В ход╕ бо╖в виявилася неналежна система оснащення б╕йця пов╕тряно-штурмових п╕дрозд╕л╕в. До в╕йни панувала концепц╕я оснащення б╕йця-п╕хотинця м╕н╕мально необх╕дним бо╓комплектом. В цьому був певний сенс. В оборон╕ бо╓ць територ╕ально╖ див╕з╕╖ завжди м╕г поповнити запас набо╖в ╕ гранат на ротному обм╕нному пункт╕. Б╕йц╕ механ╕зовано╖ п╕хоти мали можлив╕сть транспортування бо╓припас╕в ╕ спорядження на бронетранспортерах. А для б╕йця аеромоб╕льного п╕дрозд╕лу це становило серйозну проблему. ╤ не завжди можна було гарантувати поповнення запас╕в. Стандартна п╕хотна рем╕нно-плечова система, що в╕д п╕хотинц╕в Св╕тово╖ в╕йни в спадок д╕сталася, мала досить обмежену м╕стк╕сть. А для д╕й в тилу ворога на протяз╕ трьох-чотирьох дн╕в десантник мав нести два-три стандартних бо╓комплекта до штурмового караб╕на, чотири-ш╕сть ручних гранат, одну-дв╕ ракетн╕ гранати до п╕хотного гранатомета, чотири м╕ни до 81-м╕л╕метрового ротного м╕номета або стр╕чку до автоматичного гранатомета, дв╕-три тротилов╕ шашки, чотири-п"ять димових гранат або сигнальних патрон╕в, продовольство на три-п"ять дн╕в, воду або чай у флягах, плащ-намет або пончо на двох. Вага всього цього добра становила понад два пуди - 35-40 к╕лограм╕в.
Недол╕к спорядження виявився в перш╕ тижн╕ в╕йни ╕ Головне Управл╕ння аеромоб╕льних в╕йськ Генерального Штабу оголосило конкурс на розробку "штурмового жилета". Цив╕льн╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖ на потреби арм╕╖ негайно в╕дгукнулися - вже взимку не лише аеромоб╕льн╕ частини, а й звичайна п╕хота отримала велику к╕льк╕сть тип╕в спорядження - залишалося т╕льки вибрати найб╕льш потр╕бну в╕йськам...
...Десантники з гел╕коптер╕в скотилися ╕ навколо майданчик╕в приземлення оборону вмить зайняли. Гел╕коптери ж висадили п╕хоту ╕ в небо блакитне зд╕йнялися, зникли так само митт╓во, як ╕ з"явилися...
Сл╕дом за першою хвилею гел╕коптер╕в на помаранчев╕ дими, як╕ м╕сця посадки машин визначали, зайшла друга хвиля, щедро "бананами С╕корського" насичена. З гвинтокрил╕в по трапам шестикол╕сн╕ в"юнк╕ машинки злет╕ли, н╕би шлюпки з лайнера океанського. На причеп╕ у ТПК зен╕тн╕ кулеметн╕ установка - ЗКУ-2, належить майданчики висадки в╕д удару з пов╕тря прикрити. Хоч ╕ баражують вгор╕ винищувач╕ П-40, та ж в╕домо - ворог хитрий та п╕дступний, пильн╕сть втрачати н╕як не можна. А при нагод╕, коли раптом п╕хота кацапська з"явиться, так можна з двох ствол╕в по них вр╕зати - т╕льки клапт╕ полетять!
Друга хвиля гел╕коптер╕в транспорт для аеромоб╕льно╖ п╕хоти доставила ╕ артилер╕ю батальйонну: взвод гармат протитанкових "Стилет-Б" ╕ батарею м╕номет╕в 120-м╕л╕метрових; та бригадну: гаубиц╕ Д-30 "Таволга" кал╕бром 114 м╕л╕метр╕в. Та ще броню десантну "Стилет-С " - самох╕дн╕ артилер╕йськ╕ установки. Разом з артилер╕╓ю ╕ командування бригадне висадилося: котяться жваво по полю штабн╕ автомоб╕льчики "Луаз ТПК-2", т╕льки антени довг╕ в пов╕тр╕ гойдаються. Ось вже й командний пункт та вузол зв"язку бригади розгорнули - зд╕йнялися в небо антени дальнього зв"язку, пов╕домлення в штаб арм╕╖ шлють.
А над дальн╕м л╕сом, к╕лометра за два, штурмовики та бомбардувальники колом ходять - в тому л╕с╕ штаб ╕ командний пункт радянсько╖ 6-╖ гвард╕йсько╖ арм╕╖ знаходяться. Там сховалися в укриттях штабн╕ командири ╕ зв"язк╕вц╕. Т╕льки довго нал╕т тривати не може, ще хвилин тридцять-сорок ╕ л╕таки, запас бойовий витративши, на сво╖ бази повернуться. А штаб з командним пунктом та вузол зв"язку десантникам знищити наказано. ╤ тому, поки штабн╕ командири рос╕ян в╕д нальоту ховаються в бомбосховищах ╕ укриттях, десантн╕ батальйони мусять встигнути п╕д╕йти ╕ все живе, що там знаходиться, неживим зробити.
Тим часом третя хвиля гел╕коптер╕в п╕д╕йшла ╕ гвинтокрили пов╕тряно-штурмовий батальйон висадили. Об"╓кт атаки батальйоном ще вчора ввечер╕ по фотопланшетам та аерофотозн╕мкам був вивчений, план бою складений, то тепер його в життя вт╕лити потр╕бно. Висадили "банани С╕корського" бронетранспортери десантн╕ батальйону пов╕тряно-штурмового та легк╕ шестикол╕сн╕ транспортери переднього краю Луцького автозаводу, як╕ на озбро╓нн╕ аеромоб╕льних частин укра╖нського в╕йська знаходяться, ╕ в небо не гаючись зд╕йнялися. ╥м на базу повернутися потр╕бно, завантажити другий ешелон бригади ╕ на майданчики висадки в тилу рос╕йському доставити. На це гвинтокрилам С╕корського годин п"ять-ш╕сть знадобиться. За цей час батальйони мають задачу ближню виконати та до виконання подальшо╖ задач╕ приступити.
