У Міністерстві транспорту: а) будуть усунені через звільнення із залізничної служби зі збере женням обов'язкових правових приписів ті з працівників, працевлаштованих у Східній Малопольщі, щодо яких місцева влада загальної адміністрації і осередки II Відділу Головного штабу ствердять, що вони становлять шкідливий і небезпечний елемент (близько 800 осіб); ті з них, які з формальних причин не можуть бути звільнені зі служби, будуть переведені до інших залізничних дирекцій, розташованих у центральних округах, і розміщені по одному в установах меншого значення; зазначена акція буде проводитись поступово протягом поточного року і в наступні роки; б) буде проводитись акція усування українського і непевного елементу зі служб, які мають особливо важливе значення для залізниці, тобто зі служб, безпосередньо зв'язаних з рухом поїздів, важливими залізничними вузлами і т. п.; з посад чергових руху, телеграфістів, з постів дорожньої служби і т. п., замінюючи їх польським елементом шляхом переведень у межах Львівської залізничної дирекції; певна кількість посад машиністів і стрілочників через відсутність відповідних резервів у Львівськії! дирекції буде замінена польським елементом шляхом обміну працівників з іншими директорськими округами.

В апараті Міністерства пошти й телеграфу: а) будуть здійснені внутрішні переміщення українців з керівних посад в адміністративній і виконавчій службі і з технічної та санітарної служби на посади, визнані відповідними без шкоди щодо публічного інтересу протягом 6 місяців, починаючи від дня 15 лютого ц. р.; б) будуть здійснені звільнення або переведення українців зі Східної Малопольщі на інші території протягом 1 року щодо працівників, яких загальна адміністрація і осередки II Зідділення Головного штабу визнають такими, що становлять шкідливий або небезпечний елемент.

В апараті Міністерства сільського господарства і аграрних реформ: буде повністю усунено непольський елемент з лісової служби державних лісів.

Б. У загальних справах:

1. Для активізації польського елементу у Східній Малопольщі:

1) у рамках інструктивних дій центральної влади щодо підлеглих їй органів, також у пресовій, кіно-, радіо- і усній пропаганді буде братись до уваги необхідність енергійної боротьби з проявами поразництва серед деяких груп польського суспільства і популяризації спільного конкретного плану суспільної і державної діяльності, спрямованої на посилення суспільно-економічного і національно-культурного польського майнового стану для поширення польських впливів у Східній Малопольщі;

2) польське населення буде оточене турботою з боку представників державної влади через: а) якнайчастіші зв'язки з окремими локальними польськими центрами, б) ознайомлення влади за її ініціативою з потребами цього населення і, як тільки можливо, старанне вирішення тих проблем і задоволення потреб;

3) Міністерство транспорту при сприянні решти міністерств, а особливо Міністерства військових справ і Міністерства релігійних віросповідань та публічної освіти, при розробці туристичної акції візьме до уваги використання території Східної Малопольщі як у туризмі, спрямованому на ці території з решти польських регіонів, так і в спрямуванні польського елементу (особливо молоді) зі

Східної Малопольщі до інших важливих центрів Польщі, а особливо до осердь інтенсивної польської праці (Гдиня, Верхня Сілезія, ЦОП);

4) Міністерство військових справ у період літніх канікул 1939 р. посилить акцію літніх молодіжних таборів на території Східної Малопольщі, причому табори старшої молоді (студентської, старшої харцерської і т. п.) будуть мати за мету безпосередній вплив на місцеве населення, а особливо польське, шляхом проведення культурно-просвітньо-громадської акції; основою таборів цієї категорії будуть табірні осередки студентської Ліги у кількості 50, які охоплюють близько 2000 учасників; крім цього, будуть організовані табори молоді шкільного віку (особливо харцерські) і мандрівні команди, які надаватимуть медичну допомогу; участь у таборах візьмуть організації всієї держави;

