<p>
32. Королько В.Г. Основи пабік рілейшнз: Посібник. – К.: Інститут соціології НАН України, 1997. - 65 с.</p>
<p>
33. Кошелюк М.Е. Технология политических выборов. – СПб.: Питер, 2004. - С. 230 – 231.</p>
<p>
34. Крысько В. Секреты психологической войны. – Минск.: Харвест, 1999. - С.224 – 229.</p>
<p>
35. Куйбіда В.С. PR як умова успішного фукнкціонування органів місцевого самоврядування // PR в органах державної влади та місцевого самоврядування: Моногр. – Київ – Сімферополь.: МАУП, 2003. – С. 153 – 167.</p>
<p>
36. Кучерів І., Одарич С. Шлях до перемоги: технологія виборчої кампанії. – К.:Демократичні ініціативи, 1993. – С. 12 – 20.</p>
<p>
37. Лаптинский М., Тарасов А. и др. Чикаго - 1886, Новочеркасск – 1962, Луганск – 1998. – К.: Стилос, 2002. – С.52 – 55.</p>
<p>
38. Лісничий В.В., Грищенко В.О. та ін. Сучасний виборчий PR. – Северодонецьк: Видавничий дім “Еврика”, 2001. – С.13 – 15. </p>
<p>
39. Лукашев А.В., Понедилко А.В. Черный PR. - СПб.: Издательский дом “Бизнес-пресса”, 2002. – С. 52- 60.</p>
<p>
40. Макаревич Э. Политический сыск. – М.: Алгоритм, 2002. – С.173 – 227.</p>
<p>
41. Марков С. PR в России больше чем PR. – М.: Астрель –АСТ, 2001. – С. 57 – 87.</p>
<p>
42. Медіна Л., Лавриненко В. та ін. Як перемогти на виборах. – К.: Центр соц.-пол. технолог., 1997. – 19 с. </p>
<p>
43. Мехлер Г. Власть и магия PR: Пер. с нем. – СПб.: Питер, 2004. – С. 27-28.</p>
<p>
44. Миронов А.С. Раздувай и властвуй. – М.: Добросвет, 2001. – С. 100 -114 .</p>
<p>
45. Михайлов А., Романов Ю. Обитатели миража. – М.: Олма-пресс, 2002. – С. 202 – 206.</p>
<p>
46. Нельсон Б., Экономи П. Искусство управлять. – К.: Диалектика, 1997. – С.158 – 159.</p>
<p>
47. Ольшанский Д.В. Политический PR. – СПб.: Питер, 2003. - 87 с. </p>
<p>
48. Плеханов С.М. Как делается президент. - М.: Прогресс, 1985. – С. 289 – 291.</p>
<p>
49. Почепцов Г. Имидж-мейкер. - К.: Рекламное агентство Губерникова, 1995. – 133 с.</p>
<p>
50. Почепцов Г.Г. Как становятся президентами. – К.: Знання, 1999. -С.245 – 258.</p>
<p>
51. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. – К.: Рефл-бук, 2001. - С. 110 – 118.</p>
<p>
52. Райс Є., Райс Л. Расцвет пиара и упадок рекламы: Пер. с англ. – М.: АСТ – Ермак, 2004. – С. 104 - 105.</p>
<p>
53. Рогожин М.В. Організація зворотного інформаційного звязку від суспільства до влади // PR в органах державної влади та місцевого самоврядування: Моногр. – Київ – Сімферополь.: МАУП, 2003. – С. 94 – 100.</p>
<p>
54. Сараєва Н.М. Прес-служба в органах місцевого самоврядування (на прикладі діяльності відділу громадських зв`язків та інформації Запорізької міської ради) // PR в органах державної влади та місцевого самоврядування: Моногр. – Київ – Сімферополь.: МАУП, 2003. – С. 125 – 138.</p>
<p>
55. Серов А. Страшные тайны PR. - СПб.: Питер, 2004. – 119 с.</p>
<p>
56. Ситников А.П. Самые успешные PR-кампании в мировой практике. – М.: Инфра-М, 2002. - С.118 – 123.</p>
<p>
57. Томан І. Мистецтво говорити: Пер. з чеськ. – К.: Видавництво політичної літератури України, 1989. – С. 194 – 196. </p>
<p>
58. Чебаненко С.В. Политические партии Украины, политические партии Луганщины. - Луганск: ФСЭИ, 1997. – С. 6 – 65.</p>
<p>
59. Шведа Ю. Політичні партії. – Львів.: Астролябія, 2005. – 78 с. </p>
<p>
60. Шейнов В.П. Пиар «белый» и «черный». – М.: АСТ, 2005. – С.52 – 63.</p>
<p>
61. Щербатых Ю. Психология выборов. – М.: Эксмо, 2005. – 199 с.</p>
<p>
</p>
<p>
</p>
