154
«…постригся в ченці-мінорити, нарікшися отцем Альбертом».― ймовірніше усього він служив у найбільш відомому францисканському монастирі Венеції де'Фрарі. >>>>
155
Монна Лізетта з роду Квірінів― рід Квіріно був одним з найдавніших у Венеції. >>>>
156
міст Ріальто― на одному з найважливіших островів Венеції, ім'я якого він носить. Дім Лізетти містився саме навпроти нього, там де зараз знаходиться рибний ринок. >>>>
157
Нінетта, Мадлена, Бертелла, Фолько і Угетто― ці імена покликані відтворити провансальський колорит оповідки. >>>>
158
«Гвільєльмо Другий, король Сицилії, мав…двох дітей ― сина Руджієрі та дочку Костанцію». ― насправді Гвільєльмо II Добрий, король Сицилії з 1166 по 1189, син Гвільєльма І Злого, не мав дітей: Руджієрі і Костанца були його дядьком і тіткою. >>>>
159
Джербіно― ім'я ймовірно походить від назви островів ― Isole Gerbe ― за які змагалися два королівства. >>>>
160
«…як показано йому рукавицю, сказав, що вона тут ні до чого, бо соколів немає…» ―мисливських соколів пускали на здобич з руки, захищеної рукавицею. >>>>
161
Сан-Джіміньяно ―містечко поруч зі Сієною, що славилось своєю вовною. Цікавий історичний збіг: санджіміньянські купці Ардінгеллі переселяються з Мессіни (де була значна колонія санджіміньянців) до Неаполя, як і брати Ізабетти. >>>>
162
«…кущ прегарних салернських васильків».― такого сорту в дійсності не існує. Однак, з 11 сортів є один, що в перекладі з арабської означає «головний, черепний». Ймовірно, він теж був відомий у Італії, і Боккаччо напряму пов'язав назву рослини із сюжетом новели. >>>>
163
мессер Негро да Понте Карраро― видозмінене від Понте Каралі, або Понкарале, брешанської родини, відомої також і у Флоренції. >>>>
164
«Щоб же ніяка сила, опріч смерті, не змогла їх розлучити, молодята взяли потаємне шлюб».― Габріотто і Андреола ― майже попередники славнозвісних Ромео і Джульєтти. >>>>
165
Ладжіна― скорочено-пестливе від Аделаїда, Аделаджа. Пуччіно― скорочене від Якопо < Якопуччо < Якопуччіно. >>>>
166
Сіг'єрі― багаті флорентійські купці. >>>>
167
«…одного звали Гвільєм із Россільйону, а другого ― Гвільєм із Кабестану. Обидва вони були… між собою великі друзі».― насправді Гвільєм із Кабестану (область у східних Піренеях) був не другом, а васалом Гвільєма із Россільйону. >>>>
168
Маццео делла Монтанья― або Маттео Сельватіко, придворний лікар неаполітанського короля Роберта, якому Маццео присвятив у 1317 році велику медичну енциклопедію. Помер в поважному віці після 1342 року. >>>>
169
Руджієрі да Єролі(точніше, д'Аєролі, за назвою земельних володінь) ― справжнє прізвище його Мелі або Меле; після довгих літ злодійства очолив загін розбійників, який «діяв» у перші роки правління королеви Джованни. >>>>
170
Арістіпп, Галезо, Кімон, Іфігенія, Кіпсей, Пасімунд, Лісімах, Ормізд, Кассандра― грецькі імена. >>>>
171
«…коло прохолодної дзюркотливої криниці спала на зеленій траві дівчина-красуня…»― зустріч із сплячою красунею весною серед лісу біля криниці відповідає канону середньовічного любовного роману, але одночасно символізує стан душі героя, який після пробудження красою зможе розкрити всі свої найкращі якості. >>>>
172
Мартуччо Гоміто― з цим іменем не пов'язано жодних документальних свідчень, однак воно було досить розповсюдженим в ті роки в Неаполітанському королівстві. Гоміто ― або Коміто означало «капітан озброєного корабля». >>>>
173
Карапреза― ім'я жінки походить від назви трапанської колонії, що була заснована на узбережжі Тунісу і населення якої займалось рибальством та виловом коралів. >>>>
174
Цар Абдаллах― викривлене Муліабдела, ім'я могло належати одному з двох тодішніх султанів хасидської династії у Тунісі ― Абу Абд Аллаху Мухамеду І (1249-77), або Абу Абд Аллаху Мухамеду II (1295-1309). >>>>
175
«В Римі, що колись був усьому світові голова, а тепер на хвоста звівся…»― іронічне переінакшення лозунгу, що викарбовувався на римських монетах («Roma caput mundi» ― Рим ― голова світу). Мається на увазі період 1309-1377 pp., коли папи жили не в Римі, а в Авіньйоні і залежали від французького короля. Той період вважався добою найглибшого занепаду Риму. >>>>
176
П'єтро Боккамацца― існувало на той час дві родини Боккамаццо: Боккамаццо ді Сант'Анджело і Боккамаццо дел Кардінале. До першої належала Анджела, дочка Ніколао Боккамацца, можливо внучка Аньйолелли, до другої ― дружньої партії Орсіні, як і герой цієї оповідки ― Джованні Боккамацца, призначений кардиналом, що помер у 1309 році в Авіньоні. >>>>
177
Ананья― містечко на південь від Риму, батьківщина і улюблене місце перебування папи Боніфація VIII. П'єтро і Аньйолелла, ймовірно тікали шляхом Віа Латина, яким на раз подорожував до Неаполя сам Боккаччо. >>>>
