З цією метою
— Шкільне кураторство повинно змусити інспектора повністю змінити політику і відповідно налаштовувати вчительський персонал з точним встановленням цілей і потреби відрусинення давньої польської шляхти.
— Кураторство повинно проконтролювати вчительські кадри у повіті, спрямовуючи до шляхетських гмін тільки поляків, і то винятково надійних і високодосвідчених відносно ідейності — як національної, так і державницької.
— Негайно знайти вчителів-поляків шляхетського походження — з прізвищами, які повторюються у Турчанському повіті.
— Негайно виховати нові вчительські сили зі шляхти у польських вчительських семінаріях.
— Вплинути на вчительство щодо необхідності змін поглядів на СС, бо вчительство у Турчанському повіті, з одного боку, несвідоме з державницького погляду, а з другого, — некероване, як потрібно з громадянської точки зору, не розуміє, що стрілець, особливо на землях зі змішаним населенням, — це опора національності і Польської держави.
Учительство повинно як належати, так і заохочувати всіх до вступу до СС, а перш за все енергійно працювати над вступом молоді до «Орлят» при СС.
Категорично стверджую, що кожний військовий греко-католицького обряду, шляхтич Турчанського повіту, який був у ПВ чи «Стрільці» перед записом до війська, відразу признавався щодо польськості у полку — і був і є якнайкращим солдатським матеріалом і національно свідомим поляком.
Г. КОСТЕЛЬНІ СПРАВИ
Розпочати будівництво костелів за будь-яку ціну перш за все у Камарниках, де вже пожертвувано місце під костел, — дерево з гмінних лісів (гміни дадуть, якщо буде відповідний натиск адміністративної влади) і також із державних лісів, що, напевно, зробить директор державних лісів у Міністерстві рільництва п. Лорет. Уже навіть видані загальні вказівки щодо продажу дерева з державних лісів за надзвичайно низьку ціну.
Будувати народні доми стосовно світлиць для СС. З цією метою повинна бути допомога ззовні, бо місцеві не мають коштів, наприклад, гміна Явора подарувала «Стрільцю» ґрунт під побудову клубу, але через відсутність зацікавлення Окружного управління СС нічого там не зроблено. На костели розписати добровільний збір серед всього офіцерського корпусу й з цією метою створити рахунок ПКО та під протекторатом командира ОК розіслати відозви до всіх адміністративних одиниць і т. п.
— На допомогу старим ксьондзам дати енергійних і відданих вікаріїв, бо так уже робить греко-католицький єпископ.
— Виховати і за всяку ціну дати освіту молодим священикам з турчанської шляхти (5 ппс має вже два прізвища учнів із шляхти), над якими перемишльський єпископ повинен заопікуватись і продовжувати навчання.
Знаючи велике завзяття та національне і державне честолюбство офіцерського корпусу, стверджую, що, якби nąH генерал визнав це потрібним і корисним, на його звернення всі без винятку офіцери полків зібрали б національну позику з метою побудови костелів на Прикарпатті, віднесли самооподаткування на будування костелів або каплиць через іменні фонди кожного полку.
Вважаю, що справу будування костелів належить вважати дуже необхідною. Негайно поставити костели, у менших селах каплиці, користуючись з нагоди, що шляхта так охоче прагне змінити обряд. Кожний місяць у цій справі може пізніше виявитись втраченим, бо, якщо сьогодні це можна вирішити як звичайну формальність, пізніше треба буде здобувати запеклою боротьбою з молодими наступниками, збаламученими українськими священиками.
Д. ОСВІТНІ ВИСНОВКИ І ПОБАЖАННЯ
Крім утворення бібліотеки, що ефективно здійснило Товариство розвитку Східних земель, розпочали пропагандистський наступ шляхом підтримки літературної і видавничої творчості для усвідомлення турчанської шляхти.
Виявили завдяки стрільцям і спеціально посланим цивільним особам, що шляхта читає руські видання на тему Січі запорозьких козаків і т. п., наприклад, про отаманів Дорошенка, Сагайдачного, Мазепу. Тому необхідно підштовхнути наших письменників до відцовідної акції, наприклад професора Ф. А. Оссендовського, який вивчав Прикарпаття і Турчанщину з описовою метою, — він повинен написати спеціально для цілей Товариства розвитку Східних земель роман про підкарпатську шляхту, наприклад від кінця XIV і початку XV століття, щоб показати їх заслуги перед королями й відносно кордонів Польської держави і розкрити їх тодішню польськість, решту шляхта собі сама доспіває.
— 5 ппс опрацьовує історію турчанської шляхти і незабаром видасть її друком і безплатно роздасть стрільцям.
— Для шляхетських бібліотек створити спеціальний каталог нових книжок, замовлених у письменників Товариством розвитку Східних земель, і старих книжок, але придатних для роздумів і умов прикарпатської застінкової шляхти, наприклад «Девайтіс» і «Сірий порох» Родзевичовни.
Е. ВИХОВНІ ВИСНОВКИ — ЗБЛИЖЕННЯ ВІЙСЬКА З МІСЦЕВОЮ ШЛЯХТОЮ
Усі літні табори (концентрацію підхорунжівок резерву) слід влаштувати у повітах, які схильні до польськості, наприклад у Турчанському повіті, — це має подвійну мету — пропагандистську і економічну. Серйозним кроком уперед буде табір санітарної підхорунжівки у Коморниках. У наступному році вислати підхорунжівку резерву 22 ДПГ, наприклад до міста Явора, де є залізниця, шосе, ліс і ріка, а населення — польського шляхетського походження і греко-католицького віросповідання.
У цьому році у місяці липні, наприклад 19.VIІ, влаштувати спільно з санітарною підхорунжівкою 5 ппс і Військовою Родиною великий з'їзд і свято у Комарниках (Турчанський повіт), а дохід віддати на користь побудови костелу. Організацією польової Служби Божої і свята займуться санітарна підхорунжівка і війти найближчих гмін.
На цю урочистість 5 ппс звільнить стрільців, турчанську шляхту обох рот і вишле на 2 автомобілях оркестр. На цю молитву, пропагандистську проповідь і свято повинні приїхати вищі керівники з Перемишля, командири полків і офіцери 5 і 6 ппс, а також представники адміністративної влади.
Є. ВИСНОВКИ У СПРАВІ ЛИЦАРСЬКОГО СОЮЗУ
Прискорити утворення Лицарського союзу на Прикарпатті так, щоб ще перед звільненням у резерв залучити до нього 2 шляхетську роту (старший вік).
Відкриття Союзу зробити у Турці, надзвичайно урочисто залучивши до цього частину офіцерів 5 і 6 ппс, а також офіцерів з усієї армії з прізвищами, які повторюються у Турчанському повіті (наприклад, полковник Сас Гошовський, командир 37 ппс, полковник Сас Жураковський, командир 40 ппс, підполковник Яворський з окружного шпиталю № X і т. п.).
З виховною метою належить спільно з шляхтою Турчанського повіту зібрати гроші на прапор для Лицарського союзу, наприклад амарантового кольору, з одного боку образ Матері Божої Ченстоховської, а з другого — Польський Ягеллонський Орел, а по кутках, як на військових прапорах, герби Сас, Корчак, Леліва, Любіч і т. п. як такі, що найчастіше зустрічаються на Прикарпатті.
Ж. ВИСНОВКИ ЩОДО ОПІКИ НАД СТРІЛЬЦЯМИ РЕЗЕРВУ
Над усіма стрільцями підкарпатської шляхти, які у полку виявили бажання співпраці і перейшли у римо-католицький обряд, повинна бути організована опіка після їхнього звільнення з війська.
Тут йдеться, головним чином, не тільки про залучення їх до праці у «Стрільці», до Лицарського союзу і т. п., а й про надання реальної опіки перш за все для тих, хто, не маючи ні землі, ні побутових умов, буде втрачений для польськості без допомоги адміністративної влади.
З цією метою подаю список стрільців старшого віку, які вже перейшли у римо-католицький обряд і через відсутність майна потребують допомоги і опіки, наприклад посаду лісника у гмінних лісах, що може зробити староста, наприклад роботу в гмінних молочарнях (це можуть зробити війти під натиском старости), наприклад один інтелігентний і спритний стрілець, який добре володіє польською мовою усно і письмово, просить посаду гмінного писаря (така посада є у війта Зубрицького на місце українця Тріски), наприклад посади шляхової сторожі — праця при залізниці, що навіть розпорядженням міністра у військових справах наказано.
