— Кам'янобрід — Суховоля лінії Перемишль — Львів

— Любінь Великий — Скнилів Самбір — Львів

— Угерці — Кростенці Залужжя — Хирів

— Новошиці Пруси — Рихчиці Самбір — Дрогобич

— Скважава — Золочів і

— Зарваниця — Зборів Красне-Тернопіль і т. д.

Ті дільниці зазначені на мапі (додаток № 6). Ця акція повинна проводитись Міністерством сільського господарства.

При реалізації акції осадництва належить заохочувати польське населення з територій, викуплених під будування водних гребель на околиці Рожнова, Чхова, Сліна та інших, для поселення на заздалегідь визначених територіях у Східній Малопольщі. (…)

Міністерство промисловості і торгівлі.

(Зміцнення польського елементу у Східній Малопольщі).

І. Головні директиви до дії

— Належить погодитись, що правильне вирішення українського питання у Східній Малопольщі в позитивному сенсі для польської державності у нинішній ситуації полягає перш за все у площині швидкого забезпечення переваги кількісної (понад 50 %) і динамічної, а особливо економічної, польського середовища над українським.

— Не заперечуючи реальних можливостей, які існують у питанні збільшення кількості польського населення на селі (парцеляція, осадництво, навернення зрусифікованої сільської шляхти), треба підкреслити, що набагато більші перспективи на її примноження має місто.

Також українське суспільство, вважаючи однією з головних причин невдачі заколоту в Східній Малопольщі у листопаді 1918 року відсутність сильнішого українського середовища у містах, подальшим етапом розбудови свого національного життя вважає розвиток власного міщанського стану і «здобуття міст», а перш за все Львова, з якого прагнуло б зробити власну національну столицю. У своїй діяльності в напрямку українізації міст головний натиск українці роблять на оволодіння торгівлею, промисловістю і ремісництвом.

З огляду на вищенаведене головною директивою до дії, яка має за мету зміцнення польського елементу у Східній Малопольщі, належить визнати прагнення до створення у цьому регіоні сильного і численного польського міщанства.

— Однією з найважливіших перешкод, які стоять на шляху до створення сильного польського міщанського стану у Східній Малопольщі, належить вважати виняткове зайняття міст і містечок у цьому регіоні єврейським елементом.

Наскільки аналогічна ситуація у містах, які знаходяться на решті території Речі Посполитої, крім свого загальнонародного, економічного й суспільного негативного значення, не перебуває у безпосередньому зв'язку з можливістю утримання національного польського характеру цих же територій, то у Східній Малопольщі вирішення єврейської проблеми на користь польського елементу значною мірою зумовлює успіх цієї акції, яка має на меті забезпечення переваги польськості й тривале зміцнення польської державності на цій ділянці. Тому необхідно застосовувати методи і засоби такого роду, щоб, з одного боку, можна було ефективно стримати збільшення єврейського економічного майнового стану й впливів і щоб темп розвитку українського економічного елементу був якомога сильніше загальмований. З другого боку, так, щоб для польського елементу були створені якнайкращі умови, які роблять можливим його економічний розвиток і те, що за тим іде, — збільшення його чисельності.

4) Крім цього, необхідно виробити у польських економічних колах, особливо Львова й території Східної Малопольщі, переконання, що цей округ не перебуває поза межами уваги економічної програми уряду і не становить забутої території або на який не звертають уваги, а навпаки, у цьому регіоні створюються винятково корисні умови для виникнення і розвитку чисто польських економічних осередків.

З огляду на те незмірно важливо негайне посилення державної інвестиційної акції у Східній Малопольщі. (…)

Міністерство закордонних справ Суворо таємно

Головні напрямки еміграційної політики на території Львівського, Тернопільського і Станіславського воєводств.

І. Південно-східні воєводства як територія еміграції

На усій території південно-східних воєводств тільки західні повіти Львівського воєводства, а конкретно: Тарнобжег, Кольбушова, Жешів, Кросно, Ніско, Ланьцут, Пшеворськ і Бжозів, мають стабільну перевагу польського елементу серед сільського населення, становлячи частину суцільної етнографічної території, на якій проживають поляки.

Нестабільну перевагу мають тільки два повіти: Ярослав — 57 % і Скалат — 54 %. Решта повітів показують стабільну кількісну перевагу сільського населення. Найгірше виглядає ситуація поляків у Станіславському воєводстві, де в окремих повітах від 3 до 27 % поляків (на селі) і у північно-східній і південно-східній частині Львівського воєводства (наприклад, Турківський повіт — 4 % поляків).

Тому якщо не враховувати польської етнографічної частини (західної) Львівського воєводства, належить визначити територію південно-східних воєводств як територію з перевагою руського населення. Встановити точно величини переваги однієї з тих двох національностей, особливо коли розглядаються дані по повітах, важко.

Але слід вказати повіти, у яких налічується не менше ніж 40 % поляків, які творять так звану польську артерію, що простяглась від Збруча аж до Львова, а саме:

Повіт % поляків на селі

— Скалат 54

— Тернопіль 46

— Теребовля 47

— Підгайці 41

— Бережани 40

— Перемишляни 45

— Львів 48

38 23 36

39 38 57

До перерахованих повітів можна додати кілька інших з не набагато меншим відсотком поляків, які мають зі згаданою групою спільний кордон, економічні, транспортні вузли і т. п., а саме: Повіт % поляків на селі

— Збараж

— Гродек Ягеллонський

— Рудки

— Мостиська

— Перемишль

Крім того, Ярославський повіт

До цих повітів можна ще додати деякі гміни з сусідніх повітів на тих самих засадах. На згадані території належить направити посилену акцію набирання русинів до безповоротного переселення при одночасній забороні мобілізації поляків. Щоб не розпорошувати еміграційну акцію, яка не має занадто великих можливостей, інші повіти належить залишити поза впливом інтенсивного набору на еміграцію. Обмежений засіб впливу, яким є еміграція, змушує до концентрації і обмеження цілей. У результаті можна отримати у першій фазі діяльності коридор з перевагою польського населення від Збруча аж до території, етнічно повністю польської. Хребтом цього коридору буде залізнична магістраль Краків-Ярослав-Перемишль-Львів-Тернопіль, яка дає змогу належно організувати й економічно допомогти польському населенню. Акція еміграції принесе набагато швидші й кращі результати за умови належної організації скуповування землі у емігрантів-русинів, які від'їжджають, і продажу тієї землі осадникам-полякам. Економічні й структурні причини, які викликають еміграцію, сильно проявляються майже на всій території південно-східних воєводств.

— Вплив за допомогою еміграції

Заморська еміграція є безповоротною, і з цієї точки зору повинна бути доступною перш за все руському населенню з території названих 13 повітів. Континентальна еміграція, на 80 % сезонна, як правило, носить заробітчанський і тимчасовий характер і, як така, повинна охоплювати перш за все польський елемент. Обидва види повинні застосовуватись залежно від етнографічної, економічної і геополітичної ситуацій. У відношенні до південно-східних воєводств застосовуються вказані нижче принципи.

— Заморська еміграція

В обсязі заморської еміграції Міністерство соціальної опіки застосовує такі рекомендації:

— Заборонений набір поляків зі змішаних територій.

— Акція набору спрямована, головним чином, на меншини, які проживають на змішаних теренах, з нестабільною перевагою польського населення або меншин (як, наприклад, 13 повітів, перерахованих вище).