41 Та, що й я ійшов проти них, і загнав їх у землю ворогів їх. А коли тодї впокориться необрізане серце їх, і вони спокутують беззаконня свої,

42 То я спогрудаю завіт мій з Яковом, і також завіт мій з Ізааком, і завіт мій з Авраамом спогадаю, і землю спогадаю.

43 Бо опустїє після них земля, і втїшати меться соботнїми часами своїми в час опустїння свого без них; самі ж вони приймати муть кару за беззаконня свої, через те, так через те, що судами моїми погордували і душа їх установами моїми гидувала.

44 Тільки ж і тодї, як пробувати муть вони в землї ворогів своїх, не відкину їх від себе і не зогиджу їх собі так, щоб їх вигубити та зломити завіт мій з ними; я бо Господь, Бог їх.

45 Нї! Спогадаю задля їх же самих завіт мій з предками їх, що вивів їх із Египецької землї перед очима народів, щоб їх Богом бути. Я Господь.

46 Се установи, й присуди, і закони, що постановив Господь проміж собою й синами Ізрайлевими на Синай горі, через Мойсея.

Левит 27

1 І рече Господь Мойсейові:

2 Промов до дїтей Ізрайлевих і скажи їм: Коли хто небудь робить обітницю, то по цїнуванню твому нехай будуть посьвячені душі Господеві.

3 Цїнуваннє ж твоє нехай буде: Чоловіка од двайцятьох років і до шістьдесятьох цїна його пятьдесять секлів срібла, по секлям сьвятинї.

4 А як жінка, то буде цїна твоя трийцять секлів;

5 А як од пяти років до двайцяти років, так цїна твоя для музького полу буде двайцять секлів, а для женського у трийцять секлів;

6 А як од одного місяця до пятьох років, так цїна твоя буде для хлопчика пять секлів, а цїна твоя для дївчатка три секлів срібла;

7 А як же кому шістьдесять років або він старший, так цїна твоя, коли се чоловік, пятнайцять секлів, а як жінка, десять секлів.

8 Коли ж той, що робить обітницю, не спроможеться д оати по твому цїнуванню, так поставити його перед сьвященником, і цїнувати ме його сьвященник; по мірі того, що може дати той, хто робить обітницю, нехай цїнує його сьвященник.

9 А коли се скотина, з тих, що приносять в жертву Господеві, так усяке, що буде дане Господеві, сьвятим стане.

10 Нехай не переміняє її і не міняє ситу на захарчовану, чи захарчовану на ситу; а коли ж таки замінить скотину за скотину, так і ся й та стануть сьвятими.

11 А коли буде яка нечиста скотина, що не приносять в жертву Господеві, так нехай поставить скотину перед сьвященником,

12 Та й оцїнить сьвященник, чи годиться вона, чи не годиться.

13 Як оцїнить її сьвященник, так і мусить бути. Коли ж би хто схотїв викупити її, так нехай додасть пятину до цїни твоєї.

14 І коли хто присьвятить дім свій, як сьвятиню Господеві, оцїнить його сьвященник, чи годиться, чи нї.

15 Як сьвященник оцїнить, так воно й мусить бути. Коли ж той, хто присьвятив, та схоче викупити дім свій, так мусить додати ще пятину гроша по цїнуванню твому, і буде його.

16 А коли частину поля свого присьвячує хто Господеві, так оцїниш по мірі висїву його. За один гомер висїву ячменю цїна пятьдесять секлів срібла.

17 Коли від ювілейного року присьвятить поле своє, зостанеться воно по цїнуванню твому.

18 А коли по ювілейному роцї присьвятить поле своє, так сьвященник полїчить йому гроші, по мірі лїт, що остались до ювілейного року, і се буде убавлено від цїни твоєї.

19 Коли ж той, хто присьвятив, та схоче викупити поле, так наддати мусить пятину срібла по цїнуванню твому, і останеться воно за ним.

20 А коли не викупить поля, або продасть поле другому чоловікові, тp heк неможна буде знов викупити його;

21 І буде поле, як вийде вільне в ювілейному роцї, сьвяте Господеві, як поле присьвячене; буде воно сьвященникові як власність його.

22 А коли присьвятить Господеві поле куплене, що не належить до власного поля його,

23 Так нехай полїчить йому сьвященник, скільки по цїнуванню його виходить до ювілейного року; і віддасть він цїнуваннє твоє того дня, яко сьвяте Господнє.

24 В ювілейному роцї вернеться поле знов до того, в кого він купив його, до того, чия земля властиво була.

