— Дзвони, — мовила Меделін, — навіть якщо не розумітимеш. Я хочу бути певна, що з тобою все добре.

Поклавши слухавку, Страйк відзначив полегшення, яке принесло йому знання, що йти до «Пімліко» сьогодні не треба. Він автоматично потягнувся до кишені по тріумфальну цигарку, видобув знайому золоту пачку, постояв кілька секунд, дивлячись на неї, а тоді сховав цигарки в кишеню і повернувся до «Супердраґа».

Купивши все необхідне на перший час плюс зручний наплічник для покупок, Страйк рушив до «Макдональдса» і, пам’ятаючи про ранковий стан кукси, купив замість бургера непоживний салат. Не наситившись, узяв яблучний пиріг та каву і старався не дивитися на худющих підлітків поруч, які навперебій запихалися бігмаками.

Попри втому, Страйк відчував сильне збудження. У жилах кипів адреналін, вимагаючи діяти, та натомість детектив колупав пиріг і дивився перед собою, а навколо юрмилися та сміялися люди. Тепер, коли не треба було вирішувати практичні питання чи дбати про Пат, він почав усвідомлювати наслідки вибуху. Страйк більше не мав доступу до ноутбука, комп’ютера, принтера. З робочих матеріалів — тільки записник, тека зі справою Аномії та телефон.

Він узяв мобільний, збираючись зазирнути у твіттер Аномії — чи нема там чогось нового — але натомість побачив два повідомлення, — одне від зведеної сестри Прюденс, а друге — від Шпеника, друга юності, з яким Страйк підтримував зв’язок попри Шпеників невиліковний потяг до криміналу. Спершу він відкрив есемеску від Прюденс.

Щойно дізналася, що тобі підірвали офіс. Дуже сподіваюся, що ти сам цілий

Страйк відповів:

Я в нормі. Але зустріч, мабуть, краще відкласти. Поліція радить сховатися. Сподіваюся, із Сильві все добре

Наступним він відкрив повідомлення Шпеника.

І кого ти цього разу дістав срака ти дурна

Не встиг він написати відповідь, як телефон задзвонив. Побачивши, що це сестра Люсі, Страйк завагався, а тоді вирішив: що раніше він із цим покінчить, то краще.

— Чого ти не подзвонив мені? — одразу накинулася на нього Люсі.

— Саме збирався, — відповів Страйк, думаючи про те, скільком ще жінкам доведеться збрехати, перш ніж це скінчиться. — Я розмовляв із поліцією.

— Міг би надіслати повідомлення! У мене мало серце не зупинилося, коли Ґреґ подзвонив і сказав, що сталося!

— Люсі, я в нормі. Буквально відбувся подряпиною.

— Де ти? На «Бі-бі-сі» кажуть, що будівля зазнала серйозних ушкоджень! Їдь до нас!

Страйк повторив їй все, що казав Меделін, наголосивши на небезпеці, яку становить спілкування з ним; донісши до Люсі, що ризик стосується і її синів, він зумів переконати сестру, що краще йому поїхати в якийсь дешевий невідомий готель. Тим не менш, Люсі проговорила зі Страйком ще двадцять хвилин, вимагаючи пообіцяти бути обережним, аж поки той не покривив душею і не сказав, що поліція має арештувати злочинців за лічені дні. Люсі це не дуже заспокоїло, але зрештою вона поклала слухавку, а Страйк лишився роздратований і ще більше втомлений.

Він зайшов на твіттер. Від Аномії нічого нового не було, зате око зачепилося за гештеґ, який саме був у трендах: #всракуВоллі-Кардю.

До ранкового відкриття — що Воллі спілкувався з Кеа напередодні нападу і вбивства — Страйка, може, і не зацікавило б, чим Воллі накликав на свою голову гнів твіттерян. Але тепер він натиснув на гештеґ, щоб дізнатися, що діється.

-------------------------------

Аойфе @aoifeoconz

Ахаха час настав #всракуВолліКардю

www.tubenewz.com/youtube-drops-Wally-Cardew-over-racism-allegations/html

-------------------------------

Семмі @Sammitch97

У відповідь @aoifeoconz

Обоже, він побив Ем-Джея??? #всракуВолліКардю

#ЯзЕмДжеєм

-------------------------------

Дрю К. @_drewc^Artis

У відповідь @Sammitch97 @aoifeoconz

Але за що він побив Ем-Джея?

