— Не можу сказати.
— А все ж?
— Не питай!
Певно, відчувши в словах неприховане благання, вона трохи здивовано вмовкла. Я докладав одчайдушних зусиль, аби приховати, як відлинула кров від мого обличчя. Низькопробний блюз перемішував час. У звуках, що линули з репродуктора, годі було ворухнутись. Я і Соноко поглянули на годинники майже одночасно.
Пора. Підводячися з місця, я знову кинув погляд на стільці на сонячному боці. Гурт, видно, пішов танцювати, стільці стояли порожні в сяєві сонця. І якийсь розлитий по столу напій безглуздо відбивав його проміння.
1948
Переклад українською мовою — Ігор Дубінський, 1991.
Перекладено за виданням: Nihon bungaku zenshu. V. 27. Mishima
Yukio shu. Tokyo: Kawade shobo, 1967.