— Це класно, чувак, дуже гарний вчинок з твого боку. Знову пауза, а тоді Воллі:
— Так, ну тепер вже точно спеклися. — І він, кашляючи, відкрив духовку.
На відео з’явився великий план печивок, які згоріли до невпізнання; тоді камера показала Воллі та Ем-Джея, які з виглядом мовчазної поваги тримали у руках свої кухарські ковпаки, а за ними горіли свічки у менорі. Страйк зупинив відео і подивився на Робін.
— Що, не смішно?
— На якій планеті оце — сатира?
— Мабуть, ми надто дурні, щоб осягнути тонку іронію. Коли я дивився стрім у вечір після нападу, то випадково помітив, що у деяких фанатів Воллі імена закінчуються на цифри — вісімдесят вісім. Жарти про Голокост, ультраправі прихильники, зв’язок із «Чорнильно-чорним серцем»...
— Цілком зрозуміло, чому у МІ5 виникли питання, — сказала Робін.
— Отож. З іншого боку, Кард’ю може не розуміти, що зацікавив неонацистів. Є шанс, — додав Страйк, беручи у руки келих із пивом, — що він не вважає себе расистом, адже його найкращий друг має коричневу шкіру.
— Знаєш, якщо Воллі — Аномія, і його завербували до лав «Розполовинення» вже після створення гри...
— То зрозуміло, яким чином фанат став переслідувачем, ага, — кивнув Страйк. — Коли будеш переглядати акаунт Аномії на твіттері, зверни увагу на його політичні уподобання. МІ5, мабуть, уже все перевірили, але не думаю, що вони поділяться з нами висновками.
Робін зробила ще одну позначку у нотатнику.
— Але якщо йдеться не про члена «Розполовинення», — сказав Страйк, — то незрозуміло, чому творці гри так оберігають свою анонімність. Здавалося б, якщо це двоє хлопів чи дівчат, які зробили гру для власного задоволення, вони мали б нею пишатися. Річард Елґар гадає, що деанонімізація нашкодить Аномії, і з цим я погоджуюся, але чому саме? Чому його не цікавить слава?
— У певному сенсі Аномія здобув славу, — мовила Робін. — П’ятдесят тисяч фоловерів у твіттері і багато інтересу до того, хто це насправді. Такс має тішити самолюбство цієї людини.
— Ти права, але ми обоє чули Елґара: якби ця людина назвала себе на початку, то могла б справді зробити внесок у франшизу, тож чому вона цього не зробила? Плюс гра не монетизується.
— Якраз це зрозуміло, хіба ні? — спитала Робін. — Заробляти гроші на чужих персонажах — це порушення авторського права.
— Це правда, але я дивлюся під іншим кутом. Аномія і Моргаус кілька років працюють над грою і не мають з цього зиску. Отже, йдеться про людей, які мають багато вільного часу і не потребують грошей. Хто їх підтримує? Батьки? Платники податків?
— Існують професії, де не треба працювати весь час, — нагадала Робін. — Може, це самозайняті особи, чи вони працюють неповний день. Може, вони непогано заробляють, а це просто хобі.
— Але якщо у Аномії є робота, то, напевно, вона передбачає доступ до інтернету і можливість будь-коли користуватися телефон... а отже, бойфренд Еді, цей... — Страйк погортав нотатки, щоб уточнити ім’я, — цей учитель, Філій Ормонд, не підходить.
— А хіба ми розглядали такий варіант? — спитала Робін. — Чого б її хлопець її переслідував в інтернеті? А ще вони навіть не були разом, коли Аномія створив гру. Вона зустрічалася з Джошем.
— Люди нерідко грають в ігри з найближчими людьми в інтернеті чи зустрічаються з кимось, не знаючи, що вже бачили цю особу у мережі, — заперечив Страйк, — але я погоджуюся, Ормонд — не варіант. З іншого боку, він може розповісти, з ким Еді близько спілкувалася, кому довіряла... окрім тих, про кого ми вже чули. Отже, — Страйк знову взяв ручку, — я зв’яжуся з Ормондом, Катею Апкотт і тією зведеною сестрою, Катріоною. І незабаром, — провадив він, — ми встановимо стеження за Себом Монтґомсрі та Воллі Ка...
У Робін задзвонив телефон.
