Перех╕д до пост╕ндустр╕ально╖ системи в╕дношень, який явля╓ собою пров╕дну тенденц╕ю сучасност╕, по сут╕ знамену╓ перех╕д в╕д переважно б╕олог╕чного типу розвитку до переважно розумового, коли розум ╕ рац╕ональн╕сть в сусп╕льних в╕дносинах починають переважати ╕нстинкти ╕ ╕ррац╕ональн╕сть. Зм╕на сусп╕льних механ╕зм╕в означа╓ в╕дпов╕дн╕ зм╕ни в законах сусп╕льного розвитку внасл╕док зм╕н в причинно-насл╕дкових зв'язках. Цей перех╕д до ери розуму ма╓ сутт╓во зм╕нити ментальн╕сть. Вже сам по соб╕ матер╕альний достаток, як св╕дчать соц╕олог╕чн╕ досл╕дження, сприя╓ в╕дходу в╕д монетарно╖ (матер╕ально╖) ц╕нн╕сно╖ ор╕╓нтац╕╖. Це означа╓, що матер╕альний достаток для ус╕х член╕в сусп╕льства може сам по соб╕ приводити до зм╕н сусп╕льних ц╕нностей ╕ ╓ необх╕дною умовою для вдосконалення моральних п╕двалин сусп╕льства.

Сусп╕льна ╕дея пост╕ндустр╕ального сусп╕льства спрямована б╕льше на нематер╕альн╕ ц╕нност╕, так╕ як здорове ╕ красиве зовн╕шн╓ середовище, культура здорового т╕ла ╕ здорового духу, робота, яка приносить задоволення, самореал╕зац╕я ╕ профес╕йн╕ досягнення, як показники усп╕ху, в╕дпочинок на природ╕, визнання в колектив╕, служ╕ння громад╕, розумне ╕ економне в╕дношення до ресурс╕в, стриман╕сть, пом╕ркован╕сть ╕ здоровий глузд в житт╕, прагнення до узгодження особистих ╕нтерес╕в з ╕нтересами сусп╕льства. Такий чи под╕бний тип сусп╕льно╖ ╕де╖ вже з давн╕х-давен ╕снував серед ус╕х народ╕в, щоправда, в незначн╕й частин╕ сусп╕льства, головним чином в середовищ╕ ╕нтелектуал╕в ╕ творчих особистостей з ╖х тягою до самореал╕зац╕╖, повноти життя, пр╕оритетом духовного над матер╕альним, переважання розуму над ╕нстинктами. З переходом до пост╕ндустр╕альних в╕дношень виник новий економ╕чний фактор - орган╕зований ╕нтелект, який почав включати в себе все б╕льшу частину сусп╕льства ╕ давати все б╕льший економ╕чний ефект. Нов╕ форми орган╕зац╕й виробник╕в ╕нтелектуального продукту - пост╕ндустр╕альн╕ корпорац╕╖, науково-досл╕дн╕ ╕нститути, ун╕верситети, к╕ностуд╕╖, студ╕╖ звукозапису, б╕бл╕отеки, музе╖, галере╖, творч╕ об'╓днання функц╕онують зовс╕м на ╕нших принципах, пор╕вняно з п╕дпри╓мствами класично╖ ╕ндустр╕╖, в тому числ╕ на ╕нших моральних п╕дставах. Св╕дом╕сть ц╕╓╖ швидко зростаючо╖ когорти людей все б╕льше тяж╕╓ в б╕к передово╖ св╕домост╕ ╕нтелектуально╖ ел╕ти. В середовищ╕ творчих людей в ус╕ часи була дещо ╕нша система ц╕нностей, в як╕й не мала значення ╕деолог╕я, догматизм, постулати, доктрини, непорушн╕ авторитети, а була етика, заснована на визнанн╕ досягнень членами цього сп╕втовариства, при цьому адм╕н╕стративна посада чи матер╕альний стан людини не впливав на р╕вень визнання його заслуг. В╕дсутн╕сть кордон╕в, ун╕версал╕зм, комунальний характер, критичне в╕дношення до продукт╕в сво╓╖ ╕ чужо╖ прац╕, чутлив╕сть до критики ╕ вдячн╕сть за критику, ╕дея служ╕ння сусп╕льству - це риси, як╕ в╕др╕зняють ╕нтелектуальн╕ сп╕втовариства в╕д парт╕й, рел╕г╕йних сп╕льнот чи сект, бо ╖х д╕яльн╕сть дуже мало пов'язана з метою досягнення влади чи багатства. ╤ под╕бно до того, як середньов╕чн╕ ╓вропейськ╕ м╕ста завоювали соб╕ право на самоврядування ╕ стали локомотивом сусп╕льного розвитку, сучасн╕ сп╕втовариства ╕нтелектуал╕в стають локомотивами пост╕ндустр╕ального розвитку ╕ показують нам риси майбутнього.

