6 І пише він до них друге письмо, а в листї каже: Коли ви до мене прихиляєтесь і моїх наказів слухати готові, так беріте голови синів пана вашого та й прибувайте завтра о сїй добі до мене в Езреель. (Царських же синів було сїмдесять чоловіка, а виховували їх самі знатні в городї.)

7 Як же прийшов до їх лист, взяли вони царських синів та й постинали всїх сїмдесять чоловіка, повкладали голови їх у коші та й послали йому в Езреель.

8 Як звістив йому посланець, що принесли голови царських синів, повелїв він: Зложіть їх у дві купи перед ввіходом у ворота, до ранку.

9 Рано вранцї вийшов він та й промовив до всього люду: Ви безвинні. Я, правда, вчинив заговір проти мого пана та й убив його, хто ж повбивав оцїх усїх?

10 Оце ж зрозумійте, що з слова Господнього, яке виповів Господь проти дому Ахабового, не впало нї одно на землю; Господь виповнив те, що вирік через слугу свого Ілию.

11 І повбивав Егуй усїх, що зоставались іще від дому Ахабового в Езреелї вкупі з його великими панами, з його приятелями й з його жерцями, так що нї один не остався.

12 І рушив він і пійшов у Самарию. По дорозї коло Бет-Екеда пастушого

13 Наткнувсь Егуй на братів Охозії, царя Юдиного, й спитав: Хто ви такі? Відказали вони: Ми брати Охозії, й прибули розвідати про здоровлє синів царських та синів царицї.

14 І повелїв: спіймайте їх живцем. І спіймали їх живцем та й повбивали - сорок і два чоловіка при колодязї Бет-Екеда, й не зісталось із них нї одного.

15 І поїхав ізвідти, й стрітив Йонадаба Рихабенка, що йшов зустріч його, й сказав йому: Чи твоє серце так до мене прихильне, як моє серце до твого серця? І відказав Йонадаб: Так. І каже Егуй: Коли так, дай руку. І подав той руку свою, й посадив він його до себе на колесницю,

16 Та й промовив: Ідь зо мною, й приглянься моїй ревностї до Господа. От і посадили його на колесницю.

17 Прибувши ж у Самарию, повбивав він усїх, що зоставались іще від Ахаба в Самариї, так що зовсїм вигубив його, по слову Господньому, що вирік до Ілиї.

18 І скликав Егуй увесь люд і промовив до їх: Ахаб не так то поважав Баала, Егуй гаряче шанувати ме його.

19 Оце ж поскликайте до мене усїх пророків Баалових, усїх слуг його й всїх жерцїв його, всїх до одного, бо я наготовив велике жертівне сьвято Баалові. А кого не буде, тому смерть. Егуй же піднявся на хитрощі, щоб вигубити всїх поклонників Баалових.

20 І сказав Егуй: Визначіть сьвяточні збори про Баала. І визначили.

21 І розіслав Егуй по всьому Ізраїлеві, й посходились усї поклонники Баалові; не остало нї одного чоловіка, щоб не прийшов: і ввійшли в храм Баалів, так що храм Баалів був повен від одного кінця до другого.

22 І повелїв він доглядникові над одежою: Принесїть одїж усїм служителям Бааловим. І принесли їм ризи.

23 І ввійшов Егуй із Йонадабом Рихабенком до Баалового храму, й сказав служителям Бааловим: Шукайте й передивітесь, чи нема між вами кого зо слуг Господнїх, бо тут мають бути тільки слуги Баалові.

24 Тодї приступили до приношення жертов та всепалення. А Егуй поставив знадвору вісїмдесять чоловіка з наказом: Коли попустить хто втекти кому з тих людей, що я вам оддаю в руки, той наложить за його своєю душею.

25 Скінчивши приносини всепалення, повелїв Егуй прибічникам і лицарям: Поввіходьте та й повбивайте всїх до одного. І повбивали їх мечем, і повикидали прибічники й гетьмани, та й рушили в місто, де була божниця Баалова,

26 І повиносили ідоли з Баалової божницї та й попалили.

27 І подробили стовпа Баалового, зруйнували й храм Баалів і зробили з його місце нечисте, по сей день.

28 Так викоренив Егуй Баала з Ізраїля.

29 Однакже від гріхів Еробоамових Набатенкових, що довів і Ізраїля до гріху, від них не відцуравсь Егуй, - від золотих телцїв у Бетелї й в Данї.

30 І рече Господь Егуєві: Що вчинив єси те, що до вподоби менї, й притьма по моїй думцї розправивсь із домом Ахабовим, за се потомки твої седїти муть на престолї Ізрайлевому до четвертого поколїння.

