Ну що дала світові Росія. Більшість їх досягнень—крадене, запозичене в інших народів. Вони самі узяли багато французьского, німецького. Вони завжди нищили нашу мову! А ми і є справжніми нащадками слов’янства!

Потім на сцену піднялась дівчина—студентка Пушика—з монологом Этот ужасный русский язык на російській і українській мові. Це здавалось як фарс.

Денис відчув що пітніє.

Денис спав і прокинувся. Це була його остання ніч у Франківську. На дворі у передранковому тумані він побачив дівочу постать.

Дякую, ти звільнив мене—почулося у його голові.

Постать зникла.

Вже починаю сходити з розуму—подумав Денис. Вже примари здаються. А може і не  здаються.

Львівський потяг наближався до Сімферополя. Лишалася якась година до вокзалу. Денис зібрав речі і паспорт. Він не знав що сталося, та відчував себе причетним до історії що трапилась за століття до нього. Денис не міг знати що буде потім. Золота медаль, біофизичний факультет. Нові перемоги та невдачі. Майдан 2014 зробивший Крим російським. Проте в далекому квітні 2008 Денис цього знати не міг. Він лише сподівався на краще.</p>