303. Авліда – порт у Беотії (Середня Греція), місце, де збиралися майбутні завойовники Трої перед вирушенням у похід. 319. Син Кроноса (Кронід, Кроніон) – Зевс.

341. Узливання чистим (тобто не розведеним водою) вином супроводило особливо урочисті обіцянки та присягання.

353. «Блиснув перуном праворуч…» – тобто на сході. Треба було стати обличчям до півночі, і якщо Зевс подав знак блискавкою на сході (праворуч), то це вважалося щасливою призвісткою.

461. У Малій Азії, біля гірського пасма Тмол (нині Боздаг), простягалась Асійська лука, від якої походить назва Азії. Там же протікала і ріка Каїстр (нині Аксу). 465. Скамандр – річка в околицях Трої (нині – Мендере-Су).

484. Додатковим звертанням до всіх Муз починається так званий каталог кораблів, племен та вождів, що прибули воювати під Трою. Дослідники підрахували, що під Трою припливло 1186 кораблів із 29 місцевостей, близько ста тисяч воїнів під командуванням сорока трьох воєначальників. Пояснення до цього досить довгого переліку даємо лише найголовніші, випускаючи незначне, а тим паче те, шо з'ясовано в самому тексті «Іліади». Існує погляд, що «каталог» – пізніша інтерполяція і що саме цим пояснюється наявність деяких понять і термінів, яких, мабуть, ще не могло існувати в гомерівські часи (приміром, «всеелліни (панелліни)» нижче, в рядку 530).

498. Грая – місцевість в Епірі (північно-західна частина Греції), від назви жителів якої (граїки) походять сучасні назви – греки, Греція.

504. Платея – місто в Беотії, що пізніше вславилось битвою біля нього (479 р. до н. є.), в якій грецьке військо перемогло армію персів.

511. Орхомен – у давній Греції було відомо двоє міст із такою назвою. Тут згадано місто в Беотії, столиця Мінійського царства, одне з найдавніших і найбагатших міст у Греції. В XIX ст. на його місці провадились археологічні розкопки, що значною мірою спричинились до відкриття кріто-мікенської культури.

569. Мікени – місто на Пелопоннесі, в північній частині Арголіди, один із найзначніших центрів доісторичної Греції. Місце археологічних розкопок, що дали численні й цінні знахідки пам'яток кріто-мікенської культури.

581. Лакедемон (Спарта)-головне місто Лаконіки (на Пелопоннесі). Столиця володінь Менелая. 600. Кіфара – струнний музичний інструмент, удосконалений різновид ліри.

610-614. Аркадія – центральна частина Пелопоннесу – не мала власного виходу до моря.

641-642. Ойней і Мелеагр – герої міфів, дія яких відбувається в часи раніші, ніж Троянська війна; отже, вважалося, що на той час вони вже були неживі. 651. Еніалій – одне з імен Ареса (Арея).

658. Сила Гераклова – замість «сильний Геракл» вжито метонімію. Так само і в інших місцях – III, 105, – сила Пріамова (замість «сильний Пріам»).

696. Деметра – богиня рослинності, зокрема збіжжя. Ітонея (Ітона) – місто у Фессалії.

698. Протесілай – грек, убитий на початку війни. Існує міф: дружина його Лаодамія вблагала богів повернути йому життя на день (за іншою версією – на дві години), а коли цей час минув, позбавила себе життя, щоб піти в Аїд з чоловіком.

718-725. Філоктет – вождь фессалійців, славетний лучник, після смерті Геракла успадкував його лук і стріли. На шляху до Трої на острові Лемносі його вжалила отруйна змія. Рана була така зловонна, що Філоктета довелось покинути на острові. Але, згідно з пророцтвом, не можна було завоювати Трої без Гераклового лука і стріл. Отже, згодом Філоктета було привезено до війська, де його вилікував воїн-лікар Махаон. Цій легенді присвячена трагедія Софокла «Філоктет».

731. Асклепій – син Аполлона. В «Іліаді» це смертна людина, лікар, батько двох синів, також лікарів.– Подалірія і згаданого вже Махаона. Згодом виник культ Асклепія (лат. Ескулапа), бога-лікаря. 734. Орменій – місто в Фессалії. 743. Потвори, оброслі волоссям – кентаври.

755. Присягання водами підземної ріки Стіксу – найстрашніша для давнього грека клятва, порушити яку боялись навіть боги.

783. Тіфоей (Тіфон) – потвора із сотнею зміїних голів, вогненним диханням, громовим голосом і сліпучим поглядом. Був подоланий у боротьбі із Зевсом, що загнав його глибоко під землю (міф називає різні місцевості, переважно поблизу вулканів). Часом він виявляє непокору й починає бушувати, вивергаючи з-під землі потоки вогню. Тоді Зевс шмагає блискавками землю в тому місці, щоб приборкати непокірного в'язня. 786. Іріда (райдуга) – богиня, вісниця Зевса.

