Вєнєдiкт Абрамовiч, сноб.

Пєрєц Моiсєєвiч, сноб.

Свирид Свиридович, сноб.

Полiна Йосипiвна i Ельза Пiздаускас, снобихи.

Скворцов, вєдущiй передачi «В мiрє животних».

Дiя вiдбувається в квартирi Свирида Свиридовича. Квартира Свирида Свиридовича обвiшана рiзним шматтям, в числi якого: ручна ворона в клiтцi, портрет святої Варвари, бюст схiдного дєспота, iржаве вiдро, прибите до стелi, напiвз'їдений клопами метелик, розп'ятий на стiнi, забитий Хемiнгуеєм кабан, картина з голими шлюхами, дiван в стилi рококо, в якому їбеться шашель, та iнше. За брудним столом сидить Свирид Свиридович, пале люльку i дивиться «В мiрє животних». На столi лежить книга. На книзi написано: «Гомосексуалiзм i схiдна фiлософiя». Автор книги Цюнь Хунь Мунь.

Скворцов (в телевiзорi) . Iнтєрєсно, что с наступлєнiєм брачного пєрiода повєдєнiє саламандри мєняється. Обратiтє внiманiє на вздувшiєся жєлєзи саламандри у основанiй єйо хвоста.

На екранi возникає гидкий силует саламандри. Грає Пiнк Флоiд. Раз по раз саламандра iздає звуки, нiби пилою возять по шихверу.

Свирид Свиридович (сам до себе) . Хе-хе, йобане чудо!.. Входять Вєнєдiкт Абрамовiч i Пєрєц Моiсєєнiч iз пляшками горiлки.

Скворцов (в телевiзорi) . Посмотрiтє. Так iспугана саламандра питаєтся напугать нєпрошеного гостя пєрєд тєм, как рєтiроваться.

На екранi саламандра гидко сре, переливаючись цвiтами райдуги. Грає Пiнк Флоiд.

Свирид Свиридович (показує на книгу) . Ви ето чiталi?

Пєрєц Моiсєєвiч. Позвольте, Свирид Свиридович, ето ж бульварная iнтерпретацiя «Алмазної Сутри». Вот я Вам прiнєсу кнiжєнцiю, одiн купєц пiшет о руськом православiї. В молодостi бил большой разбойнiк, прєдставьтє сєбє. iзнасiлував свою мать. Ето так, апрiорi, затєм долго жив на Востокє. Вобщє, умнєйша, опитнєйша людина!

Вєнєдiкт Абрамовiч. Как ето сказано в Блока: «Вєлiка Росiя, а iдтi нєкуда:».

Свирид Свиридович. Магiя слова, батенька!..

З цими словами Свирид Свиридович наливає горiлку i вся компанiя випиває.

Скворцов (в телевiзорi) . Сєйчас ми познайомимось iщо з однiм прєдставiтєлєм обширной сiм'ї плазунiв. Ви, навєрноє, єго уже узналi. Вiдiтє, какой он сiмпатiчний.

На екранi з'являється страшна пащека крокодила. В зубах у його стирчать шматки волохатого собаки.

Скворцов. Да, в лєсу другiє закони, чем у нас з вами. Токо зазєвался i, глядiш, угодiл кому-то на ужин. Так сказать, малєнькiє трагєдii.

Входять Полiна Йосипiвна i Ельза Пiздаускас.

Ельза Пiздаускас (з нєруським акцентом) . Етi мужчiни, онi, как всєгда, п'ють втiхаря. А женщiнам нi слова.

Вєнєдiкт Абрамовiч. Рекомендую — у нас в гостях iзвєстнєйшая Ельза Пiздаускас.

Ельза. Хоть би ти, Вєня, нє виябувався, ти ж знаєш, я етого нє люблю.

З цими словами Ельза Пiздаускас наливає собi гранчак горiлки i випиває його.

