕вки. Коли процедура була завершена, промен╕ зникли ╕ пристр╕й в╕дчинився. Всередин╕ кокон нагадував чорне шк╕ряне кр╕сло.
-- Джоне См╕те, вас усп╕шно ╕дентиф╕ковано. У вас р╕вень доступу третього р╕вня. - сказала Лана. - Щоб розпочати ваш перший сеанс, сядьте зручн╕ше всередин╕ пристрою ╕ заплющте оч╕.
Джон зал╕з всередину кокона ╕ зручно вмостився. Капсула замкнулася ╕ настала темрява. Чолов╕к заплющив оч╕. Раптом в лице йому бризнуло щось р╕дке.
-- Що в╕дбува╓ться?! - запан╕кував м╕стер См╕т, намагаючись вибратися з кокона.
-- Не хвилюйтесь, - промовив ж╕ночий голос з темряви. - Програма почала процес погруження, який триватиме 40 секунд. За цей час спробуйте розслабитись. Ув╕мкнути музику?
-- Н╕, - в╕дпов╕в Джон ╕ р╕дина проникла до його рота. На смак вона була, наче морська вода, але в десять раз╕в солон╕ша.
