_{Багаторазово публікувалася в українській газеті «Просто фантастика», російських журналах, збірках оповідань.}

_{Дмитро народився в місті Миколаєві в 1984 році. Видав понад сорок оповідань і статей у журналах «Реальность фантастики», «Мир фантастики», «Полдень, XXI век», «Шалтай-болтай», «Игромания», «Имена», «Магия ПК», «Порог». Його твори входили до збірок «Право на пиво» і «Шлях у тисячу снів». Дмитро є активним популяризатором ідеї космічного ліфта і творцем найбільшого російськомовного сайту про цей дивний винахід. Він брав участь у майстер-класах відомих вітчизняних письменників, у тому числі, Ніка Перумова, Олександра Громова, Марини та Сергія Дяченків, Генадія Пашкевича. На асамблеї фантастики «Портал-2005» отримав премію «Майстер-клас».}

_{Оповідання, яке запропоноване читачеві в цій книзі, закриває авторський цикл «Під спідницею реальності» й описаними реаліями перетинається зі світами всіх інших оповідань циклу.}

_{Вольнов — літературний псевдонім автора; справжнє прізвище — Стульник. Прозаїк, поет, письменник-фантаст. Народився 6 грудня 1965 року в місті Миколаєві. Вчився в СШ № 41 і МДПІ ім. Бєлінського (філологічний факультет), згодом працював на ЮТЗ «Зоря-Машпроект».}

_{Літературну творчість розпочав у середині вісімдесятих років минулого століття. Перша газетна публікація — 1991 р. Перша книжкова публікація (повість «Сльози льоду» під псевдонімом Анатолій Рубінов) відбулася в збірці «Харон назад не перевозить» ВТОМПФ «Молода Гвардія» (Москва, 1994 рік). У 90-ті роки друкувався у регіональних виданнях, переважно російських. Нині публікується в найпопулярнішій книжковій серії «Зоряний Лабіринт» московського видавництва «АСТ» і в інших видавництвах.}

_{Автор фантастичних книг «Армія Сонця» (М.: ACT, 2002), «Точка неповернення» (М.: ACT, 2003), «Відхід у відповідь» (М.: ACT, 2004), «Пожирач Простору» (С. — П.: Ленвидав, 2005), «Вічний похід» (М.: ACT, 2006), «Зоряний Меч» (С. — П.: Ленвидав), «Планета особливого призначення» (М.: ACT), «Раби Волі», а також новел, що побачили світ у колективних збірках видавництва «АСТ» («Бажана», «Гастрономічна обсерваторія»), інших творів (романів «Аз Победиши», «Королева бажань», «Ланцюгова реальність», «Край Неба», «Король бажань» та ін., оповідань і віршів).}

_{Лауреат найпершого миколаївського обласного конкурсу молодих літераторів «Золота Арфа» (цикл новел був визнаний кращим із прозових текстів). У 1995 році був номінантом санкт-петербургської премії «Інтерпрескон» за кращий фантастичний твір року, у 2003 році — призером премії «Старт», яка щорічно присуджується в Росії за кращі дебютні книги. Свого часу був учасником легендарного миколаївського К ЛФ «Арго». Ініціатор і художній керівник Літературного клубу «П’ята стихія» імені Ірини Ухової, що кілька років існував у Миколаєві.}

_{Народився у 1958 році, корінний мешканець міста Миколаїв. Вищу освіту здобув у Миколаївському Кораблебудівному інституті. Працює на підприємстві «Зоря-Машпроект».}

_{У шкільні роки почав писати вірші, пізніше — прозу. Написав близько півтори тисячі віршів і видав сім малотиражних збірок. Автор понад двадцяти оповідань, одне з яких («Повернення») було опубліковане у Кіровоградському журналі «ПОРОГ». В активі автора є й більший за обсягом твір — історико-пригодницький роман.}

_{У даний час пробує себе в жанрі фантастики.}

_{Народився в 1973 році в м. Миколаєві. Закінчив історичний факультет Миколаївського педагогічного інституту.}

_{У літературі з початку 1990-х. Спочатку щ пробував себе на ниві авангардного та класичного віршування.}

_{Із середини 1990-х починає писати прозові твори в жанрі фантастики. Є автором низки розповідей і роману «Породжені грозою», написаного в жанрі, «міського фентезі» (дія роману розгортається в сучасному Миколаєві, що провалився у середньовіччя). Публікувався у журналі «Порог» та місцевій пресі. Його есе «Заклинання як еталон поетичного» потрапило в номінаційний список премії «Інтерпрескон» (Санкт-Петербург).}

_{Тривалий час займався КВК. З 1999 року змінив творчу ниву й подався в інтелектуальні ігри. Його тричі визнавали кращим гравцем сезону Миколаївського клубу інтелектуальних ігор. Активно пише питання для інтелектуальних шоу. У рейтингу запитальників Міжнародної асоціації клубів «Що? Де? Коли?» за підсумками 2005 року посідає 12 місце у світі.}

_{Молчанов Геннадій Анатолійович народився в місті Миколаєві в 1960 році. У пологовому будинку підчепив якийсь підозрілий вірус, який почав дуже серйозно прогресувати, і з 1996 року набув певних ознак письменницької болячки. Усвідомлюючи те, що проти цієї хвороби не існує ліків — скорився. Тому весь час сидить за комп’ютером і пише стьобово-гумористично-фарсові романи, повісті, оповідання та п’єси. Одна з п’єс («Черговий ранок») стала лауреатом премії «Золота арфа» (1996 р.). Іноді з його голови випадають фантастичні тексти, однак не вважає себе письменником-фантастом, незважаючи на те, що навіть деякі його твори (роман «Ножни» та повість «Стуком повниться земля») у 1998 році номінувалися на премії «Бронзовий слимак» та «Інтерпрескон».}

_{Народився в 1973 році в Миколаєві. За фахом викладач фізики й астрономії. У1997 році закінчив із червоним дипломом фізико-математичний факультет Миколаївського педінституту.}

_{У 19-літньому віці написав перше фантастичне оповідання, а в роки після закінчення інституту написано безліч публіцистики, кілька повістей, близько трьох десятків оповідань, роман. Перші публікації в газетах і альманахах Миколаєва з’являються, починаючи з 1997 р. У журналі «Порог» (Кіровоград) у 2001 р. вийшли оповідання «Дерьмовочка» і «Останні п’ять хвилин». Дві збірки оповідань та повістей «Дзвоник» (1999) і «Останній іспит» (2002) вийшли в Миколаєві. На сьогодні є публікації в науково-популярному журналі «Вселенная. Пространство. Время» і в багатьох фантастичних журналах, у числі яких знаменитий московський журнал «Если».}

_{Сфера зацікавлень: астрономія, наукова фантастика, високі технології. За власного характеристикою — сангвінік, прагматик, аналітик, що живе під девізом: «Я поспішаю посміятися над усім, інакше…»}

_{Лауреат спеціальної премії «За мужність і волю до життя» П’ятого Міжнародного фестивалю фантастики «Зоряний Міст» (Харків, 2004 p.).}

_{Лауреат у номінації «Висхідні зірки» Першого Міжнародного фестивалю фантастики «Планета 8141 Nikolaev» (Миколаїв, 2002 p.).}

_{Інформація не надана.}

Для чого читати цю книжку?

Володимир Васильєв. Хірурги. Переклав Василь Фляк

Василь Ґрозів. Миколаївське небо

Анатолій Маляров. Гра в минуле

Ольга Бакк. Багатозірковий курорт «Варварівка»