Страйк поклав слухавку, а Робін ще п’ять хвилин грала у гру, час до часу поглядаючи на Ґуса Апкотта, який не робив нічого цікавого — тільки підгрібав вільною рукою чипси та іноді щось друкував, поглинутий чи то тим, що діялося у нього на екрані, чи то тим, що звучало в його навушниках.

А тоді на екрані перед Робін відкрився приватний канал.

<Паперовобіла МОД запросив Баффілапуся>

Паперовобіла: привіт

<Баффілапуся приєднався до каналу>

Баффілапуся: привіт, щось сталося?

Паперовобіла: Аномія хоче знати, чи ти підеш на Комікон

Баффілапуся: він уже питав це у мене

Баффілапуся: і Серцелла вранці питала

Баффілапуся: ви що, комісійні за це отримуєте?

Паперовобіла: лол та ні

Паперовобіла: моди просто виконують волю боса, як завжди

Баффілапуся: власне, я дуже сподіваюся, що зможу прийти

Баффілапуся: але ще не маю футболки

Паперовобіла: чудово

Паперовобіла: тобто чудово, що збираєшся

Паперовобіла: ти будеш у масці?

Баффілапуся: тобто Аномія про це не пожартував?

Паперовобіла: ти що, він смертельно серйозний

Паперовобіла: я собі гадаю, що він просто не пустить назад у гру людей, які покажуть свої обличчя

Баффілапуся: ого, ну добре

На головному екрані Робін побачила звичну хвилю захвату, якою супроводжувалося пришестя Аномії. На «вході» у гру з’явився знайомий розвіяний вітром плащ, а Робін звела очі на Ґуса Апкотта. Той друкував так само, як і раніше, не змінившись в обличчі. Робін відправила повідомлення Натлі, Мідж та Шаху про те, що Аномія увійшов у гру, а тоді повернулася до приватного каналу, де їй знову писала Паперовобіла.

Паперовобіла: можна у тебе дещо спитати?

Баффілапуся: так, звісно

Паперовобіла: ти не розмовляла з Аномією у вечір після виборів?

Паперовобіла: у приватному каналі?

Баффілапуся: так, здається, розмовляла

Паперовобіла: і як він поводився?

Робін завагалася, думаючи.

Баффілапуся: що ти маєш на увазі?

Паперовобіла: він не поводився з тобою дивно? ніби п’яний чи що?

Робін не відповіла одразу, міркуючи, як бути. Якщо сказати правду, є шанс завоювати довіру Паперовобілої. З іншого боку, Паперовобіла може діяти на прохання Аномії, перевіряючи, чи Робін звернула увагу на повідомлення, які він помилково переслав їй.

Баффілапуся: щось я такого не пригадую. Він запрошував мене на Комікон.

Баффілапуся: може, він і був п’яний, але якщо так, то він цього не показав

Паперовобіла: і це все? Він тебе тільки запросив на Комікон, нічого більше не сказав?

Баффілапуся: так, просто запросив на Комікон

Баффілапуся: але посеред діалогу мені потрібно було відійти, а коли я повернулася, то побачила, що канал закрився

Баффілапуся: може, він щось ще й писав, але я не встигла побачити

Паперовобіла: аа гаразд

Баффілапуся: а що, він тобі писав якісь дивні речі?

Паперовобіла: та не те щоб, але мені здалося, що він п’яний, а я його таким ніколи не бачила

Паперовобіла: він такий контрольфрік_ я думала, він непитущий, розумієш?

Баффілапуся: лол так

Баффілапуся: що ж, мабуть, геніям теж треба якось розслаблятися

Паперовобіла: лол, от би він зрадів, що ти його назвала генієм

Паперовобіла: о, а ти останнім часом не бачила Моргауса?

Баффілапуся: ні, взагалі його не бачу

Утворилася пауза, і Робін підняла очі на Ґуса Апкотта. Він так само щось набирав. Робін подивилася на екран айпада. Аномія віддалився від входу у гру, але не розмовляв — принаймні не у відкритій грі.

Паперовобіла: я тут набазграла

Баффілапуся: про що ти?

