— Страйку, — мовила Робін, — я щойно дещо дізналася. Філіпа Ормонда збираються арештувати за вбивство.
Після цих слів запала мовчанка. Робін зайшла до кухні і поклала сумку на стіл.
— Ормонда? — нарешті перепитав Страйк.
— Так, — відповіла Робін, ставлячи чайник. Вона переказала, як вмикався та вимикався телефон Еді, і що Ормонда бачили у Ріттлі.
Нова довга пауза.
— Що ж, — нарешті сказав Страйк, — я розумію, чому вони вирішили, що взяли свого вбивцю, але в мене лишаються питання.
Робін відчула дивне полегшення. Попередивши, що буде після шостої, бо треба купити собі деякі необхідні речі, Страйк поклав слухавку.
73
Суперник мій готує підступ —
То й що? Ті каверзи пусті.
Ним гребую: бо знаю, кому належить приз.
Мей Кендалл,
«Остання вистава»
Ігрові чати за участі чотирьох модераторів «Гри Дрека»
<Модераторський канал>
<5 червня 2015 15.58>
<ДрекНудикує, Аномія>
<Моргаус приєднався до каналу>
ДрекНудикує: привіт, Моргаусе!
Моргаус: привіт
ДрекНудикує: ти тут нечасто буваєш вдень
Аномія: він зайнята людина
Моргаус: саме так
>
>
>
>
>
>
>
ДрекНудикує: гравців мало
Аномія: скоро буде багато
ДрекНудикуе: ?
>
Аномія: після наступної заяви віл мавериків тут буде вибух
ДрекНудикуе: а ти знаєш, що саме вони скажуть?
Аномія: Ігромайстер знає все
ДрекНудикує: чувак, але звідки, звідки ти все знаєш?
ДрекНудикуе: ти інсайдер, так? у «Маверик»?
>
>
>
ДрекНудикуе: вибач, я тебе образив?
>
>
>
>
>
>
>
Аномія: лол та ні не образив
Аномія: інформація надходить просто мені у кров, друже
ДрекНудикує: а розкажи
ДрекНудикує: що саме вони планують зробити?
ДрекНудикує: можеш мені довіряти, я нікому не розповім
Аномія: розповім, щойно ти займеш місце Моргауса
ДрекНудикує: ?
Аномія: ну раптом з ним щось станеться
ДрекНудикує: лол
ДрекНудикує: хочеш почути мою теорію?
>
ДрекНудикує: я думаю, ти дружиш із Джошем Блеєм
>
>
>
>
>
>
Аномія: може, ти навіть правий
ДрекНудикує: а з Ледвелл ти теж знався?
>
Аномія: так
Аномія: але вона мене на**ала
>
ДрекНудикує: серйозно?
>
>
>
Аномія: так, то було кінчене стерво
<Створено новий приватний канал>
<5 червня 2015 16.00>
<Аномія запросив Моргаус>
<Моргаус приєднався до каналу>
Аномія: склав свої іспити, бвах?
Моргаус: це не зовсім іспити, це частина дослідження
Аномія: а, так, я це мав на увазі
Моргаус: Паперовобіла не з’являлася?
Аномія: коли ти вже тут, скоро прийде
>
>
>
Аномія: і вуаля. Телепатія? Збіг?
Моргаус: вочевидь, телепатія
>
Аномія: бляха, ти ж фізик, ти в таке не віриш
Моргаус: тоді це збіг
Аномія: гаразд, гаразд, іди уже до неї у приват
Моргаус: ти ж знаєш, номер один для мене – це ти
Аномія: лол
Аномія: педик
Моргаус: а ти іди поговори з ДрекНудикуєм, він тебе он богом вважає
Аномія: і справді. Але я дійсно бог
<Аномія вийшов з каналу>
<Моргаус вийшов з каналу>
<Приватний канал закрито»
<Створено новий приватний канал>
<5 червня 2015 16.03>
<Паперовобіла запросив Моргаус>
Паперовобіла: Моржику?
