Другий, як на мене, трохи дивний твіт був рік тому. З’явилося багато мерчу «Чорнильно-чорного серця», і Аномія почав нападати на Еді, кажучи, що вона робить речі, над якими раніше сміялася, випускає футболки і брелоки з символікою «Чорнильно-чорного серця». Власне, ось твіт Аномії: «По всій країні дзвенять касові апарати, а мені цікаво, як @SebMonty91 почувається у ролі Піта Беста “Чорнильно-чорного серця”».
— І що тут дивного?
— Мені довелося гуглити, хто такий Піт Бест.
— Жартуєш?
— Ні, — відповіла Робін, яку обурення Страйка насмішило. — Щоб ти знав, «Бітлз» розпалися за чотирнадцять років до мого народження.
— Так... але ж це «Бітли»! — заперечив Страйк.
— Просто хочу сказати, що є свіжіші приклади учасників, які покинули гурти, перш ніж ті стали відомими. Є чимало імен, які люди до тридцяти років, як на мене, назвуть швидше, ніж докопаються аж до Піта Беста. Скажімо, Латавія Робертсон...
— Хто це?
— Учасниця першого складу «Дестініз Чайлд». Я просто дивуюся — чому Аномія взяв для порівняння саме Піта Беста? Дивний вибір, якщо Аномії близько двадцятьох років... Бачу, тебе це не переконує, — додала Робін, придивившись до обличчя Страйка.
— Та ні, — повагом відповів той, — ти права... але я 6 на це не звернув уваги. Не помітив би нічого дивного.
— Гаразд, і третій твіт, який мене зацікавив, — це отой пост із «Пера правосуддя», який ретвітнув Аномія, — про інвалідність. Я спитала себе: «Але чому саме цей?» «Перо правосуддя» пише багато, але інших статей Аномія не ретвітив. Він має інвалідність? Хворіє? Чи має близьку людину з вадами здоров’я?
І тут згадується дещо, що я почула від Хробака-двадцять-вісім. Я зауважила, що Аномія грубо поводиться з людьми, а вона на це відповіла: «Він не такий уже поганий. Здається, він про когось дбає. Кілька разів казав, що має когось везти до лікарні».
— Аномія — і про когось дбає? — здивувався Страйк.
— Знаю, — кивнула Робін. — Я б не хотіла опинитися у ролі підопічного Аномії. Я спробувала розпитати Хробака, але, здається, вона більше нічого не знає. Хай там як, — додала вона, — я звернула увагу на ще один момент. Точніше, на відсутність одного моменту. У Аномії щось дивне зі статевими питаннями.
Страйк жував свою локшину з непроникним виразом обличчя.
— Я уважно прочитала його твіти за чотири роки, — пояснила Робін. — В одному-єдиному випадку Аномія хоч трохи фліртує — у розмові з Кеа Нівен, коли каже, що в неї гарне волосся. І потім ще додає, що написав їй у директ.
Чотири роки, — повторила Робін. — Чотири роки його обожнюють, дівчата просять його розкрити свою справжню особу. Але Аномія ніколи цим не користується, не фліртує, не намагається якось принадити їх чи запропонувати інформацію в обмін на нюдси... Якби ти хоч раз був на місці жінки в інтернеті, — дещо роздратовано додала Робін, бо Страйк просто дивився на неї, — ти б дуже добре зрозумів, що я маю на увазі.
— Та ні, — відповів Страйк, — я розумію. Але...
— Справа у тому, що у грі Аномія інший — доволі зухвалий. Ти сам бачив питання про мою улюблену позу в сексі — тобто про улюблену позу Баффілапусі. Складається враження, що всередині гри Аномія грає роль, яку від нього очікують. Всі вважають, що він чоловічої статі, але мені це іноді здається нереальним. Тож... я маю теорію.
— Слава Богу, — зітхнув Страйк, — бо я маю дірку від сраки. Кажи.
— Я думаю, що нам слід уважніше придивитися до Кеа Нівен. Так, я знаю, що Еді її викреслила, — додала Робін, не даючи Страйку розтулити рота. — Але з нашого боку буде вкрай наївно навіть не перевірити її. Ми просто приймаємо на віру слова Аллана Йомена та Філіпа Ормонда про те, що Еді бачила Кеа без електронного пристрою, коли Аномія був у грі. Нам невідомо, чи добре Еді бачила, що відбувається, і чи не могли ці двоє щось наплутати або не так запам’ятати... Аллан по телефону висловлювався дуже туманно. Що? — спитала вона не без зухвальства, побачивши, що Страйк стримує усмішку.
— Та нічого, — відповів той, але побачивши, що Робін цієї відповіді було недостатньо, додав: — Просто... — Він покрутив паличками у повітрі, точно як Робін виделкою кілька хвилин тому, тоді дожував локшину і продовжив:
— Просто подумав, що ти збіса добре розібралася у детективній справі...
Роззброєна Робін розсміялася.
