<p style="margin-left:53.45pt;">
- інформувати громадян про діяльність ОСН (п.1.14).</p>
<p>
Закон України “Про звернення громадян” [3] взагалі можна вважати одним з базисних законодавчих актів для побудови системи зв`язків з громадськістю, оскільки громадянам України його статтями гарантовано:</p>
<p style="margin-left:52.8pt;">
- право отримання інформації від органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, тощо (ст. 1);</p>
<p style="margin-left:52.8pt;">
- право отримання інформації “в перекладі мовою спілкування заявника” (ст.6);</p>
<p style="margin-left:52.8pt;">
- право на конфіденційність інформації, яка є у зверненні громадян (ст.10).</p>
<p>
Крім того, ст.19 цього закону деталізує обов`язки органів державної влади і місцевого самоврядування щодо розгляду звернень громадян. А стаття 22 зобов`язує керівників та інших осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування вести особистий прийом громадян.</p>
<p>
У розбудові ефективної системи зв`язків з громадськістю велику роль відіграє блок так званих “інформаційних” законів. </p>
<p>
Насамперед, це Закон України “Про інформацію” [5], у статтях якого детально регламентоване широке коло інформаційних відносин у державі, в тому числі і на рівні взаємодії органів державної влади і органів місцевого самоврядування з громадськістю. </p>
<p>
Велике значення для ефективної роботи системи зв`язків з громадськістю має і Закон України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” [2]. Так, ст.2 цього закону гарантує свободу діяльності друкованих засобів масової інформації і “право кожного громадянина вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь яку інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації”. Цією ж статтею не допускається практика попереднього погодження друкованих матеріалів органами влади і місцевого самоврядування, крім випадків які оговорено законодавством України. Ст. 34 надає громадянам право на одержання інформації через друковані ЗМІ. Ст. 35 регламентує порядок і форму інформаційних запитів щодо отримання доступу до офіційних документів органів влади і місцевого самоврядування. Ст. 37 надає право громадянам вимагати від ЗМІ “спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність”.</p>
<p>
Дуже важливим для становлення системи PR є і Закон України “Про телебачення і радіомовлення” [11]. В законі вперше в системі українського законодавства вводиться поняття “громадського телерадіомовлення”, як системи “позабюджетного неприбуткового загальнонаціонального, регіонального або місцевого телерадіомовлення, що створюється засновниками – юридичними та / або фізичними особами” (ст.1). Стаття 2 проголошує принципи інформаційних відносин у діяльності електронних засобів масової інформації – “об`єктивності, достовірності інформації, компетентності, гарантування права кожного громадянина на доступ до інформації, вільне висловлювання свої поглядів та думок, забезпечення ідеологічного та політичного плюралізму, дотримання телерадіопрацівниками професійної етики та загальнолюдських норм моралі”. Ст. 26 гарантує право на одержання інформації електронними ЗМІ, а посадові особи, які надають таку інформацію, “несуть відповідальність за її достовірність”. З іншого боку ст. 27 зобов`язує державні електронні ЗМІ безкоштовно розповсюджувати офіційні повідомлення органів державної влади, “місцевих рад, місцевих державних адміністрацій – на підвідомчу їм територію”.</p>
<p>
Для розвитку системи зв`язків з громадськістю у частині інформування населення про діяльність органів державної влади і органів місцевого самоврядування необхідним є і Закон України “Про інформаційні агентства” [4], яким інформаційним агентствам надаються широкі права у побудові системи комунікаційних зв`язків у суспільстві. Стаття 29 цього закону дає визначення засобів комунікації, які використовуються у системі зв`язків з громадськістю: “друковані та екранні видання, радіо, телебачення (кабельне, супутникове, глобальне), електричний та електронний зв`язок (телеграф, телефон, телекс, телефакс), комп`ютерні мережі та інші комунікації”.</p>
<p>
Одним з найвагоміших елементів для побудови системи зв`язків з громадськістю є Закон України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” [8]. Вже статтею 1 цього закону дається ціла низка визначень, без яких неможлива практична побудова ефективної системи зв`язків з громадськістю органів державної влади та органів місцевого самоврядування:</p>
<p style="margin-left:52.8pt;">
- “висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні - одержання, збирання, створення, поширення, використання і зберігання інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб про роботу цих органів”;</p>
<p style="margin-left:52.8pt;">
- “порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування - розклад, обсяг, форми і методи оприлюднення відомостей про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування в межах визначених цим Законом квот часу, газетних (журнальних) площ та виділених коштів”; </p>
<p style="margin-left:52.8pt;">
- “офіційні друковані видання органів державної влади та органів місцевого самоврядування - видання, які спеціально видаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування (відомості, бюлетені, збірники, інформаційні листки тощо) для інформування про свою діяльність”; </p>
<p style="margin-left:52.8pt;">
- “інформаційні служби органів державної влади та органів місцевого самоврядування - структурні підрозділи цих органів, що виконують інформаційно-аналітичні функції та забезпечують зв'язки із засобами масової інформації, громадськістю”.</p>
<p>
Стаття 5 цього закону не просто зобов`язує органи місцевої влади і органи місцевого самоврядування інформувати громадськість про свою діяльність, але й вимагає створити для цього фінансове підгрунтя: </p>
<p>
“Органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах коштів, передбачених у державному або місцевих бюджетах на висвітлення їх діяльності, формують замовлення засобам масової інформації на: </p>
