Перша частина речення не змінюється – She asked me.
Так як у прямій мові використовується загальна питальна форма простого минулого часу – Did you live, то в непрямій мові питання вводиться сполучником if, використовується час Past Perfect Tense з прямим порядком слів – if I had lived. Знак питання наприкінці речення замінюється крапкою.
Так як у прямій мові використовується займенник you, то в непрямій мові повинен використовуватися займенник I.
Так як у прямій мові використовується слово ago, то в непрямій мові має використовуватися слово – before.
Непряма мова – це мова, що передається не слово в слово, а тільки за змістом, у вигляді додаткових підрядних речень.
Нижче розглянуто правила переходу прямої мови в непряму.
При переході прямої мови в непряму, необхідно дотримуватися правил узгодження часів.
Простий теперiшнiй час переходить в простий минулий час.
Present Continuous Tense переходить в Past Continuous Tense.
Present Perfect Tense переходить в Past Perfect Tense.
Present Perfect Continuous Tense переходить в Past Perfect Continuous Tense.
Простий минулий час переходить в Past Perfect Tense.
Past Continuous Tense переходить в Past Perfect Continuous Tense.
Past Perfect не змінюється.
Past Perfect Continuous не змінюється.
Future Tense переходить в Future in the Past Tense.
В непрямій мові питання мають прямий порядок слів, а знак питання наприкінці речення замінюється на крапку.
Загальні питання вводяться сполучниками if/whether.
При переході прямої мови в непряму відбувається заміна займенників:
I, you переходять в he або she.
We переходить в they.
My, your переходять в his або her.
Our переходить в their.
Також при переході прямої мови до непрямої, необхідно узгодити окремі слова:
This, these переходять в that, those.
Here переходить в there.
Now переходить в then.
Today переходить в that day.
Tomorrow переходить в the next day.
Yesterday переходить в the day before.
Ago переходить в before.
Last переходить в previous/before.
Next переходить в the following.
Наказові речення в непрямій мові використовуються з дієсловами say, tell, order, ask, beg, а дієслово в наказовому способі змінюється в форму інфінітива.
Повторимо ще раз.
She asked me if I had lived in Toronto ten years before.
3620. Всі запрошення були надіслані. – All the invitations were sent out.
Це стверджувальне речення в пасивному станi в простому минулому часі.
Пiдмет + was/were + основне дієслово із закінченням -ed (або третя форма неправильного дієслова) + …
Send – sent – sent – це три форми неправильного дієслова – посилати, відправляти; відсилати.
Send out – це фразове дієслово. Перекладається як надсилати, розсилати.
Повторимо ще раз.
All the invitations were sent out.
Частина 182
3621. Цей метод повністю відрізняється від того. – This method is completely different from that one.
Це стверджувальне речення в простому теперішньому часі з дієсловом to be.
Пiдмет + am або is або are + …
Повторимо ще раз.
This method is completely different from that one.
3622. Скажи мені цю інформацію поки що ти тут. – Tell me this information until you're here.
Це речення ілюструє правило узгодження часів і належить до першої групи.
Правило узгодження часів. Перша група. Коли в головному реченні присудок є дієсловом у теперішньому чи майбутньому часі, тоді в підрядному реченні буде використано будь-який час, який підходить за змістом.
В головній частині речення – дієслово в стверджувальній формі простого теперішнього часу наказового способу – tell. В підрядному реченні – дієслово в стверджувальній формі простого теперішнього часу – are.
Наказове речення починається з дієслова без частки to.
Наказові речення не мають пiдмета, але із ситуації спілкування зрозуміло, кому адресується висловлювання. Адресатом може бути одна людина або група людей.
Повторимо ще раз.
Tell me this information until you're here.
3623. Повторіть, будь ласка! – Repeat it, please!
Це речення в наказовому способі.
Наказове речення починається з дієслова без частки to.
Наказові речення не мають пiдмета, але із ситуації спілкування зрозуміло, кому адресується висловлювання. Адресатом може бути одна людина або група людей.
Для надання висловленню ввічливості, на початку або в кінці речення додається please.
Повторимо ще раз.
Repeat it, please!
3624. Хіба це не сталося? – Didn't it happen?
Це приклад заперечного питального речення в простому минулому часі.
Заперечне питання утворюється шляхом використання допоміжного дієслова з запереченням not (у короткій формі) на початку речення.
Повторимо ще раз.
Didn't it happen?
3625. Кішку треба годувати рибою. – A cat must be fed with fish.
Це приклад використання конструкції must be, що виражає високу ймовірність чогось, але не факт, в пасивному стані в простому теперішньому часі.
Пiдмет + must be + основне дієслово із закінченням -ed (або третя форма неправильного дієслова) + …
Feed – fed – fed – це три форми неправильного дієслова – годувати.
Повторимо ще раз.
A cat must be fed with fish.
3626. Він дозволив йому піти. – He permitted him to leave.
Це стверджувальне речення в простому минулому часі.
Пiдмет + основне дієслово із закінченням -ed (або друга форма неправильного дієслова) + …
Повторимо ще раз.
He permitted him to leave.
3627. Я ніколи не зустрічав таку компетентну людину. – I've never met such a knowledgeable person.
Це стверджувальне речення в Present Perfect Tense.
Пiдмет + have або has + основне дієслово із закінченням -ed (або третя форма неправильного дієслова) + …
На час Present Perfect Tense вказує прислівник невизначеного часу never – ніколи, яке ставиться між have/has та основним дієсловом.
Докладно цей час розглянуто в прикладі №3603.
Meet – met – met – це три форми неправильного дієслова – зустрічатися, бачитися, знайомитися.
Повторимо ще раз.
I've never met such a knowledgeable person.
3628. Мої колеги не обговорюють це. (Дія відбувається в момент промови.) – My colleagues aren't considering it.
Це заперечне речення в Present Continuous Tense.
Пiдмет + to be (am/is/are) + not + основне дієслово із закінченням -ing + …
Докладно цей час розглянуто в прикладі №3615.
Повторимо ще раз.
My colleagues aren't considering it.
3629. Я схвалюю цей вибір. – I approve of this choice.
Це стверджувальне речення в простому теперішньому часі.
Пiдмет + основне дієслово (із закінченням -s або -es для третьої особи) + …
Approve of – це стійкий вислів дієслова з прийменником. Перекладається як схвалювати щось.
Повторимо ще раз.
I approve of this choice.