— Власне... Кеа — художниця, має серйозну особисту образу, вона хвора — і ось тобі причина поширити саме допис «Пера правосуддя» про інвалідність — і якщо вона справді Аномія, це пояснює суперечність, про яку ми говорили, — зробити гру як данину твору, при цьому ненавидячи одну з творців. Не можна виключати, що «Гра Дрека» спершу була створена як демонстрація для Джоша Блея: все, що робить Еді, Кеа зможе зробити краще. Але потім Еді критично висловилася щодо гри, і це дало Кеа підставу напасти на неї і нацькувати фандом. І якщо це Кеа, маємо пояснення для анонімності. Вона ж не хоче, щоб Джош дізнався про її участь у всій цій ситуації, правильно? Складається враження, що вона ним просто одержима.
— Тобто ти вважаєш, що ота коротка розмова Аномії з Кеа...
— Така собі невеличка вистава, хіба не схоже? — відповіла Робін. — Кеа отримує ширшу аудиторію, щоб розповідати, як Еді вкрала її ідеї. Робить собі комплімент від лиця Аномії, заохочуючи людей дивитися її відео... Водночас Кеа утверджує як факт, що вони — дві різні особи, а ще, — додала Робін, — Кеа має двох папужок-нерозлучників, яких звати Джон та Йоко.
— Збіса бездоганна логіка, Еллакотт, — мовив Страйк, який саме доїв локшину і відкинувся на стільці, дивлячись на неї у відвертому захваті.
— Але лишається питання, — провадила Робін, намагаючись не показувати, як сильно її потішила така реакція, — про те, звідки Кеа дізналася стільки особистої інформації про Еді. Однак з цього приводу я теж маю думки.
— Кажи.
— Думаю, цілком можливо, що Джош підтримував із нею контакт після розставання, приховуючи цей факт від Еді та Каті. Аллан Йомен казав, що Джош чарівливий, але уникає конфліктів і неприємних розмов. Також він казав, що Джош погано розбирається в людях. Може, він вирішив, що вмовить Кеа не нападати на Еді, якщо розкаже, яке важке життя.
— А натомість дав Кеа зброю?
— Саме так... але в нас немає можливості відправити когось стежити за Кеа в Кінґз-Лінн, так? Та і якщо вона каже правду про свій поточний стан здоров’я, то зараз не встає з ліжка. Нам доведеться просто дивитися на її будинок.
Страйк замовк, думаючи. Нарешті він сказав:
— Якщо ти права і джерелом інформації для неї був Джош, не бачу проблеми у прямій розмові з нею. Кеа не дружить ні з ким із акторського складу. Ти ж не бачила ознак того, що вона з ними спілкується?
— Ні, — відповіла Робін, — але я поки не мала можливості проглянути всі її соціальні мережі. Часу не було.
— Ризикнемо, — вирішив Страйк. — Завтра я їй подзвоню. Якщо вона погодиться на інтерв’ю, ти будеш стежити за ситуацією у «Грі Дрека», поки я з нею розмовляю. Скоро має бути прорив, — повторив Страйк і підняв руку, щоб замовити ще одне пиво, — і твоя теорія мені дуже подобається.
Саме в такі миті Робін було важко сердитися на Корморана Страйка, хоч за інших обставин він умів дратувати.
39
Не стане суєти осібних дум
У чистім храмі муз.
Елізабет Баррет Бравнінґ,
«Аврора Лі»
Три перуки і численні пари кольорових лінз, які Робін тримала в офісі, стали в пригоді під вечір наступного дня. Скориставшись збільшувальним дзеркалом, що лежало в нижній шухляді подвійного столу, Робін взялася змінювати зовнішність до першого заняття у Норт-Ґров.
Вона записалася на урок під іменем Джессіки Робіне і придумала для неї образ та біографію. Джессіка працювала у маркетингу і мала нереалізовані амбіції в малярстві, щойно розлучилася з бойфрендом і тепер мала вільні вечори. Робін вибрала чорну перуку довжиною до плечей (робота Джессіки не дозволяла радикального підходу до зовнішності), надягнула карі лінзи та намалювала яскраво-червоні губи і жирні чорні стрілки на очах за зразком Кеа Нівен — так Джессіка демонструвала пристрасну натуру, сховану під буденним екстер’єром, що прагнула вирватися за межі робочої рутини. До джинсів Робін надягнула вінтажну чорну футболку з написом «БЛОНДІ — ОЦЕ ГУРТ» і стару замшеву чорну куртку, яку придбала у секонд-хенді саме на такі випадки. Критично оглянувши себе у плямистому дзеркалі в туалеті на сходах, Робін залишилася цілком задоволеною: Джессіка Робіне вийшла саме тим поєднанням інді-дівиці та офісної працівниці, яке вона планувала створити. За п’ять років у столиці Робін опанувала лондонську вимову, тож вирішила, що Джессіка виросла у Лісмор-Серкус, як і Джош Блей; це зможе стати підставою для розмови про «Чорнильно-чорне серце», однак Робін планувала грати роль людини, яка мала лише побіжне знайомство з мультфільмом. Вона поклала айпад у велику сумку і сподівалася, що вдасться запустити гру, поки Престон Пірс буде в неї перед очима.