Полiна Йосипiвна. Ви нє чiталi статтю Ганцмахера «На порогє разума»?

Пєрєц Моiсєєвiч. Я шо-то слишал, ето про прiручену акулу, она єст з рюмочкi яйца. Кстатi, господа, ви знаєте — до сiх пор нiхто не знає, хто в акули мужчiна, а хто женщiна.

Ельза Пiздаускас. Навєрно, я б опредєлiла по запаху. Га-га-га:

Ельза Пiздаускас неприємно регоче, давлячись солоним помiдором.

Полiна Йосипiвна. Прєдставьтє, нє вгадалi, ето про обiзяну. Обiзяна впєрвиє заговорiла:

Вєнєдiкт Абрамовiч. Ха: I что же, мєня iнтєрєсуєт, ваша обiзяна могла б такоє сказать?

Полiна Йосипiвна. Прєдставьтє, всєго одну фразу. Она сказала: «Шо, пiздюкi, доiгралiсь?».

Вєнєдiкт Абрамовiч. Ха! Ето iщо нi о чьом нє говорiт. Она может рефлекторно проiзводiть звук.

В цю ж саму мить Свирид Свиридович досить голосно пердить.

Ельза Пiздаускас. Лучше чєсно пьорднуть, чєм прєдатєльськi набздєть.

Скворцов (в телевiзорi) . От вiдiтє, как iногда получається. Токо наш новий знакомий собрался в родную стiхiю, как хозяiн тайгi, которому надоєдо сосать лапу, прийшов на водопой. Обично, етi сiльниє звєрi iзбєгают друг друга.

На екранi ведмiдь i крокодил боягузливо харчать один на одного. Причому, крокодил не випускає з пашеки неохайних шматкiв волохатого собаки.

Пєрєц Моiсєєвiч (шуткує) . Шо, пiздюкi, доiгралiсь?

Полiна Йосипiвна. Шо-то, мальчiкi, ви заболталiсь. Нє забивайте ж продам.

Свирид Свиридович i Пєрєц Моiсєєвiч розливають горiлку. Всi випивають i закусюють ковбасою.

Свирид Свиридович (сп'янiлим голосом) . Ето напомiнаєт мнє фiльм Хiчкока. Вiн i Вона сидять, оба голиє. Он з ножом. Вона з топором, рєжуть ковбасу i їдять. А над iми стоїть д'явол в образi женщiни.

Свирид Свиридович намагається iзобразiть, як виглядав д'явол в образi женщiни в фiльмi Хiчкока.

Пєрєц Моiсєєвiч. Свирид Свиридович, та покиньте, ето ж iз другого фiльма! Вобще, я Вам совєтую — покиньте ту хуйню i посмотрiтє новий фiльм Хабiбулiна. От де екзистенцiя, їбать мєня в рот i в нос! Чєловєк на огородi найшов сапку i давай сапати. Весна пройшла, он сапає. Лєто пройшло, он сапає. Осiнь пройшла, он сапає. Ото пiздєц:

Полiна Йосипiвна. А зiмою?

Пєрєц Моiсєєвiч. Шо зiмою? Я шо-то вопроса нє пойняв.

Полiна Йосипiвна. Ну зiмою? Сапає iлi нєт?

Пєрєц Моiсєєвiч. Ха. Ну ви бачили такоє? Ну куди ж вiн, нахуй, дєнється?

Вєнєдiкт Абрамовiч. Ти, Поля, сначала думай, а потом спрашуй!

Скворцов (в телевiзорi) . К щастю, всьо закончiлось благополучно. I наш толстокожий знакомий опустiлся на дно доєдать свой обєд.

На екранi видно потворний хвiст крокодила, який шмякає по болотi. Грає Пiнк Флоiд. Свирид Свиридович, який пiд час балачок тихо куняв у крiслi, починає голосно храпiти.

Ельза Пiздаускас. От ето номер! Што дєлать будем?