Зм╕на сусп╕льно╖ ╕де╖ може похитнути доктрину необмеженого зростання людських потреб, в╕дпов╕дно до яко╖ потреби ус╕х член╕в сусп╕льства не можуть бути задоволен╕, бо вони зростають випереджаючими темпами по в╕дношенню до сусп╕льно необх╕дного продукту. Це справедливо для сусп╕льства, де переважають матер╕альн╕ потреби. Задоволення матер╕альних потреб ста╓ ц╕лком реальним, якщо прагнення до нього стане другорядним. Задоволення духовних потреб майже не вимага╓ матер╕ального ресурсу, особливо в ╕нформац╕йному сусп╕льств╕. Розвинене внутр╕шн╓ духовне життя само по соб╕ ╓ найб╕льша ц╕нн╕сть, про що св╕дчить маса ╕сторичних приклад╕в. Вищ╕, духовн╕ ц╕нност╕ створю╓ в соб╕ сама людина. А тому в╕дх╕д в╕д монетарно╖ св╕домост╕ явля╓ собою, як це не дивно, потужний економ╕чний фактор, який рац╕онал╕зу╓ ╕ оптим╕зу╓ сусп╕льний ╕ природний матер╕альний ресурс. ╤ в цьому поляга╓ може головна оптим╕стична складова пост╕ндустр╕альних тенденц╕й. Прискорений розвиток матер╕ального виробництва сам по соб╕ почина╓ втрачати сенс, наступа╓ стаб╕л╕зац╕я в ус╕х вим╕рах, ╕ перш за все - в демограф╕чному, стиха╓ дик╕сть, агресивн╕сть, заз╕хання на земл╕ сус╕да, накопичення збро╖, перетворення Земл╕ в порохову бочку. На жаль - не всюди.

На м╕й погляд, традиц╕йна укра╖нська ментальн╕сть досить добре узгоджу╓ться з пост╕ндустр╕альним вектором розвитку сусп╕льно╖ св╕домост╕. ╤ в цьому не останню роль в╕д╕грають давн╕ землеробськ╕ традиц╕╖, прив'язка до земл╕, наявн╕сть присадибних д╕лянок, як╕ забезпечують самодостатн╕сть середнього укра╖нця ╕ його прагнення до самодостатност╕, бажання бути незалежним, але узгоджувати свою незалежн╕сть з життям громади ╕ повага до громадських ╕нтерес╕в, пом╕ркован╕сть ╕ здоровий глузд - ус╕ ц╕ риси, що мають глибоке ╕сторичне кор╕ння стають актуальними для сьогодення ╕ дають певну над╕ю щодо майбутнього.

Поки що людство створило т╕льки один механ╕зм, за допомогою якого можна надати потр╕бну спрямован╕сть сусп╕льному процесу - ╕нституц╕ональн╕ (створен╕ ╕нститутами) рамки. Вони вимагають в╕д кожно╖ людини д╕яти в межах певних правил, вих╕д за як╕ загрожу╓ санкц╕ями. Ц╕ рамки складаються з двох частин - народного етосу, тобто звича╖в, звича╓вого права, а також державного права. В сум╕ вони повинн╕ складати ту форму, при як╕й оптимально узгоджуються особист╕ ╕ громадськ╕ ╕нтереси, тобто з одного боку, забезпечу╓ться певне поле свободи, що ╓ необх╕дним для розвитку, а з ╕ншого - обмежу╓ться виникнення вс╕ляких патолог╕чних ╕ паразитарних соц╕альних утворень ╕ прояв╕в, а також контролю╓ться дотримання законност╕. ╤ тут виника╓ ще одна проблема, пов'язана знову ж таки з ╕нерц╕╓ю ментальност╕ - вона (ментальн╕сть) мало п╕дда╓ться впливу з боку формально введених правил обмежень чи закон╕в. Нав╕ть рац╕ональне ╕ ретельно продумане законодавство не буде сприйматись як орган╕чна частина св╕домост╕ людини, якщо воно не узгоджене з традиц╕ями, звичаями ╕ кодексами повед╕нки - все залиша╓ться на папер╕, а сусп╕льство продовжу╓ жити як ╕ ран╕ше. То що, глухий кут?

