І вже почали тікати вони, гублячи зброю. І вже закричали вони, прохаючи пощади!

А з рівнини поспішають люди, озброєні палицями, саморобними мечами, рогатинами, косами. Палають дворища й палаци лакуз Лихого Володаря. Загорівся й притулок душителя рідного краю — фортеця чорна, зловісна.

Від краю до краю заклекотіла радістю рідна земля.

Воля! Воля прийшла на поля широкі, в ліси зелені, до осель людських!

Веде славне військо богатирське Правдосвіт на рівнину, грає під ним кінь Герояр срібногривий, супроводжує його юрба народу, сяє щастям, сидячи перед ним, наречена прегарна, Володарка Казки — Надія.

І ведуть хлібороби назустріч Правдосвіту матір його стареньку, сиву. Ледве-ледве переступає ногами вона, не знати в чому й дух тримається, а ще сяють очі, усміхаються вуста.

— Слава матері Правдосвіта, — гримить народ.

Заплакала мати від радості, обняла сина довгожданого, наречену його, благословила їх на життя довге, вільне…

А з неба сяяло сонце, лило живлючі промені на землю рідну, на сади, на поля, на ріки, на гори священні, які віднині належали вільним людям…

_{Для молодшого шкільного віку}

_{Бердник Людмила Федосеевна}

_{СКАЗКА О ПРАВДОСВЕТЕ}

_{(На украинском языке)}

_{Редактор В. З. Нестайко}

_{Художній редактор Г. Ф. Мороз}

_{Технічний редактор Т. І. Розум}

_{Коректори В. В. Богаєвський, Р. М. Зарембовська}

_{Здано на виробництво 15. XII 66 р.}

_{Підписано до друку 31. I. 67 р.}

_{Формат 70×90 1/16. Фіз. друк. арк. 2,75. Умовн. друк. арк. 3,22. Обл. вид. арк. 2,09. Тираж 30.000. Зам. № 1480. Ціна 7 коп. Папір друк. 2.}

_{Видавництво «Веселка». Київ, Кірова, 34. Друкоофсетна фабрика «Атлас» Комітету по пресі при Раді Міністрів УРСР. Львів, Зелена, 20.}