Паперовобіла: утнула таку дурницю, що капець

Баффілапуся: ?

Паперовобіла: з Моргаусом

Баффілапуся: а що сталося?

Паперовобіла: сказала про те, на що колись натякав Чортик1

Паперовобіла: я справді не хотіла його образити

Паперовобіла: намагалася пояснити, що це для мене не має значення

Паперовобіла: але щойно я це сказала, він вийшов з гри, і тепер я не можу з ним поговорити

Паперовобіла: дуже сподіваюся, що він прийде на Комікон, і там ми зможемо помиритися

Баффілапуся: ти знаєш, хто Моргаус у реальному житті?

>

>

Паперовобіла: так

Паперовобіла: але прошу-шу-шу, не кажи йому

Паперовобіла: він не знає, що я знаю

Баффілапуся: звісно, я йому не скажу

Паперовобіла: він спершу сам знайшов мене в інтернеті, як сталкер

Паперовобіла: тож нема чого ображатися на мене, але він капець який вразливий

Паперовобіла: тобі ж можна довіряти, правда?

Баффілапуся: так, звісно

Паперовобіла: слухай, якщо він тут з’явиться, а мене не буде, перекажи йому, що мені страшенно прикро. І що я дуже, дуже, дуже хочу з ним поговорити.

Баффілапуся: перекажу

Паперовобіла: хах, от чого я тобі це все кажу?

Баффілапуся: бо я тут, а тобі треба з кимсь поговорити

Паперовобіла: ахаха, точно

>

>

Паперовобіла: як гадаєш, можна закохатися у людину, якої ти ніколи не бачив?

Робін уп’яла очі в це питання. Вона могла уявити цікавість, відчуття контакту, потужне бажання познайомитися з тим, кого зустрів в онлайні, але кохання? Кохання — тут, у «Грі Дрека», де можна тільки обмінятися повідомленнями, до яких навіть не додати фото, яке могло б підживити фантазію?..

Баффілапуся: мабуть, можна

Паперовобіла: ти ніколи не знайомилася в інтернеті?

Баффілапуся: знайомилася

Баффілапуся: але нічого не вийшло. Ми розбіглися

Паперовобіла: ой, шкода

Баффілапуся: та все гаразд

Робін знову звела погляд. Ґус Апкотт просив рахунок. Вона повернулася до Паперовобілої.

Баффілапуся: вибач, мені час іти

Баффілапуся: але я обов’язково перекажу все Моргаусу, якщо його побачу

Паперовобіла: цьомки, дякую

<Палеровобіла вийшов з каналу>

<Баффілапуся вийшов з каналу>

<Приватний канал закрито>

Аномія так само стовбичив посеред гри, можливо, розмовляючи з кимсь у приватному каналі, але не проявляючи зовнішньої активності. Ґус зняв навушники і саме спаковував ноутбук. Робін підняла руку, теж просячи рахунок, але одним оком поглядала у гру, бо якби Аномія заговорив, поки ноутбук Ґуса у сумці, це дало б змогу викреслити ще одного підозрюваного. Однак Аномія мовчав, а Ґус тимчасом оплатив рахунок, уникаючи зорового контакту з гарненькою молодою офіціанткою. За кілька хвилин він вийшов із ресторану, а Робін — слідом за ним.

51

Предивна річ

ця віддаль після близькості такої

в ненависті тепер, але колись — в міцній любові.

Авґуста Вебстер,

«Медея в Атенах»

Перспектива забрати Меделін з її презентації, трохи випити, а тоді разом лягти у ліжко мала свої переваги, але після поїздки до Кінґз-Лінн і назад у Страйка боліла нога, і тільки варіант одразу потрапити до спальні Меделін подобався йому більше ідеї просто поїхати додому. Однак він погодився на все сильно заздалегідь, і тепер не мав права жалітися. Тож Страйк залишив «БМВ» у гаражі, купив собі кебаб і картоплю, а тоді просто гаяв час до дев’ятої вечора, не звертаючи уваги на непевне передчуття чогось поганого, що ніяк не бажало йти геть.