<p>
- значні диспропорції в соціально-економічному, господарському і промисловому розвитку районів у місті і селищ міського типу;</p>
<p>
6) неефективна система служби в органах місцевого самоврядування:</p>
<p>
- неефективна система підбору, навчання і перепідготовки кадрів і, як наслідок, значна плинність кадрів (особливо на рівні спеціалістів);</p>
<p>
- неналежний професійний рівень персоналу виконавчих органів місцевих рад; </p>
<p>
- закритість від територіальної громади деяких структур у системі служби в органах місцевого самоврядування;</p>
<p>
- суб’єктивізм керівників в практичному управлінні діяльністю багатьох управлінь і відділів виконавчих органів місцевих рад; </p>
<p>
- зростаюча незахищеність службовців органів місцевого самоврядування від політичних впливів;</p>
<p>
- існуючий високий рівень корупції, низькі й непрозорі розміри оплати праці в органах місцевого самоврядування;</p>
<p>
7) відсутність партнерства, доброзичливості і паритетних засад у відносинах особи з органами місцевого самоврядування:</p>
<p>
- законодавча невизначеність і неналежне правове регулювання у всьому спектрі відносин між органами місцевого самоврядування та приватними особами, між органами місцевого самоврядування і об`єднаннями громадян;</p>
<p>
- фактична перевага прав та інтересів працівника органів місцевого самоврядування у відносинах з приватними особами, що звернулися за допомогою до органів місцевого самоврядування, формалізм і бюрократія на багатьох рівнях і ланках управління містом;</p>
<p>
- замовчування та неналежне і несвоєчасне оприлюднення публічної інформації та існуючі проблеми вільного доступу до неї; </p>
<p>
- повністю неефективний порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності органів місцевого самоврядування, а подекуди – його повна відсутність.</p>
<p>
Всі наведені вище висновки переконливо свідчать про необхідність істотного реформування керівництва персоналом в управлінській діяльності з огляду на розбудову у найближчій перспективі ефективної системи зв`язків з громадськістю. Специфіка керівництва персоналом як управлінської діяльності в умовах сучасної України полягає в тому, що таке реформування треба проводити одночасно з власне управлінською діяльністю керівника того чи іншого підрозділу у системі виконавчих органів місцевого самоврядування. І вагомою частиною в реформуванні управлінської діяльності в органах місцевої влади і органах місцевого самоврядування повинна стати побудова дієвої системи зв`язків з громадськістю.</p>
<p>
Автором даної роботи при проведенні громадських слухань, “круглих столів” політичних партій та громадських організацій, взаємодії з представниками засобів масової інформації та членами територіальної громади у 2002 – 2007 роках було виявлено, що на шляху побудову ефективної системи зв`язків з громадськістю є перешкоди як об`єктивного, так і суб`єктивного характеру.</p>
<p>
Встановлено, що перешкодами об`єктивного характеру є:</p>
<p style="margin-left:53.35pt;">
- надмірна формалізація процесу отримання інформації у спілкуванні громадян з органами державної і місцевої влади (необхідність подання письмових запитів за певною формою навіть тоді, коли без бюрократичних процедур можна було б повністю обійтись);</p>
<p style="margin-left:53.35pt;">
- міжгалузеві протиріччя і неналагодженість обміну інформації між різними ланками управління навіть в одному органі місцевого самоврядування;</p>
<p style="margin-left:53.35pt;">
- надмірна “секретність” деяких установ (попри досить конкретні статті в Законі України “Про інформацію”, деякі управлінські структури продовжують керуватися в своїй діяльності виключно власними інформаційними інтересами і часто відмовляють запитувачам у наданні конкретної інформації навіть по письмовим запитам);</p>
<p style="margin-left:53.35pt;">
- надмірна спеціалізація деяких ланок управління, що приводить до їх розуміння щодо комунікаційної діяльності, як до чогось другорядного і необов`язкового;</p>
<p style="margin-left:53.35pt;">
- низька мотивація системи управління органів місцевого самоврядування на інформаційну взаємодію апарату з громадянами.</p>
<p>
Перешкодами суб`єктивного характеру на шляху становлення системи зв`язків з громадськістю є: </p>
<p style="margin-left:53.35pt;">
- власні інтереси деяких управлінців у монопольному володінні певною інформацією (тим більше, що таке володіння інформацією іноді можна “конвертувати” у грошовий еквівалент);</p>
<p style="margin-left:53.35pt;">
- загальне падіння моралі у певної частини управлінців, коли управлінець забуває, що повинен працювати на користь територіальної громади, а не є якоюсь привілейованою кастою;</p>
<p style="margin-left:54.0pt;">
- сила інерції мислення окремих працівників (наприклад, щодо того, що результати їх діяльності може оцінювати тільки вище керівництво, а не представники територіальної громади);</p>
<p style="margin-left:54.0pt;">
- конформізм працівників апарату;</p>
<p style="margin-left:54.0pt;">
- низький рівень їх культури;</p>
<p style="margin-left:54.0pt;">
- бажання уникнути персональної відповідальності за результати своєї роботи.</p>
<p>
Будуючи ефективну систему зв`язків з громадськістю, треба не забувати про наведені вище перешкоди і робити все можливе, щоб нейтралізувати їх вплив у системі комунікацій між органами місцевого самоврядування і територіальною громадою.</p>
