Модуляц╕ю рад╕очастотного коливання первинним цифровим сигналом називають ман╕пуляц╕╓ю . Модуляц╕ю рад╕очастотно╖ коливання первинним ╕мпульсним сигналом (посл╕довн╕стю ╕мпульс╕в) називають ╕мпульсною модуляц╕╓ю.

У прийомному пристро╖ ╕з прийнятого рад╕осигналу вид╕ля╓ться первинний електричний сигнал, який пот╕м використову╓ться для в╕дновлення пов╕домлення.

Сукупн╕сть передавального пристрою, л╕н╕╖ зв'язку й прийомного пристрою прийнято називати каналом рад╕озв'язку. В╕дправник пов╕домлень, канал рад╕озв'язку й одержувач пов╕домлень утворюють систему рад╕озв'язку.

Часто приймальн╕ й передавальн╕ пристро╖, розташован╕ разом, по╓днують. ╥хня комб╕нац╕я утворю╓ рад╕останц╕ю. Таке об'╓днання особливе характерно для л╕такових рад╕останц╕й.

Через наявн╕сть перешкод, а також викривлень, як у л╕н╕╖ зв'язку, так ╕ в сам╕й апаратур╕, пов╕домлення на виход╕ рад╕оприймального пристрою в╕др╕зня╓ться в╕д переданого. К╕льк╕сний зах╕д в╕дм╕нност╕ може бути р╕зно╖ залежно в╕д призначення системи рад╕озв'язку. Здатн╕сть системи рад╕озв'язку протистояти шк╕дливому впливу рад╕оперешкод ╕ викривлень характеризу╓ться завадост╕йк╕стю.

Перешкоди, п╕д д╕╓ю яких у переданих пов╕домленнях виникають викривлення, прийнято п╕дрозд╕ляти на два класи: адитивн╕ й мультипл╕кативн╕.

Якщо прийняте коливання ξ(t) можна представити у вигляд╕ суми сигналу s(t) ╕ перешкоди n(t), тобто ξ(t) = s(t) + n(t), то перешкода назива╓ться аддитивной. Адитивн╕ перешкоди за сво╖м характером можуть бути досить р╕зноман╕тними: флуктуац╕йними , ╕мпульсними й станц╕йними.

Флуктуац╕йна перешкода ма╓ р╕вном╕рний енергетичний спектр, ширина

7

якого звичайно значно перевищу╓ спектр рад╕осигналу. Щ╕льн╕сть ╕мов╕рност╕ флуктуац╕йно╖ перешкоди часто ╓ нормальною. Ця перешкода ма╓ м╕сце у вс╕х реальних каналах зв'язку. У б╕льшост╕ випадк╕в флуктуац╕йну перешкоду можна трактувати як адитивн╕й б╕лий гаус╕в шум. Найб╕льш характерним прикладом флуктуац╕йно╖ перешкоди може служити власний шум рад╕оприймача. Косм╕чн╕ шуми й деяк╕ види атмосферних ╕ ╕ндустр╕альних перешкод також можуть бути в╕днесен╕ до флуктуац╕йних перешкодам.

╤мпульсною перешкодою назива╓ться регулярна або випадкова посл╕довн╕сть ╕мпульс╕в, тривал╕сть яких значно менше пер╕оду ╖х

проходження. ╤мпульсн╕ перешкоди мають як правило, природн╕й або

╕ндустр╕альний характер ( в╕д грозових розряд╕в, систем запалювання

автомоб╕л╕в ╕ др..)

До станц╕йних або зосередженим по спектру ставляться перешкоди в╕д

сус╕дн╕х рад╕останц╕й ╕ р╕зних рад╕отехн╕чних пристро╖в, а також спец╕ально створюван╕ приц╕льн╕ перешкоди. Вза╓мн╕ перешкоди м╕ж р╕зними рад╕отехн╕чними пристроями виникають у силу обмеженост╕ частотних ресурс╕в ╕ недосконалост╕ орган╕зац╕╖ ╖х використання. Це особливо ставиться до короткохвильового; д╕апазону, тому що в ньому працю╓ величезне число рад╕останц╕й. Вза╓мн╕ перешкоди в цьому д╕апазон╕ в деяких випадках перевищують за р╕внем флуктуац╕йн╕ перешкоди.

