4 І промовив Йоас до сьвященників: Усї гроші, що приносять яко посьвятний дар у храм Господень, гроші від приходячих, гроші за кожну душу по цїнуванню, й ті гроші, що хто з своєї охоти приносить у храм Господень,

5 Нехай беруть сьвященники до себе, кожен по своїй черзї, й нехай ними поновляють що в храму попсувалось, усюди, де треба понови.

6 У двайцять третьому ж роцї царя Йоаса сьвященники нїчого ще не поправили, що в храму попсувалось.

7 І покликав царь Йоас первосьвященника Йодая з иншими сьвященниками, та й промовив до них: Чом же ви нїчого не поправили, що попсувалось у храму? Оце ж не беріте вже нїяких грошей до себе по черзї, а віддавайте на те, що в храму попсувалось.

8 І пристали сьвященники на те, щоб не брати від люду нїяких грошей на поправу того, що в храму попсувалось.

9 І взяв первосьвященник Йодай скриньку, й зробив отвір в накривцї, та й поставив її коло жертівника праворуч, де входили в дом Господень, і вкидали туди сьвященники, що стояли на сторожі в дверях, всї гроші, що приношено в храм Господень.

10 Скоро ж постерегали, що в скринцї було багацько грошей, приходив тодї писарь царський та первосьвященник і висипали та й перелїчували срібло, найдене в храму Господньому.

11 І передавали злїчені гроші в руки наставникам над роботою коло дому Господнього, а ті давали їх теслям та будовничим, що порались коло храму Господнього;

12 Та мурарям та каменолупам, як і на закуп дерева й тесаного каменя, щоб поправляти ушкоду в храму Господньому, й на все потрібне до поправки храму.

13 Однакож не справляно за гроші, що приносили до храму Господнього, срібних коновок, ножів, поливальнїх чаш, труб і всякого иншого золотого чи срібного посуду до дому Господнього,

14 А давано їх робітникам, щоб вони поправляли храм Господень.

15 З людьми ж, що їм видавали гроші на плату робочим, не рахувались, бо ті поводились чесно.

16 Гроші ж на жертви за переступ і гроші на жертви за гріх не вносилось у храм, бо вони належали сьвященникам.

17 Тодї наступив Азаїл, царь Сирийський, й пійшов войною на Гет і звоював його. Як же показував Азаїл вид, що хоче йти на Ерусалим,

18 Узяв Йоас, царь Юдейський, всї посьвятні дари, що посьвятили (Господеві) предки його, Йосафат, Йорам і Охозія, царі Юдейські, й свої власні посьвятні дари, та все золото, що було в скарбівнях храму Господнього й в царській палатї, та й послав усе Азаїлові, цареві Сирийському. І занехав він поход на Ерусалим.

19 Инше про Йоаса і про все, що він чинив, прописано в книзї лїтописній царів Юдейських.

20 І встали слуги його, й зложили змову та й убили Йоаса в домі Милли, на дорозї до Селла.

21 А вбили його слуги його: Йозахар Симеотенко та Егозабад Сомеренко, й він умер, і поховано його побіч батьків його в Давидовому городї. Амазія ж, син його, став царем намість його.

2-а царiв 13

1 У двайцять третьому роцї Йоасовому, сина Охозіїного, царя Юдейського, став Йоахаз Егуєнко, царем над Ізраїлем у Самариї й царював сїмнайцять лїт.

2 І чинив те, що було Господеві не до вподоби, й ходив у гріхах Еробоама Набатенка, що довів до гріха Ізраїля.

3 І запалав гнїв Господень против Ізраїля, й віддав він їх на поталу Азаїлові, цареві Сирийському, та Бенададові Азаїленкові, по ввесь час.

4 Та Йоахаз благав Господа, й вислухав його Господь, бо зглянувсь на тїсноту Ізраїля, як царь Сирийський тїснив його.

5 І дав Господь Ізрайлитянам вибавителя, і визволились вони зпід верховоду Сирийцїв, і жили сини Ізрайлеві в своїх наметах, як да перше.

6 Тільки не покидали гріхів Еробоамових, що довів до гріха Ізраїля; ходили в них, і дуброва зістала в Самариї.

7 І не остало Йоахазові більш як тільки пятьдесять кінних, десять колесниць і десять тисяч чоловіка піхоти, царь бо Сирийський вигубив їх і обернув їх у порох під ногами.

8 Инше про Йоахаза й про все, що він чинив, і про хоробрі його дїї прописано в лїтописі царів Ізраїлських.

9 І прилучивсь Йоахаз до своїх отцїв, і поховали його в Самариї, а син його Йоас став царем намість його.