5) на території Східної Малопольщі буде посилена діяльність залізничного і поштового відділу військової підготовки і зміцнена співпраця з іншими організаціями, які працюють над підсиленням польського елементу; Головне управління ЗПВ організує у 1939 році на території Східної Малопольщі щорічний «День залізничника»

2. Упорядкування і координація польського громадського жит тя будуть проведені за такими принципами:

1) зберігається діяльність Погоджувального секретаріату польських громадських організацій Східної Малопольщі і підпорядкованих йому воєводських і повітових погоджувальних комітетів, які як інституції мають завдання: а) у тісному порозумінні з державною владою встановлення спільної для всього організованого польського суспільства політичної тактики і спільних колективних виступів загальнонаціонального характеру, 6) координація діяльності громадських організацій для отримання ефективніших результатів шляхом цілеспрямованого поділу праці і зменшення зайвого суперництва, в) формулювання потреб і вимог польського населення до державної влади.

Саме втілювана діяльність на окремих ділянках громадського життя повинна виконуватись виключно через відповідні громадські організації.

До співпраці у Погоджувальному секретаріаті польських громадських організацій, Воєводських і Повітових погоджувальних комітетах, як осередках загальнонаціонального значення, повинні бути включені всі активні суспільні організації, а особливо такі польські організації: Товариство народної школи, Стрілецький Союз, Ветеранські організації, Спілка сільських господинь, Спілки сільськогосподарських гуртків, Товариство розвитку Східних земель, ЛОПП, ЛМіК, ПЦКІ ПБК, професійні спілки середнього прошарку і робітничо-ремісничі спілки.

На період проведення цієї діяльності, через ПСПОС, Воєводські і Повітові погоджувальні комітети, Товариство розвитку Східних земель на території Східної Малопольщі буде проводити акції, метою яких є: а) навернення елементу польського походження (сільська шляхта, «латинники», поляки греко-католики і т. п.), б) опіка над сільським і міським осадництвом, в) створення християнських Кас Безпроцентних Кредитів і опіка над ними, а також г) фінансова та інша допомога, яка надається польським громадським організаціям, що діють на території Східної Малопольщі.

Табір національного об'єднання повинен визнати діяльність ПСПОС, Воєводських і Повітових погоджувальних комітетів за одну з найважливіших ділянок своєї зовнішньої праці.

2) Намагається об'єднати польське громадсько-організаційне життя перш за все завдяки позитивній допомозі з боку державної влади і самоврядування у таких організаціях: в містах: а) Товаристві народної школи як організації, що централізує акції у галузі позашкільної освіти, б) Стрілецькому Союзі як організації допризовної військової підготовки, в) одній профспілці для окремих професій, г) одній ветеранській організації (Союз резервістів), д) ТРСЗ згідно з компетенцією, окресленою вище у пункті 1; на селі: а), б), в), г), ґ) — як вище, а також д) сільськогосподарських гуртках як організації, яка займається піднесенням сільськогосподарської продукції, поширенням освіти і культури і яка бере участь в організації сільськогосподарської торгівлі, е) гуртках сільських господинь як культурно-громадської організації, що займається професійною підготовкою сільських жінок, є) добровільній протипожежній охороні як організації для протипожежного, протиповітряно-газового і рятувального захисту на випадок стихійного лиха при одночасному використанні для ВФ і ПВ і культурно-освітньої праці.

Одним з ефективних засобів, які мають на меті об'єднання громадської польської праці на терені менших міських поселень і сіл, вважається будівництво спільних громадських будинків.

3. Для вдосконалення державної адміністрації у галузі національної політики у Східній Малопольщі:

1) пани міністри, згідно з «Директивами персонального правління» (див. дод. № 1 до обіжника Голови Ради Міністрів з дня 28 серпня 1936 р., § 10, с. 39), при зайнятті посад на території Східної Малопольщі будуть дотримуватись з особливою старанністю, щоб кандидати не тільки мали повну кваліфікацію з огляду на освіту, але й відрізнялись ідейністю у ставленні до служби і розуміння свого суспільного призначення;