-------------------------------

СК @#В_U_T_Quince

У відповідь @ydderidna @_drewc^rtis @Sammitch97 @aoifeoconz

Бо чорнодупий дрюкав його сестру

-------------------------------

СК @#B_U_T_Quince

У відповідь @ydderidna @_drewc^Artis @Sammitch97 @aoifeoconz

А тоді паки так побили Воллі, що він тепер у лікарні

-------------------------------

СК @#B_U_T_Quince

У відповідь @ydderidna @_drewc^Artis @Sammitch97 @aoifeoconz

і нашим братам є що сказати на цю тему @Heimd&H88

-------------------------------

Страйк сховав телефон у кишеню і подумав, що тепер не знати, коли він зможе потрапити до себе на горище. Лишатися у Робін більше кількох днів було не можна, але так само не тішила думка, що вона залишиться у тій гарненькій квартирці сама-одна — принаймні, поки «Розполовинення» лишається загрозою. Вочевидь, свідкам зверхності білих було начхати, що вона намагалася врятувати життя одного з членів організації; важило тільки те, що Робін та Страйк за ними стежили. Така бомба — не іграшка; якби не швидка реакція Пат, він зараз міг би лежати у шпиталі ще без якоїсь частини тіла і мучитися провиною через загибель офісної менеджерки.

Подумки перебираючи нагальні практичні питання, Страйк згадав про «БМВ», яка стояла у дорогому гаражі. Наскільки він пам’ятав, у Робін у дворі було повно паркомісць. Попри біль у нозі, Страйк вирішив повернутися до гаража, забрати машину і поїхати до Волтемстоу на ній, щоб у разі чого мати авто під рукою. Допивши каву, Страйк підвівся з пластикового стільця, закинув на плече рюкзак, що містив наразі майже всі його пожитки, та покульгав собі далі.

75

Давала силу чарам і могла

Кістки у зимну ніч зігріти

Те почуття — що не сама

Ти в битві проти цього світу.

Емілі Пфайффер,

«Останній політ відьми»

Поки Страйк рухався до центру Лондона, так само втомлена та роз’ятрена Робін блукала супермаркетом біля своєї квартири. Вона знала, що Страйк має вкрай здоровий апетит, і вміст її холодильника потребував підкріплень, щоб набути змоги його прогодувати. Закидаючи у возик цілу курку, вона подивувалася тому, що Страйк вирішив зупинитися в неї, а не в Меделін. Робін гадала, що це може бути пов’язано з побоюваннями за її безпеку; Страйк подеколи виявляв інстинкт захисника, і хоч іноді це дратувало, було в такій поведінці і дещо миле. Робін мусила визнати, що ранкові події сильно налякали її; вона пораділа, що поруч буде Страйк. Врешті-решт, на бомбі були написані обидва їхні прізвища, і хотілося перебувати у товаристві єдиної людини, здатної вповні зрозуміти її почуття з цього приводу.

У черзі до каси задзвонив телефон. Мама. Точно як Страйк, коли йому подзвонила Люсі, Робін відповіла тільки тому, бо знала: що далі відкладай, то гірше буде.

— Робін? Ми щойно побачили в новинах! Як таке могло...

— Мамо, коли вона вибухнула, мене там не було, — відповіла Робін, просуваючись уперед в черзі.

— А нам це звідки знати?

— Вибач, треба було тобі подзвонити, — втомлено промовила Робін. — Довелося давати свідчення в поліції, було багато справ, а я щойно...

— Чому ти давала свідчення, тебе ж там не було?

— Бо це напад на агенцію, — пояснила Робін, — тож...

— В новинах сказали, що це ультраправі терористи!

— Так, — відповіла Робін, — поліція такої думки.

— Робін, як вийшло, що на вашу агенцію нападають ультраправі терористи?

— Бо вирішили, що ми ними цікавимося, — відповіла Робін, — хоч це не так... А ти не спитаєш, хто був в офісі, коли стався вибух?

— Хіба я винна, що в першу чергу мене цікавить безпека моєї доньки?

— Я не кажу, що ти в чомусь винна, — відповіла Робін, знову роблячи крок уперед; вона почала вантажити продукти на стрічку конвеєра однією рукою. — Просто подумала, що тобі це теж може бути цікаво.