Щойно вона взяла собі капучино, задзвонив мобільний.

— Привіт, — тихо сказала Робін Страйкові, — зажди хвильку, я десь сяду.

Заплативши за каву, вона знайшла столик, звідки було добре видно Гріховоду та Ніжки, а тоді знову приклала телефон до вуха.

— Сіла. Що сталося?

— Багато чого, — відповів Страйк. — Можеш говорити?

— Маю мінімум п’ятнадцять хвилин, — відповіла Робін, дивлячись на Ніжки, яка захихотіла і відкинула волосся за спину; кави вона не торкалася.

— Я так розумію, сьогоднішній «Таймз» ти не читала?

— Ні. А що?

Страйк коротко переповів Робін зміст статті про «Розполовинення».

— Отже, твоя правда, — сказала Робін. — Це таки був теракт.

— Я не певний.

— Але...

— Ледвелл була у списку їхніх «цілей непрямої дії». Вони намагалися зацькувати її й довести до самогубства. Планів убивати її самотужки вони не мали, і взагалі досі нікого не зарізали. Якщо вірити статті у «Таймзі», їхній модус операнді — це трубкові бомби.

— Що ж, — мовила Робін, споглядаючи широкі газони перед галереєю, — вони могли за нагоди й самі її убити, а не чекати, доки Ледвелл вкоротить собі віку, хіба ні?

— Але нащо нападати ще й на Блея? Згадок, що він теж у їхньому списку, немає. Судячи з усього, претензії в них тільки до жінок з лівими поглядами.

— Напад на нього міг бути спонтанним. Може, він просто трапився нападнику під руку чи намагався захистити Ледвелл.

— Я все ж гадаю, що раціональніше було б заскочити її на самоті, якщо вже вони вирішили скоїти вбивство. Дві жертви — це чималий шанс, що одна утече чи здійме крик. Звісно, — додав Страйк, — ми не знаємо, скільки було нападників. Немає підстав вважати, що це зробила одна людина.

— Вони могли не знати, що Блей теж там буде. До речі, а звідки нападник взагалі дізнався, що Ледвелл буде у той день на цвинтарі?

— Чудове питання! — озвався Страйк. — І є шанс почути відповідь на нього, якщо тобі це цікаво. Щойно дзвонив агент Еді Ледвелл, Аллан Йомен.

— Серйозно? — спитала Робін, відчувши знайомий спалах ентузіазму, за який любила свою роботу і який часто приходив із несподіваного напрямку, де раптом відкривався новий шлях.

— Так. Він спитав, чи готові ми зустрітися — причому не лише з ним. Також буде такий собі Річард Елґар, очільник «Маверик Філмз» у Британії, плюс дядько й тітка Еді. Йомен пропонує пообідати в «Клубі мистецтв» на Довер-стріт наступного тижня. Його цікавить, чи готові ми взятися за встановлення особи Аномії.

— Але у нас повно роботи, — зітхнула Робін.

— Менше, ніж було. Щойно подзвонив Дев: він розібрався з тим хлопом і його патентом. Шпигунка знайшлася в його конторі; Дев сфотографував її з головою фірми-конкурентки.

— Нічого собі, — оцінила Робін, а тоді перемкнулася на головне питання. — Але чому агент Еді Ледвелл тепер вирішив встановити особу Аномії?

— Йомен сказав, що пояснить при зустрічі, але я так зрозумів, що Аномія продовжує надокучати.

— Ти сказав Аллану Йомену, що ми не займаємося кіберрозслідуваннями?

— Сказав, але він не бачить проблеми. Думаю, ми дізнаємося, чому так, якщо погодимося на цю зустріч. Так чи інакше, я думаю, що знайти Аномію тобі буде цікавіше, ніж стежити за черговою трофейною дружиною, що хоче збити зі своєї половини більше грошей під час розлучення.

— Це правда, — відповіла Робін.

— От і мені цікавіше. Добре, тоді я дзвоню Йомену і домовляюся на вівторок. Вдалого полювання на розпусника.

Він поклав слухавку, а Робін, хоч і захоплена перспективою нової справи, повернулася до спостереження за Гріховодою та Ніжками. Ті про щось шепотілися, нахилившись одне до одного.

17

Хіба слова ці — не дурня?

Ми разом не були і дня.

