Наступна особливість це здатність відчувати дорогоцінне каміння на відстані. Алмази, рубіни, смарагди, сапфіри, олександрити, опали, аквамарини, топази, танзаніти, гірський кришталь, бірюза, малахіт, перли, сердолік, бурштин, яшма та інші дорогоцінні й напівкоштовні каміння - це непереборна пристрасть драконів. Як для людини - запах витончених парфумів - кружляє голову й змушує забувати про все на світі, так і для дракона - запах дорогоцінного каміння - зводить з розуму. Дракони відчувають їх на великій відстані й через товщу породи. Тепер цю особливість використовують у гірничодобувній промисловості. Розробки дорогоцінного каміння без участі дракона приречені на провал або будуть дуже дорогими.

Здатність перетворювати будь-яку речовину на дорогоцінний метал робить драконів дуже особливими істотами. Крім того, вони мають здатність керувати золотом, сріблом, платиною. Ці метали слухняно змінюють форму та агрегатний стан по бажанню драконів, тому вони неперевершені ювеліри. Метали - це для драконів, як подарований природою інструмент, що дозволяє створювати витвори мистецтва, з'єднувати між собою дорогоцінні камені й створювати розкішні оправи для останніх.

Як це робити? – аж цікаво стало.

Сила волі, а точніше – хотіння, - жартома сказала Варда.

Якщо це так, то я стану класним ювеліром! – погодилася я з цим влучним дотепом.

Та ще яким! Спробуєш потім, а зараз слухай, - перевертень повернулася до екрану, -… використовуючи дві останніх особливості, дракони для свого захисту можуть створювати діамантовий щит, який представляє із себе сферу навколо дракона, і не піддається ніякому впливу: ні фізичному, ні магічному. Називається "непробивний діамант".

Овва! Круто!

Дракони не можуть мати дитину не від кого, окрім, драконів, людей та фей… Карай, це означає, що дракониха не може завагітніти від демона, духа, русала, водяна… коротше ти зрозуміла.

Звичайно, зрозуміла. Може дай я сама почитаю – я що читати не вмію?

Як тільки я передам планшет тобі – інет Ровелли вимкнеться.

Ну тоді, читай.

Дерія

Відсиділа все що могла, навіть зарядку пару раз прийшлось робити. Раптом простір поруч з нами здригнувся, на мить пішов хвилею, і я побачила величезну чорну махину, яка насунулася на маленький рятувальник. Військові кораблі зазвичай чорні, щоб ставати практично невидимими на тлі космічних просторів. Під час битви в глибинах космосу, чорні кораблі складніше помітити. Навіть у бою в зоряній системі із світлом, тактична перевага в корабля, який зумів злитися з фоном.

"Непокірний вітер" нагадував велетенське веретено з обрізаним кінчиком ззаду, покрите лусочками як у риби. Це військовий корабель класу А - дредноут. На екрані зв'язку з'явився демон у військовій формі Тунни:

- "Ренка", прийом. З вами говорить капітан "Непокірного вітру" Бадма Ганбаатор.

- "Непокірний вітер", прийом. Говорить капітан «Ренка» Яник Аурель, - відповів порфосець.

- Підготуйтеся до стикування. Ми випускаємо еластичний шлюз.

- Екіпаж приготуватися до стикування. Випустити магнітні затискачі, - рівним голосом промовив капітан «Ренки» в мікрофон на пульті.

- Висівко, проведи мене в стикувальний відсік. Янику, провести стиковку й чекати подальших розпоряджень, - я вийшла з рубки слідом за порфоскою.

Карай

Варда продовжила читати:

- Усе сказане вище відноситься до всіх драконів, але є дракони, які мають додаткові особливості, так звані верховні та небесні.