╤ рвонули бронетранспортери десантн╕ та ТПК туди, де над л╕сом штурмовики ╕ бомбардувальники колесом ходили, т╕льки курява зд╕йнялася сл╕дом! Трьома колонами батальйони бригади - другий аеромоб╕льний п╕хотний ╕ пов╕тряно-штурмовий - в тому напрямку рушили, а трет╕й аеромоб╕льний п╕хотний батальйон до склад╕в артилер╕йських ╕ бази постачання 6-╖ арм╕╖ на транспортерах шестикол╕сних помчав.
...Сонце вже давно встало, туман над л╕сом та лугами трав"яними п╕дн╕маючи. Допов╕в командир третього аеромоб╕льного п╕хотного батальйону, який мав взяти п╕д контроль артилер╕йську базу: захоплено десантом сорок в╕с╕м 122-м╕л╕метрових гаубиць М-30 та двадцять гармат польових БС-3, кал╕бром 100 м╕л╕метр╕в, сорок артилер╕йських трактор╕в СТЗ-5 . Взят╕ також велик╕ запаси бо╓припас╕в до гармат ╕ гаубиць, не менше, н╕ж по п"ять бо╓комплект╕в на гармату. Але пальне для тягач╕в в╕дсутн╓ зовс╕м, сухо у вс╕х СТЗ-5 в баках, як в пустел╕ Сахара. Батальйон охорону виставив ╕ продовжу╓ пошук пального до тягач╕в.
Командиру 204-╖ аеромоб╕льно╖ бригади полковнику Штриголю зрозум╕ло для чого тут база артилер╕йська: в тилу 3-о Прибалт╕йського фронту звели укр╕плений район на випадок, коли в╕йська групи арм╕й "Балт╕я" з заходу, чи укра╖нськ╕ або б╕лоруськ╕ див╕з╕╖ з п╕вдня прорвуться через оборону радянських арм╕й. Тримати в тилу значне формування в фортиф╕кованому район╕ сенсу нема╓ - буде м╕н╕мум див╕з╕я стр╕лецька безд╕яльною в найнапружен╕ший час, коли вона потр╕бна на передов╕й. Ворог ослаблену оборону на вузьк╕й д╕лянц╕ прорве ╕ див╕з╕╖ стр╕лецьк╕ з╕ сво╓ю штатною збро╓ю, артилер╕╓ю в тому числ╕, наказ в╕д╕йти не отримають вчасно. В╕йська на фронт╕ ще будуть стримувати ворога, а рухом╕ частини наступаючих в╕йськ противника - укра╖нц╕в, б╕лорус╕в, прибалт╕в - вже далеко за ╖хн╕ми спинами опиняться. В такому раз╕ швидко перекинуть на автомоб╕лях, чи л╕таками, або зал╕зницею п╕хоту та особовий склад артилер╕йських п╕дрозд╕л╕в, аби зайняти УР поблизу Луги. П╕хоту без проблем можна перекинути, коли вона впорожн╕, без важко╖ збро╖. Але важка зброя ╕ не потр╕бна, бо артилер╕я для фортиф╕кованого району тут вже зосереджена, за годину-дв╕ на вогневих позиц╕я буде...
А тому задача першому аеромоб╕льному п╕хотному батальйону: зайняти район фортиф╕кований в швидкому темп╕, поки рос╕яни п╕хоту свою без артилер╕╖ не перекинули ╕ не посадили в окопи, п╕дготовлен╕ навесн╕ саме на такий прикрий випадок.
Майор Величай св╕й батальйон на всюдиходи посадив ╕ вперед пов╕в. Ревуть мотори шестикол╕сних "луаз╕в", з-п╕д кол╕с багнюка фонтаном: дороги - то б╕да Рос╕╖, разом з дурнями. Це було в╕домо вс╕м ще за царя Миколи Палк╕на, а то й ран╕ше. Ось по так╕й дороз╕ в мчить перший батальйон. Намага╓ться випередити ймов╕рну реакц╕ю рос╕ян на прорив В╕с╕мнадцятою арм╕╓ю фронту в район╕ Пскову.
...А польовий фортиф╕кований район був зведений з╕ знанням справи. Складався УР з батальйонних вузл╕в опору, кожен вузол мав по три-чотири ротн╕ опорн╕ пункти до кругово╖ оборони пристосован╕: окопи ╕ транше╖ повного проф╕лю, бл╕ндаж╕ в три-п"ять накат╕в та укриття м╕цн╕, вогнев╕ позиц╕╖ артилер╕╖ основн╕, запасн╕, тимчасов╕ ╕ ф╕ктивн╕, кулеметн╕ майданчики ╕ дзоти для ведення фронтального, косоприц╕льного ╕ флангового вогню, др╕т колючий на к╕лках в к╕лька ряд╕в натягнуто ╕ встановлено пакети малопом╕тних перешкод. В бл╕ндажах бо╓запас приготовлений - м╕ни протитанков╕ ╕ протип╕хотн╕, сотн╕ ящик╕в з набоями ╕ ручними гранатами. П╕дготували радянськ╕ сапери чотири батальйонних вузли опору, п╕д охорону винищувального батальйону НКВС, який з м╕сцевого активу радянського, парт╕йного та комсомольського, моб╕л╕зованого на захист комун╕стично╖ влади створений, здали ╕ на новий об"╓кт перем╕стилися...