10 У трийцять сьомому роцї Йоасовому, царя Юдейського, настав Йоас Йоахазенко царем над Ізраїлем у Самариї й царював шіснайцять год.

11 І чинив таке, що Господеві не до вподоби; не відступив від усїх гріхів Еробоама Набатенка, що до них довів Ізраїля, а ходив у них.

12 Проче про Йоаса й про все, що він чинив, та про хоробрі його дїї, як він воював із Амазією, царем Юдейським, прописано в книзї лїтописній царів Ізраїлських.

13 І прилучивсь Йоас до своїх батьків, а Еробоам засїв на його престолї. А поховано Йоаса в Самариї з царями Ізраїлськими.

14 Як занедужав був Елисей, і в тій недузї мав умерти, прийшов Йоас, царь Ізраїлский, до його та й промовив: Батеньку мій, батеньку! ти колеснице й комоннику Ізрайлїв!

15 Елисей ж промовив до його: Возьми лука й стріли. І принїс він лука й стріли.

16 І сказав до царя Ізраїлського: Положи руку на лука. Як положив він руку свою, положив Елисей свої руки на цареву руку,

17 І промовив: Відчини вікно на схід сонця. Як відчинив, повелїв Елисей: Стріляй! І стрілив. І сказав Елисей: Се стріла вибави Господньої, стріла вибави від Сирийцїв, і ти звоюєш Сирийцїв ув Афецї так, що їх у нїщо обернеш.

18 І повелїв дальше: Возьми стріли. Він узяв. І промовив до царя Ізраїлського: Бий ними по землї! І вдарив тричі, та й зупинивсь.

19 І розсердивсь на його чоловік Божий і сказав: Тобі б ударити було пять або шість раз, тодї б ти побив Сирийцїв цїлковито, а тепер побєш їх тільки тричі.

20 І вмер Елисей, і поховано його. Другого року прийшли в землю ватаги Моабійські.

21 І сталося, що ховали одного чоловіка, та як побачили ватагу, вкинули чоловіка в Елисеїн гріб, а він, падаючи торкнувся об костї Елисеїні, й ожив та й знявсь на ноги.

22 Азаїл же, царь Сирийський, тїснив Ізраїля поки було й віку Йоахазового.

23 Однакже Господь змилосердивсь над ними й обернувся до них задля завіту свого з Авраамом, Ісааком та Яковом, і не хотїв їх вигубити й не відкинув їх і досї від обличчя свого.

24 І вмер Азаїл, царь Сирийський, а намість його став царем син його Бенадад.

25 Тодї Йоас Йоахазенко повідоймав городи в Бенадада Азаїленка, що він позавойовував був у його батька Йоахаза. Тричі побив його Йоас та й вернув городи Ізрайлеві.

2-а царiв 14

1 У другому роцї Йоаса Йоахазенка, царя Ізраїлського, став Амазія Йоасенко царем Юдейським;

2 Двайцять і пять лїт було йому, як настав царем, а царював у Ерусалимі двайцять і девять год. Матїр його звали Егоаддань, з Ерусалиму.

3 І чинив він, що було Господеві до вподоби, хоч не так, як предок його Давид, а во всїм чинив так, як отець його Йоас.

4 Тілько вижин не знесено; люд жертував і кадив ще по висотах.

5 Скоро ж зміцнилась у руках його царська сила, повелїв повбивати слуги свої, що вбили царя, батька його.

6 Дїтей же душогубцїв не повбивав, після того як написано в книзї закону Мойсейового, де заповів Господь, кажучи: Не мають бути карані смертю батьки за дїтей, і дїти не мають бути карані смертю за батьків, а кожен за свої переступи прийме смерть.

7 Се він був, що побив десять тисяч Ідуміїв на Солоній долинї й завоював Селу, й назвав її Йоктеїл аж по сей день.

8 Тодї послав Амазія посли до Йоаса Йоахазенка, Егуєнка, царя Ізраїлського, сказати йому: Ось вийди, поміряємось один з одним.

9 Та Йоас, царь Ізраїлський, послав до Амазиї, царя Юдейського, так відказати: Терен на Ливанї послав до кедра на Ливанї сказати: Оддай дочку твою за сина мого. Та пробігли дикі зьвірі, що на Ливанї, через тернину та й потоптали тернину.

10 Що тобі пощастилось побити Ідуміїв, то й згордїло серце твоє. Славися славою та й седи дома. На що тобі викликати сварку на своє лихо? І самий впадеш й Юду повалиш.

11 Та не послухав Амазія. І вирушив Йоас, царь Ізраїлський, і змірялись вони один з одним, він та Амазія, царь Юдейський, у Бетсамисї, що в Юдеї.