<p style="margin-left:52.8pt;">
- “на свободу мирних зібрань та на свободу об`єднання з іншими” (ст.11) [12].</p>
<p>
Сучасна система міжнародного законодавства не ставить ніяких перепон щодо розвитку ефективної системи зв`язків з громадськістю в Україні – адже ця система міжнародного законодавства і виникла як результат розвитку громадянського суспільства у розвинутих демократичних країнах. </p>
<p>
В Основному Законі - у Конституції України [1], особливо в розділі ІІ “Права, свободи та обов`язки людини і громадянина”, - теж гарантовані права громадян щодо суспільних комунікацій. Наприклад, ст. 34 гарантує кожному право “вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб”. Ст.38 надає право громадянам України брати участь в управлінні державними справами і в діяльності органів місцевого самоврядування. Ст.39 надає громадськості можливість проводити масові акції, сповіщаючи про них органи державної влади і місцевого самоврядування. Ст.40 надає право громадянам звертатися до органів державної влади і місцевого самоврядування і отримувати відповіді на свої звернення. Таким чином, вже у Конституції України закладені базові можливості для створення системи ефективних суспільних комунікацій.</p>
<p>
Для побудови системи зв`язків з громадськістю велике значення має і Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” [6].</p>
<p>
Так, згідно зі ст. 4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” самоуправління здійснюється за принципами гласності, колегіальності, підзвітності та відповідальності перед територіальною громадою. </p>
<p>
У ст. 59 (пп. 5 і 11) встановлена норма, згідно з якою акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування необхідно доводити до відома населення. Процедури підготовки цих актів, їх практичної реалізації та контролю виконання, здійснення інших управлінських дій органами місцевого самоврядування є, по своїй суті, процесом обробки та взаємообміну інформацією. </p>
<p>
Питання зв`язків з громадськістю органів місцевого самоврядування в тому чи іншому ключі підіймаються і в статтях 7 (“Місцевий референдум”), 8 (“Загальні збори громадян”), 9 (“Місцеві ініціативи”), 13 (“Громадські слухання”) Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. </p>
<p>
Стаття 18 п. 2 цього закону (“Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами і організаціями, які не входять в комунальну власність відповідних територіальних громад”) і стаття 73 п.2 (“Обов`язковість актів і законних вимог органів і посадових осіб місцевого самоврядування”) регламентує питання надання інформації юридичними особами. </p>
<p>
Серед повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у статті 38 зазначено функції щодо розгляду звернень громадян і прийняття рішень про проведення масових публічних заходів. Деякі питання зв`язків з громадськістю безпосередньо міського голови піднімаються у статті 42 закону, п. 6 якої взагалі декларує систему щорічного звіту міського голови перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами, а також дає можливість депутатам місцевих рад періодично заслуховувати міського голову щодо його діяльності. </p>
<p>
Велика увага в Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні” відводиться і комунікаційним можливостям постійних депутатських комісій рад (ст.47 п.7) і окремих депутатів (ст.49 п.7, 10) щодо отримання ними необхідної для їх діяльності інформації. Відповідно до статті 75 п.1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (“Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальними громадами”) формалізовано ще одну комунікативну функцію – періодичність інформування органами і посадовими особами місцевого самоврядування населення про свою діяльність. </p>
<p>
Отже, можна зробити висновок, що попри відсутність закону про зв`язки з громадськістю органів місцевого самоврядування так чи інакше питання щодо взаємодію з громадськістю підіймаються і в базовому законі про місцеве самоврядування в Україні. </p>
<p>
Велика увага зв`язкам з громадськістю органів місцевого самоврядування приділяється і у цілій низці законів України, які регламентують ті чи інші сторони діяльності самоврядування територіальних громад. Насамперед, це Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядування” (ст.4) [9] і Закон України “Про статус депутатів місцевих рад” [10]. В останньому з них досить чітко регламентовані зв`язки з громадськістю навіть окремих депутатів місцевих рад:</p>
<p style="margin-left:52.15pt;">
- стаття 10: підтримувати зв`язок з виборцями відповідної територіальної громади, інформувати виборців про роботу місцевої ради, приймати участь у громадських слуханнях та ін.;</p>
<p style="margin-left:52.15pt;">
- стаття 11: доступ до комунальних засобів масової інформації з метою інформування населення;</p>
<p style="margin-left:52.15pt;">
- стаття 12: порядок розгляду депутатом звернень громадян;</p>
<p style="margin-left:52.15pt;">
- стаття 14: порядок отримання інформації від підприємств, установ і організацій;</p>
<p style="margin-left:52.15pt;">
- стаття 16: звіт депутата перед виборцями;</p>
<p style="margin-left:52.8pt;">
- стаття 18: права депутата на ведення інформаційної діяльності (оприлюднення заяв і пропозицій, ознайомлення з інформацією про діяльність рад) у тому числі і від імені громадськості.</p>
<p>
Система зв`язків з громадськістю ще одного елемента місцевого самоврядування – органів самоорганізації населення (ОСН) - досить детально викладена в Законі України “Про органи самоорганізації населення” [7]. Так, наприклад, стаття 14 цього закону надає ОСН наступні повноваження у комунікаційній сфері:</p>
<p style="margin-left:53.45pt;">
- розглядати звернення громадян (п.1.11);</p>
<p style="margin-left:53.45pt;">
- сприяти зустрічам депутатів місцевих рад з виборцями (п.1.13);</p>
