<p>

 По-третє, реалізація обговорюваної стокгольмської моделі є практично неможливою через те, що в реаліях сучасної України окремі соціальні групи чи навіть особи прагнуть за допомогою поширеної через мас-медіа ін­формації перетворити населення того чи іншого регіону на натовп чи масу з метою управління її поведінкою. Під дією визначених впливів цілий народ може стати натовпом, не являючи собою при цьому зібрання у повному розумінні цього слова.  </p>

<p>

З огляду на зазначене вище, стокгольмська модель не може бути зразковим прототипом для побудови інформа­ційної діяльності українських органів місцевого самовряду­вання тому, що:</p>

<p style="margin-left:54.0pt;">

-       найважливіший акцент у цій концепції зроблено виключно на  інформаційну складову  з усієї системи взаємодії влади і народу, органу місцевого самоврядування і територіальної громади;</p>

<p style="margin-left:54.0pt;">

-       у моделі не реалізовано зворотній інформаційний зв'язок між населенням і владою, між  територіальною гро­мадою і органами місцевого самоврядування;</p>

<p style="margin-left:54.0pt;">

-       відсутній практичний захист від негативних зовнішніх і внутрішніх інформацій­них впливів на територіальну громаду.</p>

<p style="margin-left:36.0pt;">

 </p>

<p>

2.3.2. Яломітська модель.</p>

<p>

Для реалій сучасної України більший інтерес становить ще одна модель комунікативної взаємодії влади і населення – так звана яломітська мо­дель інформаційної діяльності органів місцевого самовря­дування, яка пройшла свою апробацію у Румунії. В основі функціонування цієї моделі лежать взаємозв'язки “територіальна громада — орган управ­ління місцевого самоврядування — територіальна громада”, які реалізуються завдяки діяльності громадського інформа­ційного центру. Завдяки створенню громадського інформаційного центру громадяни отримали доступ до його інформаційних ресурсів - друкованого та ком­п'ютерного варіантів баз даних про діяльність кожного з відділів адміністрації округу, інформації про функції держав­них, окружних та міських органів влади, міської та окружної рад, брошур та окремих зразків документів з таких питань, як процедура державної реєстрації шлюбу, усиновлення ді­тей, дозвільна документація на будівництво, інформація про наявність житла, програми для молоді, діяльність місцевих неурядових організацій тощо. Відвідувачі цього центру тепер мали змогу ставити будь-які пи­тання, що стосуються проблем життєдіяльності на території округу, та отримувати вичерпні відповіді від структурних підрозділів адміністрації. Кількість запитів та їх типи реєструвались й аналізувались, поповнюючи інформаційну базу даних. За короткий час центр зумів налагодити конструктив­ні стосунки між населенням територіальної громади та місцевими органами влади.</p>

<p>

Досить довгий час яломітська модель у деяких теоретичних працях розглядалася як свого роду еталон побудови системи зв`язків з громадськістю для східноєвропейських посттоталітарних країн. Але об`єктивний аналіз цієї моделі свідчить: попри свої переваги, недоліком яломітської моделі є дуже важливий момент - у цій системі практично не визначена роль засобів масової інформації у системі комунікацій між владою і населенням і не означена співпраця органів місцевого управління з ними. Крім того, система комунікацій між органами місцевого самоврядування в Україні і територіальними громадами набагато ширша, ніж тільки інформаційно-консультативна складова, яка є головною основою яломітської моделі.</p>

<p>

Тобто зроблений вище аналіз двох відомих у Європі концепцій інформаційного обміну між органами місцевого самоврядування та територіальними громадами дозволяє зробити висновок, що вони обидві не є ідеальними і не можуть штучно, без модифікацій переноситися  на український ґрунт. Цього не слід робити навіть зважаючи на те, що проблема відкритості та громадського контролю над органами державної влади та органами місцевого самоврядування є нагальною потребою саме під час їх глибокої трансформації суспільства і зараз знаходиться у центрі уваги і держави, і значної частини населення.</p>

<p>

З огляду на цей висновок, можна констатувати: для українського суспільства потрібна власна система комунікацій між владою і народом, між органами місцевого самоврядування і територіальною громадою.</p>

<p>

 </p>

<p>

2.3.3. “Українська модель” комунікаційних зв`язків між органами територіальної влади і громадськістю.</p>

<p>

На жаль, в Україні поки що чітко не вироблена навіть загальна схема інфор­маційних стосунків між органами місцевого самоврядуван­ня та територіальними громадами. Хоча з законодавчого боку перші вагомі кроки вже зроблено. Як вже наголошувалося вище, загальна логіка розв'язання цих проблем закладена у Конституції Украї­ни та в деяких Законах України.   </p>

<p>

Однак практичний досвід показує, що без наукового під­ходу, без врахування загальнонаціональних та місцевих особ­ливостей, у тому числі економічних, соціальних, політичних, історичних, моральних та психологічних, знайти правиль­не вирішення проблеми розбудови ефективної системи зв`язків з громадськістю буде важко. Україна не однорідна як у своєму ставленні до влади, так і у своїх політичних і соціальних уподобаннях. Навряд чи можна пропонувати для всіх громадян і територіальних громад якусь уніфіковану модель інформаційної, а в цілому комунікаційної діяльності. Але загальні принципи комунікаційної взаємодії  органів місцевого самоврядування і територіальної громади при розбудові системи зв`язків з громадськістю та інформаційних основ функціонування місцевих органів самоврядування можна окреслити (більш детально про типи комунікацій йдеться у праці [50]).</p>

<p>

Працівники інформаційних та аналітичних служб Луганської місь­кої ради наріжним каменем побудови та впровадження цієї системи вважають саме аналіз і узагальнення інформації ЗМІ та систему соціологічного моніторингу, яку описано у праці [15]. Отож зупинимося на цих пунктах детальніше.</p>

<p>

Уся інформація у ЗМІ, котра стосується життя міста, при проведенні аналізу поділя­ється на два тематичні класи: проблеми і галузі. Далі вона щотижнево оцінюється за такими параметрами:</p>

<p style="margin-left:54.0pt;">

-       кількість позитивних, критичних та нейтральних публікацій у засобах масової інформації за минулий тиждень про діяльність органу місцевого самоврядування і виконавчих органів місцевого самоврядування (що дає змогу оцінити спрямованість донесеної інформації (позитивна, нега­тивна, нейтральна));</p>