<p style="margin-left:53.45pt;">
- створення спеціальних звітів і репортажів про важливі події, що відбуваються в державі, про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування; </p>
<p style="margin-left:53.45pt;">
- проведення прямих теле- і радіотрансляцій про їх діяльність; </p>
<p style="margin-left:53.45pt;">
- організацію систематичних (проблемних, тематичних) теле- і радіопередач та сторінок (рубрик) у друкованих засобах масової інформації; </p>
<p style="margin-left:53.45pt;">
- створення та поширення інформації, авторських матеріалів про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування роз'яснювального характеру; </p>
<p style="margin-left:53.45pt;">
- запис і зберігання відео- і аудіоматеріалів про висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. </p>
<p>
Видатки на фінансування засобів масової інформації щодо висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування передбачаються у Державному бюджеті України та в місцевих бюджетах окремо. </p>
<p>
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування у своїх кошторисах зобов'язані передбачати витрати на висвітлення своєї діяльності засобами масової інформації”. </p>
<p>
Стаття 6 Закону України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” задає перелік функцій інформаційних структур органів державної влади та органів місцевого самоврядування, необхідних для побудови ефективної системи зв`язків з громадськістю. Ці структури “збирають, аналізують, обробляють та оперативно надають інформацію про діяльність цих органів у повному обсязі засобам масової інформації”. Дається і перелік форм підготовки та оприлюднення важливої для системи зв`язків з громадськістю інформації: </p>
<p style="margin-left:53.45pt;">
- “випуск і поширення бюлетенів (спеціальних бюлетенів), прес-релізів, оглядів, інформаційних збірників, експрес-інформації тощо; </p>
<p style="margin-left:53.45pt;">
- проведення прес-конференцій, брифінгів, організація інтерв'ю з керівниками органів державної влади та органів місцевого самоврядування для працівників вітчизняних і зарубіжних засобів масової інформації; </p>
<p style="margin-left:53.45pt;">
- підготовка і проведення теле- і радіопередач; </p>
<p style="margin-left:53.45pt;">
- забезпечення публікацій (виступів) у засобах масової інформації керівників або інших відповідальних працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування; </p>
<p style="margin-left:53.45pt;">
- створення архівів інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування; </p>
<p style="margin-left:53.45pt;">
- інші форми поширення офіційної інформації, що не суперечать законодавству України”. </p>
<p>
Свою роль для становлення ефективної системи зв`язків з громадськістю в Україні зіграла і Постанова Кабінету Міністрів України від 18 травня 2005 р. “Про додаткові заходи щодо залучення громадян до участі в управлінні державними справами”. За цією постановою “для координації заходів, пов'язаних з проведенням консультацій з громадськістю та моніторингу врахування громадської думки під час прийняття органами виконавчої влади рішень, при Прем'єр-міністрові України, Першому віце-прем'єр-міністрові, віце-прем'єр-міністрах, міністрах, керівниках інших центральних органів виконавчої влади, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головах місцевих держадміністрацій утворюються консультативно-дорадчі органи - громадські колегії, які діють на підставі затверджених ними положень”. Ця постанова, на жаль, втратила чинність 1 березня 2006 року, але за нею у деяких регіонах України (наприклад, на Луганщині) було створено відповідні громадські колегії, які працювали досить ефективно.</p>
<p>
З аналізу наведеного вище огляду законодавства України можна зробити висновок, що попри відсутність спеціального закону про систему зв`язків з громадськістю в нашій державі, на основі діючого законодавства України можна побудувати досить ефективну систему зв`язків з громадськістю. Ще більше ця проблема спрощується, якщо у статутах територіальних громад передбачено практичні заходи щодо проведення загальних зборів громадян і громадських слухань, визначено порядок подання до органів місцевого самоврядування місцевих ініціатив. Свій корисний внесок в побудову такої системи зв`язків з громадськістю можуть внести також і місцеві ради та їх виконавчі органи. Наприклад, рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради № 219 від 30 серпня 2006 року “Про деякі питання щодо висвітлення діяльності Луганської міської ради та її виконавчих органів у засобах масової інформації” [13] істотно спрощено порядок надання виконавчими органами інформаційних матеріалів для оприлюднення їх у ЗМІ.</p>
<p>
З огляду на виконаний вище аналіз, можна зробити висновок, що на нинішньому етапі розвитку суспільства в Україні перелік існуючих законодавчих актів є достатнім для розбудови ефективної системи суспільних комунікацій. Питання тільки в тому, наскільки повно використовується існуюча система законодавчих актів для побудови реальних зв`язків з громадськістю органів державної влади на місцях і органів місцевого самоврядування.</p>
<p>
</p>
<p>
2.2. Сучасний стан системи управління в органах місцевої державної влади і органах місцевого самоврядування з погляду розробки ефективної системи зв`язків з громадськістю</p>
<p>
</p>
<p>
Проведений при підготовці даної роботи аналіз специфіки розбудови системи зв`язків з громадськістю в органах місцевого самоврядування Луганщини показує, що діюча система управління в органах місцевого самоврядування поки що не відповідає ні принципам побуди ефективної системи комунікацій між місцевою владою і територіальною громадою, ні в цілому стратегічному курсу України до демократії та європейських стандартів належного врядування (детально систему світової та української бюрократії описано у працях [16, 18]). Система управління в органах місцевого самоврядування поки що залишається:</p>