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
Паперовобіла: агов?
>
>
>
Паперовобіла: ти там красуню-фізикиню зваблюєш?
>
>
>
<Моргаус приєднався до каналу>
Моргаус: вибач, я там Аномію задобрював
Моргаус: бачила новину? Про бомбу?
Паперовобіла: ой так!!! а що?
Моргаус: пишуть, що це Розполовинення
Паперовобіла: знаю, вже бачила
Моргаус: це цілком вкладається в картину, все стає на свої місця
Моргаус: та жінка, Еллакотт, стрибнула на рейки рятувати Віліпечора
Моргаус: і вони, мабуть, вирішили, що вона стежила не за Аномією, а за ним
Паперовобіла: логічно
Паперовобіла: але якщо Еллакотт тепер не в офісі, де нам її шукати?
Моргаус: подзвонимо їм, щось придумаємо
Моргаус: тобі ще багато іспитів складати?
>
>
Паперовобіла: 2
Моргаус: тоді ми вже зовсім скоро зустрінемося
Моргаус: якщо ти, звісно, не передумала
Паперовобіла: та іди ти в сраку, Моргаусе
Паперовобіла: я тебе скільки вмовляла зустрітися, га?
Моргаус: лол
74
Ти кажеш, що навколо душогуби,
Твоєї і моєї спраглі крові,
Що — може буть — почервоніє в цій діброві Зрадницький ніж?
Шарлотта Бронте,
«Ліс»
Якщо у ситуації, коли вибух бомби виганяє тебе з власного дому, можуть бути плюси (як розмірковував собі Страйк, блукаючи по крамницях Кілбурн-Гай-Роуд у пошуках білизни, шкарпеток, туалетного приладдя включно з кремом для кукси, пари сорочок і піжами, в якій не спав з юначих років, але в гостях у Робін доведеться), то для нього плюсом виявився залізний привід скасувати зустріч із Меделін, надто з огляду на те, що про вибух розповіли в новинах.
— Що-о? — вигукнула вона, коли Страйк подзвонив їй з-під «Супердраґа» і розповів, що сталося. — О Боже! Та хто?.. Та як це?! — Почувся гучний вдих. — Щойно побачила в інтернеті! Це Корм! — гукнула вона до когось біля себе, — мабуть, до котроїсь зі своїх продавчинь. — Йому прислали бомбу поштою, і вона вибухнула!
Чомусь Страйку зовсім не сподобалося, що Меделін говорить про це зі своїм персоналом, хоч інформація була аж ніяк не приватна, адже про вибух розповіли на «Бі-бі-сі».
— Поживи в нас! — запропонувала Меделін, повертаючи увагу до Страйка.
— Не можу, — відповів Страйк і потягнувся по цигарку. — Поліція сказала, що мені краще заховатися. Не хочу наражати на небезпеку тебе та Генрі.
— Ох, — промовила Меделін. — Думаєш, це... Ну, тобто про нас же ніхто й не знає?
«Попри всі твої старання», — негайно майнула у Страйка негарна думка.
— Це терористи, — пояснив він. — Вони стежать за людьми.
— Терористи? — перепитала Меделін, тепер уже всерйоз налякавшись. — Я думала, просто якийсь псих!
— Ні, це угруповання, яке розсилало бомби членкиням парламенту. Яке довело до самогубства твою подругу Джіджі.
— О Боже мій, — знову зітхнула Меделін. — Я навіть не усвідомлювала, що ви розслідували...
— Ми розслідуємо іншу справу, але перейшли їм дорогу. Деталей не розповідатиму, що менше ти знатимеш — то краще.
«Надто зважаючи на те, що ти все розпатякаєш своїм продавчиням».
— Так, мабуть... але де ж ти житимеш?
— У «Травелоджі» чи ще десь, — збрехав Страйк. — Я подзвоню, коли краще розумітиму ситуацію.
