Камни-богатыри. — Малорусские народные предания и рассказы. Свод М. Драгоманова, Киев, 1876.
Камни-богатыри — большие гранитные камни ниже Стрельчей скалы, один — у правого берега Днепра, другой на левом его берегу.
Кирило Кожемяка. — Записал Л. М. Жемчужников в Пирятинском уезде на Полтавщине, из героических легенд времен Киевской Руси. Записки о Южной Руси. Издал П. Кулиш, Петербург. 1857.
Золотые Киевские Ворота. — Записана П. Кулишем от старика-нищего в Киеве. Украинские народные предания. Собрал П. Кулиш, Кн. И, Москва, 1893.
Днепр и Десна. — Записал Я. Новицкий от М. Заики в с. Новый Кайдак б. Екатеринославской губ. (Днепропетровщина). Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии. Вып. 7, Екатеринослав, 1917.
Про Олексу Довбуша. — Как Олекса вступил в опришки. Молодые годы Олексы. Довбуш-мститель за мирскую неправду. Как Довбуш испытывал своих молодцев. Как Довбуш вынес однажды на гору дуб. Довбушева награда. Довбушевы чоботы.
Олекса Васильевич Довбуш (или Добош) — легендарный герой, руководитель крестьянских восстаний против украинских и польских помещиков и богачей (род. около 1700 г., убит в 1745 г.) в Прикарпатье и Буковине. Довбуш родился близ Коломыи в селе Печенижине в семье батрака (Станиславщина). Предательски убит в селе Космаче (нынешней Ивано-Франковской области). Об Олексе Довбуше сохранилось много народных песен, легенд, рассказов. Выдающийся буковинский поэт-демократ и прозаик Юрий Федькович написал прекрасную балладу о Довбуше — «Добош» (русский пер. Гр. Петникова). Собирал фольклорные материалы о Довбуше Михайло Коцюбинский. У Павла Тычины — поэма «Федькович у повстанця Кобилиці», навеянная воспоминаниями о народном герое Украины (русск. пер. Гр. Петникова). На Карпатах есть гора Довбуша и Довбушева пещера.
Етнографічний збірник. Видає Етнографічна комісія Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові. Зібрав В. Гнаткж. Народні оповідання про опришків. Зібрав В. Гнатюк. Т. XXVI, Львів, 1904.
Довбушевы чоботы. Записал М. Ревуцкий. Газ «Літературна Україна». № 68, Киев, 1965.
Днепровские пороги. — Записана от Т. Хоренко в с. Худяки близ Черкасс. Народні оповідання й казки. Етнографічні матеріали, зібрані Вас. Кравченком. Т. П, Житомир, 1914.
Опришек Пинтя. — Записал П. Линтур от сказочника Андрия Калина в с. Горинчеве (Закарпатье). Закарпатські казки Андрія Калина. Запис текстів П. Лінтура. Ужгород, 1955.
Опришки крестьяне, повстанцы против феодального гнета польских и немецких помещиков в Галичине в XVI–XVIII вв. В 30-40-е годы опришками руководил легендарный Олекса Довбуш. Об опришке Пинте сохранились народные песни, рассказы, легенды, так же, как и о славном опришке Миколе Шугae («Как опришек отблагодарил бедняка» — Закарпатські казки Андрія Калина. Запис текстів П. Лінтура. Ужгород, 1955).
КРАТКАЯ БИБЛИОГРАФИЯ УКРАИНСКОЙ СКАЗКИ
Составил Григ. Петников
Вол. Гнатюк. — Українські народні байки (Звіриний епос). Етнографічний збірник. Видає Етнографічна комісія Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові. Т. I–II, т. XXXVII–XXXVIII, Львів, 1916.
Вол. Гнатюк. — Галицько-руські народні легенди. Етнографічний збірник.
Видає Етнографічна комісія Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові. Т. XII, Львів, 1916.
Вол. Гнатюк. — Народні оповідання про опришків. Етнографічний збірник.
Видає Етнографічна комісія Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові. Т. XXVI, Львів, 1910.
Вол. Гнатюк. — Казки з Бачки. Етнографічний збірник. Видає Етнографічна комісія Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові. Т. XXIX, Львів, 1910.
П. А. Гнедич. — Материалы по народной словесности Полтавской губ. Роменского уезда. Вып. IV. Сказки, легенды, рассказы. Издание Полтавской Архивной ученой комиссии, 1915–1916.
I. Головацький. — Вінок русинам на обжинки. Відень, 1847.
Б. Гринченко. — Этнографические матерьялы, собранные в Черниговской и соседних с нею губерниях. Вып. I. Рассказы, сказки, предания. Чернигов, 1895. Вып. ІІ, Чернигов, 1897.
