Литмир - Электронная Библиотека
A
A

– Як вже приїхали? Так швидко.

– Так ми вдома… ти всю дорогу спала, саме тому не помітила, як швидко проминув час.

– Ні, невже ми знову дома я хочу назад…

– Я теж.

– І я.

Ми ще декілька хвилин простояли на вулиці розмовляючи.

– Ну все народ розбігаємося по домівках, вже пізно. Але так не хочеться прощатися, – промовив Джек.

– І так не хочеться повертатися до реального світу.

– Так Мері, ти права але, що ж поробиш, доведеться.

– Ну гаразд Джек, Єво до завтра. Солодких вам снів.

– Спасибі і тобі.

– О, до речі я дізнався, що вже завтра будуть фото і відео з концерту.

– Овва, чудово, ну все бувайте, – ми обійнялися на прощання, я вийшла з машини і попрямувала додому не поспішаючи.

Ще декілька хвилин я простояла на вулиці, біля дому спостерігаючи, як машина Джека швидко віддаляється і моментально перетворюється на маленьку цятку…

Я заходжу в дім тихенько відкриваю двері, знімаю жакет і піднімаюся до своєї кімнати, мама здається спить. Ура, значить можна спокійно лягати спати, а завтра нас очікує великий скандал.

Ранок не забарився він був прохолодним і якимось чужим, ранішня роса приємно виблискувала на сонці, по небу пливли поодинокі сіро-білі хмаринки.

– Мері! Мері! Прокидайся і спускайся на кухню, у мене до тебе серйозна розмова! – чую крізь сон як мама кричить на весь будинок. Ну ось починається.

Одягнувшись я спускаюся на кухню лінивими кроками. Вмить я вхоплюю сердитий погляд мами. Мій смертний час настав.

– Доброго ранку!

– Доброго мам.

– Я маю з тобою серйозно поговорити…чому ти не прийшла на екзамен?!

– Ну…я..

– Де ти була, і чому ти вимкнула телефон знаєш, як я переживала, які думки в мене були…я так хвилювалася.

– Але ж я написала смс, що буду пізно і щоб ти не хвилювалася.

– Так! Всього одна смс мала мене заспокоїти? Я вже думала в поліцію телефонувати.

– Ну…мам.. я жива і здорова, все добре.

– Добре! ... ти знаєш я розмовляла з директором, тебе мало не виключили зі школи, де ти була!

– Я…е-м… була на…концерті.

– Що! на якому це концерті.

– Ну…Green Day.

– І через це, ти пропустила екзамен?!

– Ну…так.

– Ти покарана на місяць!

– Ну мам…

– Я ледь не померла хвилювалася, тебе мало не вигнали зі школи, а вона спокійно як ні в чому не бувало заявляє, що була на якомусь концерті! Можеш мені подякувати бо як би не я, то б тебе давно уже вигнали, а екзамен будеш писати в той день коли буде перездача, тому дивися не провали його бо іншого шансу не буде. Іди готуйся.

– Я хотіла до Єви сьогодні піти.

– Ніяких друзів, марш в кімнату готуватися я перевірю.

Ну що ж, залишається тільки одне змиритися і виконати наказ мами.

Мені не хотілося її ще більше злити тому я тихенько попрямувала в свою кімнату і пішла готуватися. Через декілька хвилин я чую, як мама швидкими кроками піднімається до моєї кімнати.

– Мері!

– Що, я вчу.

– Виявляється ти мені не все розповіла.

– Та здається все.

– Та невже, дзвонила мама Єви. Вона сказала, що Єва також не була на екзамені, так розповідай хто ще був з вами.

– Ну Джек і все.

– Так і знала! Це все він, він вас підмовив, тільки він на таке здатний.

– Мам! Неправда ми самі пішли і Джек тут ні до чого. Чому ти його так не любиш. Це взагалі була моя ідея.

– Мері!... – раптом нашу «милу розмову» перервав двірний дзвінок, ура я врятована, – я ще не закінчила.

Мама пішла відчиняти двері, а я за нею глянути хто там прийшов. Це був Ніл я зраділа, може після розмови з ним мама охолоне.

– О, Мері привіт.

– Привіт Ніл.

– Як у тебе справи?

– Добре.

– Досить розмов Мері, іди готуйся до екзамену в свою кімнату.

– Добре вже іду, рада тебе бачити Ніл.

– Я теж радий, а чому так грубо.

– Вона покарана.

– За що? Що вона такого накоїла, вона ж просто ангел.

– Якби ж то. Зараз я все тобі розповім може тоді твоя думка зміниться щодо неї, а ти іди і готуйся.

Я знову пішла в свою кімнату але натомість щоб готуватися до екзамену, я ввімкнула ноутбук. Прийшов Ніл, а отже, мама буде зайнята, тому можна трішки посидіти в Інтернеті.

– Так-так поглянемо, о Єва і Джек теж онлайн, – я вирішила написати їм.

Мері \m/:

Привіт народ, ну як справи у вас?

Джек Rock Forever:

Нормально, мої батьки навіть мені нічого не сказали, лишень запитали, чому я не взяв їх з собою.

Мері \m/:

В тебе круті батьки.

Джек Rock Forever:

Так я знаю.

Єва Річерсон:

Привіт народ. Так у Джека і справді круті батьки хотіла б і я собі таких.

Мері \m/:

А що сталося??

Єва Річерсон:

Мої як дізналися, такий скандал влаштували, тепер мене нікуди не відпускають, я сиджу в кімнаті і вчуся.

Мері \m/:

Аналогічно, моя мама теж скандал влаштувала, мене покарано на місяць.

Джек Rock Forever:

Ого, нічого собі… то ми можемо забути про прогулянки і розваги разом?

Єва Річерсон:

Ага, мабуть так.

Мері \m/:

Єво, я може сьогодні до тебе завітаю, як випаде така можливість.

Єва Річерсон:

8
{"b":"546302","o":1}