31 Та не дбав Егуй про те, щоб з усього серця ходити в законї Господа, Бога Ізрайлевого; не відцуравсь від гріхів Еробоамових, що довів до них і Ізраїля.

32 З того часу почав Господь гнївитись на Ізраїля, й побивав їх Азаїл у всїх гряницях займища Ізрайлевого

33 Від Йорданї на схід сонця всю землю Галаад, і Гадїїв, і Рубенїїв, і Манассіїв, від Ароеру на Арнон ріцї, й Галаад і Базан.

34 Инше про Егую й про все, що він чинив, і про всї хоробрі його дїї, те прописано в книзї лїтописній царів Ізраїлських.

35 І спочив Егуй з батьками своїми, й поховано його в Самариї; а син його Йоахаб настав царем намість його.

36 Царював же Егуй над Ізраїлем у Самариї, двайцять і вісїм лїт.

2-а царiв 11

1 Як довідалася ж Аталїа, мати Охозії, що син її вмер, узялась до дїла та й вигубила всю царську родину.

2 Йосабет же, дочка царя Йорама, а сестра Охозієва, взяла Йоаса Охозієнка, та й вивела потай зсеред царевичів, що їх убивано, разом із його мамкою в опочивальню; й утаїла його від Аталїі, щоб його не страчено.

3 І переховувано його при їй у домі Господньому шість лїт, тим часом як Аталїя царювала над землею.

4 У сьомому роцї послав Йодай та й взяв сотників і прибічників, і завів їх із собою в храм Господень. Там зробив з ними вмову й заприсяг їх в храму Господньому та й показав їм царевича.

5 І дав їм наказ: От що вчинїте: третина вас, що приходить у суботу, буде сторогувати при царській палатї;

6 Третина у воротях Сур; третина у воротях позад дому щитоносцїв; і держіте сторожу над домом, щоб не було ушкоди;

7 А дві частї з вас, із усїх, що відходять у суботу, будуть держати сторожу при храму Господньому коло царя:

8 І обступіть царя навкруги, кожен із своєю зброєю в руцї, й хто протиснувся б у ряди, тому смерть; і будьте при царі, як він виходити ме й як уходити ме.

9 І вчинили сотники притьма так, як наказав первосьвященник Йодай, й взяв кожний людей своїх, що приходили в суботу й відходили в суботу, й прийшли до сьвященника Йодая.

10 І роздав сьвященник сотникам списи й щити царя Давида, що були в храму Господньому.

11 І поставали прибічники, кожен із зброєю в руцї своїй, від правого боку храму до лївого боку жертівника й дому, навкруги царя.

12 І вивів він царевича й вложив на його вінець і украси, й поставили його царем, й помазали його та й викликували, плещучи в долонї: Нехай живе царь!

13 Почувши ж Аталїя виклики люду, пійшла до народу у хрiv hм Господень.

14 І бачить, аж царь стоїть на підвисшенню по звичаю, а отаманнє й трубачі при царі, а ввесь нарід землї веселиться й трублять у труби. І роздерла Аталїя одежу на собі й промовила: Змова! змова!

15 Та сьвященник Йодай звелїв старшинї військовій, й сказав їм: Виведїть її поза ряди, а хто за нею пійде, вбивайте мечем, бо задумав був сьвященник, щоб не вбивати її в храму Господньому.

16 І наложили руки на її, й вона перейшла через кінській увіход ід царській палатї, й там її вбито.

17 І вчинив Йодай умову між Господом і царем та народом, щоб був народом Господнїм, та між царем і народом.

18 І подавсь увесь люд землї до храму Баалового та й зруйнували жертівники його й порозбивали зовсїм образи його, а Маттана, Баалового жерця, вбили перед жертівником. І приставив сьвященник сторожу до храму Господнього.

19 І взяв сотників і прибічників хелетеїв та фелетеїв, і ввесь народ землї, й провели царя з храму Господнього, й прийшли дорогою через ворота щитоносцїв в царську палату, й засїв він на царському престолї.

20 І звеселивсь увесь народ землї, й був город заспокоєний. Аталїю ж убили мечем у царській палатї.

21 Сїм лїт було Йоасові, коли став царем.

2-а царiв 12

1 У сьомому роцї Егуєвому настав Йоас царем, а царював у Ерусалимі сорок год. Матїр же його звали Зибія, з Берсабиї.

2 І чинив Йоас що було Господеві до вподоби по всї днї свої, покіль навчав його сьвященник Йодай;

3 Тільки висот не позносив; люд жертував і кадив іще по висотах.