Верховні дракони. Споконвіку на чолі кланів ставали найсильніші й більш здібні дракони. Влада давала не тільки переваги, а й покладала велику відповідальність творити правосуддя. З покоління в покоління сила цих драконів, названих верховними, росла. У нащадків драконів і людей ця сила також розвивалася та згодом знайшла вихід: з'явилася друга іпостась - вигляд людини з довгими чорними кігтями, палаючими крилами, очами кольору вогню, сильними міцними руками, які покриті червоною лускою. Одвічне прагнення до справедливості, штовхає їх до здійснення правосуддя щодо будь-якої істоти, яка вчинила злочин або навіть проступок. Вони можуть ставити мітку. Для цього їм потрібно видряпати кігтями хрест на шкірі істоти. Це сигнал до початку полювання на міченого. Страх і усвідомлення неминучості розправи є відповідним покаранням за скоєні злочини.

- Якісь невгамовні месники!

- Небесні дракони. Зазвичай жили високо в горах, вище хмар, і коли спускалися на полювання, то пронизували хмари й падали на землю з неба, тому з’явилася назва – небесні. Їх відмінною рисою є здатність створювати хмари, оскільки крім стихії вогню, вони трохи володіють водою… Давай про це почитаємо потім? – попросила Варда, - тобі це зараз ні до чого.

- Без проблем! Вардо, а скільки тобі років?

Мені 179, – з посмішкою жваво відповіла вона (179 років – 25 людських)

А ким ти працюєш?

Я – сушист.

Типу кухар?

Щось типу того.

Раптом, ми відчули поштовх, потім легку вібрацію. Подивилися одна на одну. За дверима тиша, але ми відчули, що там хтось є. Варда розгорнула блокнот на планшеті, і написала: «Спробуй зробити захисний діамантовий купол навколо нас. Просто уяви надміцний ідеальний захист, ти ж знаєш як виглядає діамант?».

Я гадки не маю, як це робити, але саме час спробувати. Почала думати про непробивний купол з діамантів, про те, як він утворюється та починає зростати…

Пірати дістали облизня

Віка

Після обіду розійшлися по кімнатах. Я вирішила помедитувати, оскільки останні кілька тижнів не до того було. Феї - істоти покликані творити добро, за своєю природою ми допомагаємо стражденним, що потребує духовного очищення. Медитації випрямляють потоки сили, оновлюють ауру й відновлюють внутрішній спокій, що для нас дуже важливо.

Сівши на ліжко, я поклала руки на коліна долонями вгору, заплющила очі, розправила крила й почала робити ними легкі махальні рухи. Зосередила увагу на русі: вперед-назад, вперед-назад. Легкі потоки повітря кружляли навколо мене. Поступово, переставши відчувати навколишню дійсність, я почала занурюватися у власну свідомість. Добре, що я зараз одна й ніхто мене не потурбує, оскільки при медитації впадаю в транс і він триває від кількох годин до доби, дивлячись як давно я очищалася перед цим.

Вперед-назад, вперед-назад, вперед-назад…

Різкий біль у правій руці вирвав мене з трансу. Що трапилось? Закликати магію не змогла: вона стала мені не доступна. Таке буває після поранення артефактом, який блокує магію. Так рука горить вогнем тому, що мене поранили? Навколо було темно, але не тому, що вимкнули світло, а тому, що мені на голову натягли мішок із щільної чорної тканини. Дихати важко. Я відчула, що хтось грубо заламав руки за спину й скрутив їх мотузкою, боляче притиснувши крила до спини. Мене підняли й перекинули через щось жорстке, можливо плече, оскільки я повисла головою вниз, а під коліна мене тримали чиїсь сильні руки.

Де інші ? Їх теж зловили?

Почула невиразний лемент голосів. Хто це? Нападники або наші захисники?

- Пустіть мене! Допоможіть! - про всяк випадок закричала я.

Внсі

Я лежу на величезному м'якому ліжку, зручно спираючись спиною на подушки. Велика кімната з високою стелею слабо освітлена. Тьмяне світло торшерів висвітлює ліжко й простір перед ним, застелений великим волохатим килимом. Посеред килиму звивається високий стрункий силует. Це - Варда. Одягнена в обтягуючий шкіряний костюм зі зміїної шкіри, вона, повільно танцюючи, наближається. Торкнувшись ліжка, різко стрибає вперед і за мить обвивається навколо мене вже змією. Я зойкнув від болю, почав задихатися й … прокинувся.