— О Боже, це ріелтор, — сказала Робін, раптом запанікувавши, і схопила телефон. — Алло? Енді?
На очах у Страйка напружений вираз на її обличчі змінився піднесенням.
— Серйозно? О, це просто чудово! Дякую! Так!.. Так, звісно так!.. Коли?
Ні, мені підходить... Так... Буду... Дуже-дуже дякую!
— Щось погане? — спитав Страйк, коли усміхнена Робін поклала слухавку.
— Квартира моя! Так! Слухай, я таки вип’ю. Працювати я сьогодні вже не буду.
— Я принесу, — запропонував Страйк, але Робін уже схопилася на ноги. Вибираючись з-за столу, вона нахилилася і поривчасто обійняла Страйка; її волосся засипало йому обличчя, у ніздрі вдарили парфуми, які він подарував їй на тридцятиріччя.
— Вибач! Просто я така щаслива! Тепер моє життя стане зовсім інакшим!
— Не вибачайся, — запевнив Страйк, поплескавши її по руці; Робін відпустила його і пішла до бару. Страйк зрозумів, що усміхається мов дурень, і сховав усмішку. Він досі відчував тепло тіла Робін, яке всього мить притискалося до нього.
20
Зміцнила гартом семикратним
Щит від врагів і від коханців,
Й ніхто не знає, на що здатне
Серце, заховане в сей панцир.
Мері Елізабет Кольридж,
«Щит»
Ігровий чат за участі п’яти із вісьмох модераторів «Гри Дрека»
<Модераторський канал>
<19 березня 2015 18.25>
<Присутні: Аномія, Серцелла>
Аномія: У нас досі до сраки нових людей, які хочуть у гру
Серцелла: правда?
<Хробак28 приєднався до каналу>
Хробак28: У мене був такий жахливий день
<Віліпечор приєднався до каналу>
Віліпечор: лол, хтось є зараз у твіттері?
Серцелла: ні, а що?
Віліпечор: #ВикопайтеЛедвелл у трендах
Аномія: так, я це бачив. Не смішно
Віліпечор: Я думав, ти обрегочешся
Аномія: я не хочу, щоб її викопали
Віліпечор: сподіваюся, у тебе не відросла совість, бвах?
Аномія: я просто хочу, щоб вона лежала в землі і гнила
Аномія: нам час зосередитися на дяді Хруню Ледвеллі
<Чортик1 приєднався до каналу>
Чортик1: хтось зараз сидить у твіттері?
Віліпечор: ми тут саме це і обговорюємо, це ж просто обісцятися як смішно, але Аномія іншої думки
Чортик1: це не смішно, це страшно. Що, як побачать її рідні?
Аномія: вона завжди нам казала, що не має рідних.
Серцелла: я згодна з Чортиком, це жахливо
>
>
Аномія: я не прийматиму нових користувачів, поки попит не спаде. Хай копам набридне.
Чортик1: про що ти?
Аномія: У нас наразі по сто нових запитів на день. Мабуть, поліція. Тож я не прийматиму нових гравців
Віліпечор: ну молодець
Чортик1: якщо це поліція, вони нас можуть хакнути
Віліпечор: нє
Віліпечор: Моргаус зробив гру неприступною
Чортик1: а де він взагалі? Він сьогодні не модерує?
Віліпечор: та десь приступом бере Паперовобілу
Хробак28: Срецела з ним помінялася , бо він чимсь зайнятий
Віліпечор: кимсь
Віліпечор: але я його не засуджую. Вона красуня
Чортик1: Звідки ти знаєш?
Віліпечор: Це засекречено
Чортик1: маю йти
<Чортик1 вийшов з каналу>
Віліпечор: лол, підор манірний
Хробак28: не кажи такого!
Віліпечор: Хробаче, а можна я щось спитаю?
Хробак28: що ?
Віліпечор: нащо ти ставиш пробіли перед розділовими знаками?
Хробак28: що ?
Віліпечор: ти в школі взагалі вчилася?
<Хробак28 вийшов з каналу>
Віліпечор: лол
Серцелла: ой, Вілі, нащо ти так?
Аномія: ахахахаха
<Відкрито новий приватний канал>
<19 березня 2015 18.30>
<Серцелла запросив Аномія>