25 А всяка цїна твоя буде секлями сьвятинї; двайцять гер на одну секлю.

26 Тільки первака від скотини, що вже як первородний належиться Господеві, не присьвячувати ме нїхто.

27 Коли ж скотина нечиста, так мусить викупити її по цїнуванню твому, наддавши до неї пятину; як же не викупить, так продасться вона по цїнуванню твому.

28 Тільки все обречене, що хто присьвятив Господеві, усе, що його, чи людина, чи скотина, чи поле його власностї, неможна продавати нї викуплювати; все що обречене, пресьвяте Господеві.

29 Усе присьвячене, що буде присьвячене від людей, не можна викупити; заколене мусить бути.

30 І всяка десятина на землї, від насїння землї, від плодів з дерева, буде Господеві; сьвяте Господеві.

31 Коли ж хто схоче викупити яку десятину свою, так пятину її мусить ще додати до неї.

32 А всяка десятина з буйної і дрібної скотини, з усього, що проходить під палицею пастуха, десята скотина буде сьвятим Господеві;

33 Нехай не розбирають, чи годиться чи не годиться, і нехай не переміняють її; коли ж таки перемінять, так і вона сама й та, що нею замінено, стае сьвятим Господеві; не можна її викупити.

34 Се заповідї, що заповідав їх Господь Мойсейові про синів Ізрайлевих на Синай горі.

Числа 1

1 І рече Господь Мойсейові в Синайському степу, в соборному наметї, на первий день другого місяця, у другому роцї по виходї із Египецької землї, і каже:

2 Перелїчіть усю громаду синів Ізрайлевих, по поколїннях їх, по батьківських домах їх, по лїчбі імен їх, усїх музького полу по головах їх.

3 Од двайцяти років і старше, кожного, що зможе стояти в військовій лаві Ізраїля; перелїчуйте їх по полках їх, ти з Ароном,

4 І буде в вас один чоловік для кожного поколїння, чоловік, що є головою в батьківському дому свойму.

5 І се ймена тих, що стояти муть із вами: Від Рубена: Єлизур Шедеуренко.

6 Від Симеона: Селуміїль Зуришадайєнко.

7 Від Юди: Нахзон Аминадабенко;

8 Від Іссахара: Нетанеїль Зуаренко;

9 Від Зебулона: Єлїаб Гелоненко;

10 Від синів Йосифови: від Ефраїма: Елїшама Амігуденко; від Манассе: Гамалеїль Педазуренко;

11 Від Бенямина: Абидан Гидеонїєнко;

12 Від Дана: Ахієзер Амішадаєнко;

13 Від Азера: Пагіїль Окраненко;

14 Від Гада: Елеасаф Дегуйленко;

15 Від Нафталїя: Агира Енаненко:

16 Се покликані до громади, князі родів батьківських; се були голови над тисячами в Ізраїлї.

17 І взяли Мойсей та Арон людей сих, що їх назвав Господь на імя.

18 І всю громаду скликали вони на первий день другого місяця. І списано родоводи їх, по родинах їх, по батьківських домах їх, по лїчбі імен, від двайцяти років і старше, по головах їх;

19 Як заповідав Господь Мойсейові. І так перелїчив їх у Синай пустинї.

20 І було синів Рубена, первеньця Ізрайлевого: Поколїння їх по родинах їх, по батьківських домах їх, по лїчбі імен їх, по головах їх, всього музького полу, від двайцяти років і старше, всїх, що ставали до війська,

21 Перелїчених з поколїння Рубенового, сорок шість тисяч і пятьсот.

22 Синів Симеонових: Поколїння їх по родинах їх, по батьківських домах їх, по лїчбі імен їх, всього музького полу, від двайцяти років і старше, всїх що ставали до війська,

23 Перелїчених з поколїння Симеонового, пятьдесять девять тисяч і триста.

24 Синів Гадових: Поколїння їх по родинах їх, по батьківських домах їх, по лїчбі імен їх, всього музького полу від двайцяти років і старше, що до війська ставали,

25 Перелїчених з колїна Гадового, сорок шість тисяч шістьсот і пятьдесять.

26 Синів Юдиних: Поколїння їх по родинах їх, по батьківських домах їх, по лїчбі імен їх, всього музького полу від двайцяти років і старше, всїх що до війська ставали,

27 Перелїчених з поколїння Юдиного, сїмдесять чотири тисячі і шістьсот.

28 Синів Іссахарових: Поколїння їх по родинах їх, по батьківських домах їх, по лїчбі імен їх, всього музького полу від двайцяти років і старше, що до війська ставали,