845. Геллеспонт (море Гелли) – Дарданелли. Назва повстала з переказу, як дівчина Гелла з братом Фріксом перепливала протоку на злоторунному барані, рятуючись від лихої мачухи, перелякалася хвиль і, впавши з барана у воду, втонула. Цей переказ пов'язаний з міфами про золоте руно та аргонавтів. ПІСНЯ ТРЕТЯ

2. Характерна відмінність: трояни наступають «з криком і гуком» (що було властиве варварам), а ахеї – «мовчки» (рядок 8), як і личить цивілізованому грецькому війську.

5. Океан згідно з гомерівськими уявленнями – найбільша ріка в світі, що омиває весь суходіл.

6. Пігмеї у старогрецьких легендах – плем'я карликів, що нібито жило десь на території нинішнього Єгипту. З ними вели запеклу боротьбу журавлі, прилітаючи в ті місцевості на зиму. 10. Нот – південний вітер. 16. Александр – Паріс. 57. Камінний хітон – мова йде про побиття камінням.

103. Землі (Геї) та підземним богам приносили в пожертву тварин темної масті, а Сонцю (Геліосові) та небесним богам – масті світлої. 184. Фрігія – країна на заході Малої Азії. 186. Отрей (Пріамів шуряк) і Мігдон – фрігійські владарі. 187. Сангарій – ріка у Фрігії (нині Сакар'я).

189. Амазонки (амазони) – легендарне плем'я жінок-войовниць, що ніби жили на північному узбережжі Азовського моря чи в Малій Азії.

276. їда – назва двох гірських хребтів: на Кріті, а також у Малій Азії, недалеко від Трої (про нього тут і йде мова). На верховині Іди Зевс мав одну із своїх осель.

332-333. Паріс як лучник не носив важкого панцира, тож мусив позичати його у свого брата Лікаона. 401. Меонія – країна в Малій Азії, пізніше називана Лідією.

444. У коментаторів нема єдиної думки щодо того, який з островів у «Іліаді» зветься Кранай. ПІСНЯ ЧЕТВЕРТА

2. Геба – богиня, дочка Зевса і Гери, уособлення молодості. На учтах богів, де вони споживають амбросію і п'ють нектар, в обов'язок Геби входить наливати келихи.

8. Алалкоменіда – богиня Афіна. Ім'я це виникло від назви беотійського міста Алалкомени. Там був один з найдавніших у Греції храмів Афіни. Існувало навіть повір'я, ніби вона в цьому місті народилась, і що це ніби рятувало місто від ворожих вторгнень. Інші версії міфа мають деякі відмінності: Алалкоменей – перша людина, що з'явилася в Беотії дуже давно, ще коли на небі не було й місяця. Він заснував місто, став порадником Зевса, виховував його дочку Афіну. 75. Зоря, що нею Зевс подає мореплавцям чи військам знак, – метеор.

88. Пандар – син Лікаона з Зелеї, вождь лікійців, що населяли територію в Малій Азії, неподалік від Трої, найзнаменитіший лучник у троянському війську. 201. Трікка – річка у Фессалії.

219. Хірон – мудрий кентавр, що жив на горі Пеліоні (у Фессалії, неподалік від Олімпу), вихователь героїв багатьох грецьких міфів. З-поміж усього іншого навчав він їх і лікарської справи.

319. Еревталіон – вождь аркадійців. Про бій з ним Нестор докладніше оповідає в рядках 132-156 VII пісні. 383. Асоп – ріка в Беотії.

388. Кадмеї (нащадки Кадма) – фіванці. Існує міф про фінікійця Кадма, який у пошуках своєї сестри Європи, спокушеної Зевсом, прибув до Греції. Він став засновником міста Кадмеї, пізніше названого Фівами. Його супутників понищив дракон, якого Кадм убив, а зуби його посіяв, і з тих зубів виросли озброєні люди, що відразу почали між собою криваву зваду, в якій і погинули всі, крім п'ятьох, і від цих п'ятьох ведуть свій початок найзнатніші роди фіванців.

406-410. Існують розповіді про два походи аргів'ян проти беотійських семибрамних Фів. Перший похід семи героїв закінчився невдачею «через безтямну зухвалість»: один із учасників походу, Капаней, Сфенелів батько, зійшовши на фіванський мур, вигукнув, що навіть Зевсова блискавка не зжене його з муру. Розгніваний Зевс скинув його тоді і змусив усе військо до втечі. Другий