Досл╕дник соц╕альних ╕нститут╕в Дуглас Норт п╕дкреслю╓, що одна з головних проблем для економ╕ки, це ╓ створення д╕╓вого механ╕зму контролю за виконанням контракт╕в з боку третьо╖ сторони (наприклад, держави). ╤ тут знову виника╓ одна з проблем, що ╖х породжу╓ держава всюди, де б вона не була присутня - проблема втручання держави в контрактн╕ в╕дношення двох стор╕н, яка ╓ актуальною нав╕ть для передових кра╖н. В б╕льш в╕дсталих кра╖нах таке втручання може бути нормою, а ненад╕йн╕сть контролю за виконанням контракт╕в, яка пов'язана з невизначен╕стю юридично╖ доктрини ╕ непередбачуван╕стю повед╕нки юридичних агент╕в, може наст╕льки зб╕льшити трансакц╕йн╕ видатки, що ведення б╕знесу ста╓ недоц╕льним. Державна регуляц╕я в╕дносин ╕ методи вир╕шення проблем, призводять до виникнення ще б╕льшо╖ к╕лькост╕ проблем, бо держава - це влада, а влада д╕╓ не по справедливост╕, а в кращому випадку, по закону, тобто по алгоритму, а в г╕ршому - втруча╓ться в справи користуючись сво╓ю безкарн╕стю. Класична проблема прав людини виника╓ т╕льки внасл╕док вза╓мод╕╖ людини з державою, з ╖╖ правовими ╕ силовими структурами. Норт взагал╕ ставить п╕д сумн╕в можлив╕сть держави гарантувати права власност╕ ╕ забезпечувати дотримання угод. Так само в╕н сумн╕ва╓ться в реальност╕ за допомогою конституц╕╖ забезпечити свободи чи приборкати свав╕лля влади ╕ циту╓ при цьому слова Руссо - "врешт╕-решт ма╓ значення т╕льки той закон, що записаний в серцях людей". Тобто, як не крути, а все знову таки поверта╓ться до св╕домост╕ людини, як головного фактора усп╕шност╕ сусп╕льства.

Д╕йсно, зм╕на ментальност╕ - це дуже пов╕льний ╕ складний процес загальний механ╕зм якого, як ми вже зазначали вище, наступний: сусп╕льна св╕дом╕сть визнача╓ характер активност╕ соц╕уму в даних умовах буття, а буття визнача╓ напрямок ╕ характер зм╕н св╕домост╕. Тобто, зм╕на ментальност╕ поляга╓ в адаптац╕╖ до умов буття, таким чином, щоб зменшити нев╕дпов╕дн╕сть буття ╕ св╕домост╕. Але цей же фактор нев╕дпов╕дност╕ спрямову╓ активн╕сть на зм╕ну буття. Ма╓мо два вза╓мопов'язан╕ механ╕зми, як╕ потр╕бно т╕льки в╕дпов╕дно налаштувати ╕ в╕дрегулювати. Яким чином зм╕ню╓ться ментальн╕сть окремо╖ людини? Щодо цього ╕сну╓ дуже конкретна ╕ проста в╕дпов╕дь - ╓диним над╕йним засобом впливу на ментальн╕сть ╓ зм╕на сусп╕льно╖ практики. Зм╕ни в ╕нтелект╕ в╕дбуваються т╕льки в результат╕ д╕╖ однотипних процедур, що багаторазово повторюються, при цьому вони рац╕онал╕зуються, зм╕нюють структуру ╕нтелекту ╕ починають д╕яти несв╕домо на р╕вн╕ почутт╕в. Власне, перетворення практики в почуття ╕ означа╓ зм╕ну св╕домост╕ (ментальност╕), що приводить до зм╕ни характеру групово╖ повед╕нки. (Приклади такого перетворення - виникнення ╕ розвиток кап╕тал╕стичного способу виробництва, що стимулював в╕дпов╕дн╕ якост╕ ментальност╕; трансформац╕я "протестантсько╖ етики" спочатку в трудову, - а пот╕м в етику п╕дпри╓мництва ╕ накопичення грошей (по М. Веберу); розвиток грамоти в протестантських кра╖нах, в зв'язку з необх╕дн╕стю вивчати Б╕бл╕ю, на в╕дм╕ну в╕д католицьких кра╖н, перекладену на р╕дну мову, нарешт╕, дозв╕л протестантсько╖ церкви на свободу надання грошових кредит╕в п╕д проценти, що як╕сно зм╕нило характер ментального сприйняття грошей ╕ надало потужний поштовх кап╕тал╕стичному виробництву). Таким чином, сусп╕льство ма╓ реальну можлив╕сть в даний пер╕од часу використати ╕снуючу спрямован╕сть сусп╕льства до народовладдя ╕ на боротьбу з ╕снуючим негативом. Потр╕бно лише надати ц╕й спрямованост╕ в╕дпов╕дн╕ ╕нституц╕йн╕ форми. Це може зробити т╕льки одна орган╕зац╕я, яка вибира╓ться народом ╕ представля╓ народ - парламент. (Досв╕д вза╓мод╕╖ парламенту ╕ президентсько╖ влади на Укра╖н╕ наводить на думку, що Укра╖на ма╓ стати переважно парламентською державою, бо президентська влада це основне джерело авторитарност╕. Це думка багатьох укра╖нських пол╕тик╕в, тим б╕льше, що вся передова частина ╢вропи - парламентськ╕ держави.). ╤ д╕йсно, парламент останн╕м часом розпочав реформу, яка може радикально зм╕нити ╕ кра╖ну, ╕ укра╖нський народ - мова йде про реформу децентрал╕зац╕╖. Головне, щоб вона реально ув╕йшла в д╕ю, бо це початок хвил╕ народовладдя, що йде знизу ╕ не зупиниться, поки не зми╓ ╕ не вичистить ус╕ ц╕ "авг╕╓в╕ конюшн╕".