Пусте; твого волосся не торкнусь я

І не почую тихий стукіт в грудях...

Шарлотта М’ю,

«На шляху до моря»

Ігровий чат за участі модераторів «Гри Дрека», Паперовобілої та Моргауса

<Відкрито новий приватний канал>

<13 березня 2015 14.31>

<Паперовобіла запросив Моргаус>

<Моргаус приєднався до каналу>

Паперовобіла: я тебе стільки чекала! Де ти був?

Моргаус: Розмовляв з Аномією

Паперовобіла: Бачив новини?

Моргаус: Про Розполовинення? ні

>

>

Паперовобіла: і?

Моргаус: що – і?

>

>

>

Паперовобіла: Ти на мене сердишся чи що?

Моргаус: Чого б це?

>

>

>

>

>

Паперовобіла: Моргаусе, поговори зі мною

Моргаус: Ти ще маєш ті «докази» від ЛордДрека і Віліпечора? Що Аномія – це Ледвелл?

Паперовобіла: Так, а що?

Моргаус: Сама здогадайся!

>

>

Паперовобіла: Ти думаєш, що ЛордДрек і Віліпечор належать до Розполовинення?

Моргаус: у «Таймзі» описують модус операнді Розполовинення. Це точно те саме, що зробили з вами ЛордДрек та Віліпечор

Моргаус: створили облудний наратив і нацькували вас на Ледвелл

Паперовобіла: але чутку про те, що вона Аномія, пустили не вони

Паперовобіла: це підозрював багато хто з фанатів

Моргаус: наприклад?

Паперовобіла: імен так одразу не згадаю, але в досьє було

Моргаус: то підставні акаунти

Моргаус: це все було пеціально зроблено, щоб підбурювати людей цькувати її

Паперовобіла: я її ніколи не цькувала

Моргаус: про тебе я такого і не кажу

Паперовобіла: Серцелла думає, що вони стали чиїмись випадковими жертвами

Моргаус: о, ну що вона такої думки, то не диво

Паперовобіла: На що ти натякаєш?

Моргаус: це знімає з неї підозри. А що, вона вже розмовляла з поліцією?

Паперовобіла: здається, так

Моргаус: вона їм розповіла, де взяла те досьє?

Паперовобіла: не знаю

Моргаус: якщо ні, то, гадаю, комусь із вас треба віднести досьє поліції

>

>

>

Паперовобіла: Моргаусе, тут був один старшокурсник, який зробив ретвіт якогось американського альт-райта, і його за це вигнали з універа

Паперовобіла: я ніколи не вважала, що Ледвелл – це Аномія. Ніколи не просила давати нам те досьє, ніколи не бажала їй жодного зла, але пресі чхати на те

Паперовобіла: нас усіх розіпнуть, якщо вирішать, що ми замазані в ідеології альтрайтів і вбивстві

Паперовобіла: ти уявляєш, що про це скаже О********?

Моргаус: ти мені нагадуєш Аномію

Паперовобіла: тобто?

Моргаус: пропонуєш просто ігнорувати той факт, що в нас завелися неонацисти

Паперовобіла: ні, якщо буде доведено, що ЛордДрек і Віліпечор – нацики, Аномія має їх вигнати

Паперовобіла: але поясни мені: який стосунок досьє має до нападу на Ледвелл і Блея?

Моргаус: саме через нього вони призначили зустріч, правильно? І пішли на цвинтар

Моргаус: ЛордДрек і Віліпечор влаштували ситуацію, яка призвела до озброєного нападу і вбивства

Моргаус: Розполовинення бажало їй смерті – тепер вона мертва

Паперовобіла: а раптом вони щиро вірили, що Ледвелл була Аномією?

Моргаус: сумніваюся, що вони в це вірили. Ти ж не повірила.

Моргаус: і якщо навіть ти здогадалася, де вони зустрінуться, будь-хто теж міг це зрозуміти

Паперовобіла: тобто я тупа? Дуже дякую

Моргаус: та ну, я нічого такого не мав на увазі, ти зараз поводишся як Хробак28

Моргаус: я хочу сказати, що хтось міг здогадатися, де буде зустріч, і влаштувати засідку. А може, Серцелла сказала ЛордДреку та Вілі, де вони зустрінуться. У приватному каналі.