На коротких – і довгих – хвилях Із циклу «Ненормовані відтинки» Не дійсність – крани; – час – перебудови. З ніг – валяться – спузири [34] – і склодуви. Дозорці тліну – не виходить – з дива: У шапокляках – з фіфами – удави. — Від вічности – ледь – невеличкий – змилок, Який – за борт, як – корабель – до молу. — Й на тому – місці – сад – й город, де – мальви. Й на мить – весь світ – у роті – карамелька. Хоч – поруч – барва – пік буття – спроквола, Навкілля – підіймаючи – на вила. — Й на інший лад – свідомість – і літопис, Де – ще – пропасниця – пів літа – тіпа — Й примат – в долонях – звук – перетира, Задіявши – нечинний – електрод. Галака[35] – світ
Із циклу «Ненормовані краєвиди» Із автомата – у каварні – джаз. Крізь – соломинку – дві школярки – джус. В кутку – друзяки – підлітки – маджонґ. Кінь – зі стіни, – мальований, – ірже, Сідаючи – на стільчик – волохатий — Під дубом, за яким – томатом – хутір, — Й дідусь – з ковінькою, що – око – хитро, Чи – кіт, – не впавши, – верхом – по штахету. Трави – зелене – мерехтить – волосся, Де – вдосвіта – хмарина – пролилася. В бік парку – віддаляється – фальцет. Спідниця тітки – гнізда – горобців. — Галака – світ, вибулькує, – лящить, Викрешуючи – за΄мки – із ніщот. Й свідомість: юна – відьма – на мітлі Усесвітів – пласкі – акордеони — Матерію, що – береги – туманні, — На – диски – й сфери, – існування – іней. Що – макотирю [36] небуття – імунну. Й одразу – папороть, – і серце, – й мозок, Де – щойно – хаос – скрізь – свої валізи, З яких – і духи, й ящури – вилазять, Нових площин – виповнюючи – лузи. Аж видно: іншу дійсність – розкуйовда, Що – сам – на колесі складчастім – їде, Пришвидшуючи – існування – цирк, Котрим – часами – й просвітків – моцар, Який – всевиддю – глибший – вміст – і плян — На – ще – незрушному, – форпости, – тлі. — Літають – бублики. Кидики [37] – тлум. — Й – свідомість: юна – відьма – на мітлі. До потопельника, що – ще – кричить Сила – й над тим, яке – давно – травою. Піском – повітря. Пес – у парку – виє. Підземка – павзу. – Ніч – куня – в трамваї. На ратуші – півмісяцем – й плазун, Як – невимовне – кронами – з низин. Кипить буття – примружений – казан: Амурчик – пальчик, – й сірка – на озон. Й знов дійсність – вшир, – набік, – у довжину, Буття – щораз – цупкіш – драговина. Із калабані – дзвін – задеренчав, — І – вмить – з кошами [40] – тліну – збирачі. — Та вже – з-під квочки, – оком – світ, – курча — До потопельника, що – ще – кричить. Крен – у напрямі – півдня Із циклу «Ненормовані відтинки» Музей: акваріюм, де – й макроподи. [41]Пара закоханих – серед – опудал. Вся ґалерія – з воску – водоспади. З продухвин – запах: цвіт – олив – із півдня. Міня – квадрати – фауна – і фльора. В повітрі – весла: крізь стіну – трієри. [42]На сходах (мармур) – голоси – школярок. На вході – голуби – Орфей – й ліру Цементну, – замість – голови – рогач. — Просто – з-під даху – скапує – сургуч На кольоровий брухт – уздовж доріжок, Що – профіль й торс – сегментів – антуражу. Набабрався – й вже – руку й серце – день. — Й спіднички – молодицям – Купідон. Амурчик – з хаосу, – на квітці, – вирина Із циклу «Ненормовані відтинки» В повітрі – зблимує – крилатий – м’ячик. Па΄рка – набік – одну – зі своїх – ми΄чок, [43] — Чекає, коли – сяйво – після – мочви. [44] — Садівникові – заважає – мульча. Загортується – краєвид – в могер. Бджола – найменший – промінь – на пуґар. Тоненькі – ребра – вітерцю – із гір. В каварні – двоє, – з вуст – до вуст, – й кагор. Не закрут – існування – перескік. Буття – для кожного – і небо – в череску. — В вощині – завелася – метениця! [45]Біжить – з мітелкою – вже й всесвіту – панунця. Й за нею, – рукавиці – шкіряні, — Амурчик – з хаосу, – на квітці, – вирина. Флюктуація Відкрилися – посілості – бездонні, Що їх – у шкірки втілень – господиня, Котра – із хаосу – шматками – цілоденна.— Ще – існування – дівка – на виданні. — Й струмує – дійсність – в обриси – голчасті, Де – кузов небуття а потвори – чистять, Заки – і їм – дадуть – з заглибин – чосу, Щоб – з дерева буття – чергову – чухру. [46]Й скрізь – на відтинках – з форм нових – варіння! Коріння – часу – крізь – бруньки – й вмирання. — Народжуються – й лускають – пухлини, Аби – всі ядра – в висхідному – пляні — Й голівку – й серце – кожний – елемент, Який – надто усталене – лама. вернутьсяСпуза΄р – пастух, до обов’язків якого входило підтримувати вогонь, заготовлювати дрова, носити воду. вернутьсяГала΄кати – голосно розмовляти, базікати. вернутьсяМакотиря = стрижена чи голена голова вернутьсяКи΄дик = малий чоловік. Множина: кидики. вернутьсяПравува΄ти – мати владу над ким, чим. вернутьсяКіш = великий кошик для зберігання борошна, зерна тощо вернутьсяМакропо΄ди = рід тропічних і субтропічнихз риб підряду лабіринтових, деякі види розводять і в акваріюмах. вернутьсяТрієра = судно, човен з тьома рядами весел у давніх греків. вернутьсяМичка = з ми΄чок і мичо΄к в род. відмінку у Голоскевича = 2 наголоси. |
