102
мессер Нікколо да Гріньяно― васал Маласпіни, жив у Вал ді Гріньяно, поруч з містом Каррара. >>>>
103
Педро Арагонський(1236-1285) ― зять Манфреда, що, розбивши у 1282 році Карла Анжуйського, став королем Сицилії. >>>>
104
король альгарбський― король північної частини Марокко, де існувала колись могутня держава, що простилалася на більшу частину Північної Африки і частину Піренейського півострова. І сьогодні ще так зветься найпівденніша провінція Португалії. >>>>
105
султан Бемінедаб, красуня Алатіель― вигадані імена. >>>>
106
Перікон да Візальго― вигаданий персонаж; ім'я Перікон ― змінене каталонське Пере (П'єтро). >>>>
107
герцог афінський― прототип цього персонажа ― Гвалтьєрі VI ді Бріенне, з яким Боккаччо познайомився у Неаполі. >>>>
108
«…прислані цісарем візантійським син його Костянтин та братинич Мануйло»― Костянтин ― син візантійського імператора Андроніка, Мануйло ― його небіж. >>>>
109
цар турецький Узбек― власне не турецький цар, а хан Золотої Орди (1313-1340), що підтримував венеціанську та генуезьку торгівлю на Чорному морі. >>>>
110
Васан, цар кападокійський― вигаданий персонаж і царство. >>>>
111
Акваморта― місто на півдні Франції, де часто бували флорентійські та генуезькі купці, в тому числі і небожі Боккаччо. >>>>
112
граф Антверпенський― графи Антверпенські були родичами французьких королів. >>>>
113
«Як перейшла імперія римська од французів до німців…»― король франків Карл Великий (742-814) коронувався у 800 році на римського імператора. По його смерті імперія, що займала майже всю Західну Європу, розпалась, але у 962 році папа коронував і проголосив імператором німецького короля Оттона І (912-973) і відновив «Священну Римську імперію» (в XII ст. до цієї назви було додано: «германської нації). >>>>
114
Бернабо Ломеллін з Генуї― у Генуї насправді були досить відомими купці і шляхетні особи з прізвищем Ломелліні. >>>>
115
торговець із П'яченци, на ім'я Амброджуоло― багато п'ячентинських купців торгували в XIII столітті у Франції. >>>>
116
«…став миль за двадцять…»― генуезька миля дорівнювала приблизно 2500 метрам і використовувалась як міра довжини майже в усій північно-західній Італії. >>>>
117
сеньйор Енкарарх― точніше Ен Карарх ― типово каталонське ім'я, частка Ен відповідає італійському Дон. У XIII― XIV ст. каталонські купці часто об'єднувались з генуезькими проти венеціанських. >>>>
118
Акрі― місто у Сирії (зараз в Ізраїлі), укріплення і порт, останній бастіон хрестоносців. Впало 14 серпня 1291 року, викликавши апокаліпсичну депресію у християнському світі. >>>>
119
мессер Річчардо ді Кіндзіка― вигаданий автором персонаж, однак у Пізі є історичний район Кіндзіка. >>>>
120
мессер Лотто Гваланді― аристократична родина Гваланді була одною з найіменитіших і найвпливовіших у Пізі. >>>>
121
«…почав навчати дружину календарю, що найкраще згодився б школярам і був укладений не інакше, як у Равенні».― У Равенні було стільки церков, скільки днів у році. Школярі часто заглядали до календаря, щоб відшукати якесь свято. >>>>
122
Паганіно да Маре― представник знатної генуезької родини да Маре чи де Марі. В часи Боккаччо члени навіть найіменитіших родин вдавались до корсарства через безкінечні міжусобиці. >>>>
123
Монако― оплот тогочасного піратства, що мав дружні зв'язки з Анжуйським двором. >>>>
124
«…до чудового розкішного палацу, що стояв на пригорку…» ―Вілла Скифанойя, або Тре' Візі, або Вілла Пальм'єрі, на пагорбі Камерата під Флоренцією. Однак, усі три ― значно віддаленіші від Поджо Герарді, ніж це зазначає Боккаччо («не пройшла вона й двох тисяч ступенів»). >>>>
125
Мазетто з Лампореккіо― Лампореккіо ― містечко поруч з Пістоєю. Мазетто ― змінене від Томазо. >>>>
126
«У наших краях був, та ще й тепер є, дівочий монастир…»― реального прототипу цього закладу так і не було знайдено. >>>>
127
Агілульф― король лонгобардів, правив з 592 по 615 рік. Зійшов на трон завдяки одруженню з Теодоліндою, принцесою баварською, вдовою короля Автаріха. Лангобарди («довгобороді») ― германське плем'я, що жило на Ельбі, а в VI ст. оселилось у Північній Італії. Від них походить назва області Ломбардія. >>>>
128
«…пішла до того святого отця; сіла в церкві коло ніг його…»― сповідалень на той час у церкві ще не існувало, як елемент інтер'єру вони з'являються лише в XVI столітті. >>>>