Б. Грінченко. — Українські народні казки, вибрані для дітей. Київ, 1917.
Б. Гринченко. — Из уст народа. Малорусские рассказы, сказки и проч., Чернигов, 1901.
М. П. Драгоманов. — Малорусские народные предания и рассказы. Свод Михаила Драгоманова. Издание Юго-зап. отд. Русского Географического Общества. Киев, 1876.
П. Иванов. — Народные рассказы о доле. Сборник Харьковского историко-филологического общества, Т. IV, Харьков, 1892.
Ігнатій з Никлович. — Казки. Львів. 1861.
П. Кулиш. — Записки о Южной России. Издал П. Кулиш. Т. I, Петербург, 1856. T.II, Петербург, 1857.
П. Кулиш. — Украинские народные предания. Собрал П. Кулиш. Кн. I, Москва, 1847. Кн. ІІ, Москва, 1893.
В. Г. Кравченко. — Этнографические матерьялы, собранные в Волынской и соседних с нею губерниях, Т. I. 1908.
В. Г. Кравченко. — Народні оповідання й казки. Етнографічні матеріали, зібрані Вас. Кравченком. Т. II, Житомир, 1914.
Вол. Лесевич. — Оповідання Р. Ф. Чмихало. Етнографічний збірник. Видає Етнографічна комісія Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові. Т. XIV, Львів, 1904.
М. Левченко. — Казки та оповідання з Поділля. Казки А. І. Диминського.
Упорядкував М. Левченко. Збірник історично-філологічного відділу Укр. Академії наук, Вип. І—II, Київ, 1928.
И. И. Манжура. — Сказки, пословицы и т. п., записанные в Екатеринославской и Харьковской губерниях. Харьков, 1890.
Осип Роздольський. — Галицькі народні казки. Впорядкував Іван Франко.
Етнографічний збірник, Видає Етнографічна комісія Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові. Т. І і VII, 1895, 1899, Львів.
И. Я. Рудченко. — Народные южнорусские сказки. Издал И. Я. Рудченко.
(Записи И. Рудченко и П. Рудченко, Панаса Мирного). Вып. I, Киев, 1869. Вып. II, Киев, 1870.
Українські народні казки. — Упорядкував акад. М. Возняк. Кн. I, кн. II, кн. III. Київ, 1946–1948.
Українські народні казки, легенди, оповідання, речитативні вірші для дітей, Держлітвидав, Київ, 1939.
П. П. Ч у б и н с к и й. — Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западнорусский край, снаряженной Русским Географическим Обществом. Юго-западный отдел. Матерьялы и исследования, собранные П. П. Чубинским, Т. I, т. II, т. III, Петербург, 1873–1878.
Ю. Я. Яворский. — Памятники Галицко-Русской народной словесности.
Вып. I. Легенды, сказки, рассказы и анекдоты. Записки Русского Географического Общества по отделению этнографии. Т. XXVII, вып. 1, под ред. акад. А. А. Шахматова. Киев, 1915.
Д. П. Э в а р н и ц к и й. — Запорожье в остатках старины и преданиях народа, Петербург, 1888.
Pokucie. Obraz etnograficzny, skreslil Oskas Kolberg, t. IV, Krakow, 1889.
Zbior wiadornоscі do antropologii Krajowej. Krakow, 1887, 1889.
Українські народні казки, легенди, анекдоти. За ред. проф.
П. М. Попова. Упорядкували Т. Сухобрус і В. Юзвенко. Київ, 1957.
Закарпатські казки Андрія Калина. Запис текстів П. Лінтура, Ужгород, 1955.
В переводах на русский язык:
Казки Верховини. Складач І. Чендей. Ужгород, 1960.
Чарівне серце. Закарпатські казки, зібрані Л. Дем'яном. Ужгород, 1964.
Казки зелених гір. Казки М. Галиці. Запис текстів та редакція П. В. Лінтура і І. М. Чендея. Ужгород, 1965.
Украинские народные сказки. Сборник составил и с украинского перевел Григорий Петников. Москва, Гослитиздат, 1948.
Украй не кие народные сказки. Составление, перевод и примечания Григория Петникова. Гослитиздат, Москва, 1955 и Москва. 1956.
Украинские народные сказки. Под редакцией М. Рыльского. Москва, Детгиз, 1954.
Украинские народные сказки. Под редакцией М. Ф. Рыльского. Киев, 1951.
«Мастер Иванко». Закарпатские народные сказки. Сборник составил П. Линтур. Перевод А. Нечаева и Г. Петникова. Москва, Детгиз, 1960. Украинские народные сказки. Под редакцией М. Рыльского. Перевод Е. Благининой и Г. Петникова. «Школьная библиотека». Детгиз, Москва, 1947 и 1950.
