Пояснення скорочень: П — поляки, Уп — українці проурядові, Уо — українці опозиція, Єп — євреї проурядові, Єо — євреї опозиція, Ч — чехи, Р — разом.

Фрагмент політичної декларації польського парламентського представництва, ухваленої у Луцьку 18.Х.1935 (с. 8 звіту): Польське і українське суспільство Волині у дружньому порозумінні простягнули одне одному руки і одностайно з'явились на парламентські вибори у 1935 році. Гарячим бажанням польського представництва, яке утворилось на тих виборах, є щоб і надалі життя не сходило з обраного шляху.

С. 16: 3 огляду на ідеологічно-політичний зміст розвиток ВУО залежить, у першу чергу, від ставлення до українського населення польського суспільства. Реалізація провідної засади польсько-української співпраці може здійснюватись лише за згоди обох чинників, односторонні декларації не приведуть до реальних результатів — і це є однією з найбільших трудностей розвитку ВУО.

У багатьох випадках польське суспільство, якщо йдеться про політизовану інтелігенцію, середовище чиновників і земство, не розуміє тієї проблеми, своєї ролі і відповідальності. Можна наважитися твердити, що у багатьох випадках польське суспільство гальмує державну асиміляцію українського населення своїм неприязним ставленням до цього населення навіть тоді, коли з українського боку зустрічаємося з проявами доброзичливого ставлення до Польщі. (…)

Польська свідомість, не здатна до виявлення симпатії і доброзичливості до українського суспільства тоді, коли воно виявляє прихильність до Держави, є державною катастрофою.

С. 29: Система і організація державної освіти на Волині повинні давати більші гарантії задоволення суттєвих потреб населення. Система освіти, яка викликає постійне загострення і незадоволення українського населення, мусить привести у наших умовах до виникнення стихійного процесу здійснення приватної української освіти, імпортованої з Малопольщі. (…)

Кількість дітей шкільного віку, які не ходять до школи з причини відсутності місць, є великою (близько 130 000), незважаючи на те, що шкільна мережа з польських часів виросла п'ятиразово порівняно із станом справ перед війною.

С. 30: Акція шкільного плебісциту:

С. 31: Справа освіти, а перш за все загальної освіти, від часу до часу в певних колах польської громадської думки (маю на увазі громадську думку виразної ендецької спрямованості і відтінку без огляду на те, чи особа належить до Народової партії, чи до найбільш проурядової формації) викликає дискусію про «українізацію» освіти, про те, що польський елемент на кресах не має достатньої опіки державної влади, що українізується, що український елемент відносно польського є привілейованим. Пропоную дві таблиці, які характеризують нинішній стан речей.

Загальні школи

Дітей шкільного віку — 392 608 Дітей, які відвідують школу, — 239 516

Національність учителів у загальних школах

Ці таблиці не потребують коментарів: якщо йдеться про польськість, то коментарі є зайвими поруч з цифрами.

С. 36: Працівники територіального самоврядування: