Моргаус: він не хотів банити Віліпечора, щоб не злити його, бо Віл міг дати свідчення проти нього і розповісти, як він навчив Аномію купувати зброю у даркнеті на криптовалюту
Моргаус: він казав мені, що в день Комікону Віліпечора та ЛордДрека вже тут не буде
Моргаус: він мав на увазі, що Віліпечор буде мертвий, а ЛД забанений
>
Паперовобіла: та ти з глузду з’їхав
Паперовобіла: як Аномія міг знати, кого саме штовхнути під потяг?
Моргаус: ми знали справжнє ім’я Віліпечора і як він виглядає
Паперовобіла: звідки?
Моргаус: нас зацікавив його нікнейм, «Віліпечор»
Моргаус: це анаграма
Моргаус: ми її розшифрували, а тоді загуглили отримане ім’я
Моргаус: знайшли місце його роботи, місце на паркувальному майданчику, мажор, який любить викаблучуватись на тлі своєї машини. Але Аномії це сподобалося. Йому було приємно, що подібний тип грає у нашу гру
Моргаус: я завжди вважав, що це збіса дивно – що такий хлоп зависає тут
>
Паперовобіла: звідки тобі знати, що той, кого ви нагуглили, то справді Віліпечор? Хіба не може бути кількох людей з одним і тим самим іменем?
Моргаус: я не мав певності, аж поки не побачив відео з тим хлопом, якого штовхнули під електричку
Паперовобіла: зараз я теж загуглю відео в новинах
>
>
>
Паперовобіла: відео дуже зернисте, ти певен, що то він?
Моргаус: дізнаємося, коли в новинах назвуть ім’я постраждалого
Паперовобіла: а як його звати насправді?
Моргаус: що менше ти знатимеш, то краще. І поки ти не спитала – те саме стосується особи Аномії
Моргаус: сьогодні ввечері я покину гру. Я не хочу тут бути, і тобі теж слід тікати. А тоді я обміркую, як діяти далі. Поліція, мабуть, подумає, що я псих, але я маю поговорити з ними
Паперовобіла: ти не можеш піти
Паперовобіла: якщо все це правда
Паперовобіла: і Аномія вирішить, що ти пішов через те, що його підозрюєш, ти будеш наступним. Він знає про тебе все. Він знає, де ти живеш
Моргаус: байдуже
Паперовобіла: гаразд, а до МЕНЕ тобі теж байдуже?
Моргаус: звісно, не байдуже. Нащо ти таке кажеш?
Паперовобіла: бо Аномія теж знає, хто я
Моргаус: що? звідки?
Паперовобіла: я утнула дурість
Моргаус: ти маєш на увазі те фото, що ти йому послала?
Паперовобіла: то була друга дурість
Паперовобіла: першою дурницею було те, що в реєстраційному імейлі є моє справжнє ім’я
Моргаус: бляха, так і знав Моргаус: так бляха і знав, що він знає, хто ти
Моргаус: курва
>
Паперовобіла: так, пропоную поглянути на це тверезо
Паперовобіла: задумайся на хвильку, що ти зараз стверджуєш
Паперовобіла: ти давно знаєш цю людину, ця людина любить «Чорнильно-чорне серце»
Паперовобіла: ти щиро віриш, що він міг напасти на Ледвелл та Блея?
Паперовобіла: ти серйозно гадаєш, що він міг штовхнути когось під електричку?
>
Моргаус: це саме та розмова, яку я постійно прокручую у голові
Моргаус: я більшість часу відповідав на ці питання «ні», але коли ставало все важче це робити, а тоді я побачив новини, побачив, що він забанив Віліпечора та ЛордДрека, і сказав: «бляха, це точно він. Це все зробив він».
>
Паперовобіла: Ти не можеш покинути гру так, щоб він не вирішив, що ти тепер підеш у поліцію.
Моргаус: Так, ти права. Якщо я піду, він точно щось запідозрить.
Паперовобіла: Тобі треба показати, що ти страшенно радий, бо він нарешті позбувся Віліпечора та ЛордДрека, і задобрювати його, поки ми не вирішимо, що робити.
Моргаус: А як бути, коли в новинах скажуть справжнє ім’я Віліпечора, і він знатиме, що я в курсі, хто то?
>
Паперовобіла: прикинься, ніби ти вважаєш це нещасним випадком. Просто хтось випадково його зіштовхнув
Паперовобіла: ти скажи, що хлоп, мабуть, розсердив іще когось
>
Паперовобіла: Слухай, я розумію, ти думаєш, що я боягузка
Паперовобіла: ти хотів розповісти поліції про те досьє, яке підсунули нам ЛордДрек та Віліпечор, а я тебе відмовила
Паперовобіла: я тоді налякалася до смерті
Паперовобіла: але тепер все значно гірше
Паперовобіла: ми дозволили цьому статися, ми не пішли до поліції
>
Моргаус: така іронія
Моргаус: я б подзвонив у поліцію і надав інформацію анонімно, але через мою дикцію вони вирішать, що я п’яний чи приколююся
Паперовобіла: це дуже сумна іронія
Моргаус: мабуть, я міг би написати листа
Моргаус: але чи вони сприймуть його серйозно?
>
Паперовобіла: я могла б зробити анонімний дзвінок, тільки скажи мені його справжнє ім’я
Моргаус: я боюся. Якщо Аномія дізнається, що на нього вказала жінка, він зрозуміє, що то була ти. А оскільки він знає твоє ім’я, то зможе дізнатися, де ти живеш
>
Моргаус: я у всьому винний
Паперовобіла: чому це?
Моргаус: А хіба не я допоміг йому збудувати цю кляту імперію?
Паперовобіла: Вікасе, будь ласка, не кидай мене тут саму
Паперовобіла: краще почекаймо і дізнаємося, чи це справді був Віліпечор
Моргаус: а якщо виявиться, що це він?
Паперовобіла: тоді треба буде скласти план
Паперовобіла: але щоб ти більше не смів панікувати і ховатися, якщо нам буде треба зустрітися
Моргаус: гаразд
Паперовобіла: обіцяєш?
>
Моргаус: обіцяю
59
Передчуття — довга тінь на землі,
Що вказує: сонце уже в імлі.
І часом від нього здригнеться трава:
Чи темінь ще не пройшла, бува?
Емілі Дікінсон
Переклад Наталі Тучинської
Страйк, який виявився одним із десятка людей, які дали свідчення щодо подій на станції Кастом-Гаус, того суботнього вечора запізнився на зустріч із Меделін. Вона замовила столик в оттоманському ресторані «Казан»; Страйк схвалював такий вибір, бо не обідав і був більш ніж готовий до поживної вечері, а ще полюбляв турецьку кухню. Однак від самого початку смачну вечерю затьмарили денні події.
Розуміючи, що про інцидент на станції неодмінно скажуть у новинах, і підозрюючи, що там скоро назвуть і справжнє ім’я Робін, Страйк відчув себе зобов’язаним розповісти про те, що сталося, Меделін; втім, жодної інформації щодо самої справи він їй не дав. Меделін і зачарувалася, і стривожилася тим фактом, що Страйк побував у кільках кроках від ймовірного замаху на вбивство, і протягом двох перемін страв весь час поверталася до цієї теми. Це геть не полегшило неспокою, який гриз Страйка і через саму подію, і через можливі наслідки розголосу після телевізійного освітлення участі у ній Робін.
Коли Меделін нарешті пішла у бік вбиральні, Страйк дістав телефон і загуглив тризубий символ з татуювання, що його мав на собі молодик у дорогих кросівках. Лихе передчуття посилилося, коли Страйк дізнався, що то і була руна Альґіз.
Він зайшов на твіттер перевірити обліковий запис @Gizzard_Al і виявив, що такого акаунту більше не існує. Тоді Страйк зазирнув на сайт «Бі-бі-сі»: там новина про замах на життя Червоних Підошов уже з’явилася, але його імені поки не називали. Не побачивши заяв про протилежне, Страйк вирішив, що Червоні Підошви має бути досі живим, проте кровотеча з вуха здалася йому загрозливим знаком. Мабуть, пошкоджено мозок.
— Дізнаєшся, як справи у Робін? — бадьоро спитала Меделін, сідаючи навпроти.
— Ні, — відповів Страйк. — Сподівався прочитати, як справи у того хлопа, що впав.