Зменшення р╕вня вза╓мних перешкод може бути досягнуте шляхом рац╕онально╖ орган╕зац╕╖ рад╕озв'язку, пол╕пшенням характеристик приймально-передавальних пристро╖в ╕ спрямованих антен, а також використанням рад╕осигнал╕в з м╕н╕мально можливою шириною спектра. Застосування таких рад╕осигнал╕в дозволя╓ звузити смугу пропущення рад╕оприймальних пристро╖в ╕ тим самим зменшити ймов╕рн╕сть перешкод в╕д ╕нших рад╕отехн╕чних пристро╖в. При вплив╕ мультипл╕кативно╖ перешкоди прийнятий рад╕осигнал представля╓ться у вигляд╕ добутку переданого сигналу й перешкоди ╤(t), тобто ξ(t) = ╤(t)s(t). Можуть бути й ╕нш╕ способи вза╓мод╕╖ корисного сигналу з перешкодою. Наприклад, ╤(t) може входити в якост╕ сп╕вмножника при , що представля╓ або супутньому параметр╕ сигналу. До мультипл╕кативних перешкод ставляться завмирання рад╕осигнал╕в, що приводять до випадкових зм╕н р╕вня прийнятого сигналу, а також перешкоди внасл╕док приходу в крапку приймання дек╕лькох зрушених в╕дносно один одного реал╕зац╕й сигналу. У загальному випадку, на прийомний сигнал вплива╓ мультипл╕кативн╕ й адитивн╕ перешкоди.

1.1. КЛАСИФ╤КАЦ╤Я АВ╤АЦ╤ЙНИХ СИСТЕМ РАД╤ОЗВ'ЯЗКУ

Рад╕озв'язок, организу╓мий в ╕нтересах керування частинами й з'╓днаннями ВПС, назива╓ться ав╕ац╕йно╖. ╥╖ прийнято д╕лити на наземну й пов╕тряну. Наземно╖ назива╓ться рад╕озв 'язок, у якому використовуються рад╕останц╕╖ , розташован╕ на поверхн╕ Земл╕ . Пов╕тряно╖ назива╓ться рад╕озв'язок наземних пункт╕в керування й засоб╕в рад╕отехн╕чного

8

забезпечення з ек╕пажами л╕тальних апарат╕в, а також ек╕паж╕в л╕тальних апарат╕в м╕ж собою.

Класиф╕кац╕я ав╕ац╕йних систем рад╕озв'язку залежно в╕д д╕апазону використовуваних рад╕охвиль може бути проведена в╕дпов╕дно до даних табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Номер Найменування д╕апазону Границ╕ д╕апазону

д╕апазону рад╕охвиль рад╕очастот рад╕охвиль рад╕очастот

5 К╕лометров╕ довг╕ (ДВ) Низьк╕ (НЧ) 1...10 км 30...300 кГц

6 Гектометров╕ середн╕ Середин╕ (СЧ) 100...1000 м 300...3000 кГц

(СВ)

7 Декаметров╕ коротк╕ Висок╕ (ВЧ) 10...100 м 3...30 МГц

(КВ)

8 Метров╕ (МВ) Дуже висок╕ 1...100 м 30...300 МГц

(ОВЧ)

9 Дециметров╕ (ДМВ) Ультрависок╕ 10...100 див 300...3000 МГц

(УВЧ)

10 Сантиметров╕ (СМВ) Надвисок╕ (СВЧ) 1...10 см 3...30 ГГц

11 М╕л╕метров╕ (ММВ) Крайневисок╕ 1...10 мм 30...300 ГГц

(КВЧ)

12 Дец╕м╕л╕метров╕ Г╕первисок╕ 0.1...1 мм 300...3000 ГГц

(ДММВ) (ГВЧ)

Номера д╕апазон╕в у табл. 1.1 в╕дпов╕дають рекомендац╕ям м╕жнародного регламенту рад╕озв'язку. Рад╕охвил╕ д╕апазон╕в дециметрових, сантиметрових, м╕л╕метрових ╕ децим╕л╕метров╕ хвиль часто називають д╕апазоном ультракоротких хвиль (УКВ).

Залежно в╕д виду використовуваних рад╕охвиль зв'язки розр╕зняють системи рад╕озв'язку прямо╖ видимост╕ , тропосферн╕, ╕оносферн╕, косм╕чн╕, а також системи рад╕орелейному зв'язку.

У системах рад╕озв'язку прямо╖ видимост╕ рад╕озв'язок зд╕йсню╓ться на в╕дстан╕ прямо╖ видимост╕ м╕ж передавальною й приймальнею антенами.

У системах тропосферного рад╕озв'язку використову╓ться розс╕ювання й в╕дбиття рад╕охвиль у нижн╕й област╕ тропосфери.

Системами ╕оносферного рад╕озв'язку називають системи, що використовують в╕дбиття рад╕охвиль в╕д ╕оносфери або ╖х розс╕ювання на неоднор╕дн╕стях ╕оносфери.

У системах косм╕чного рад╕озв'язку використову╓ться ретрансляц╕я рад╕осигнал╕в через один або трохи супутник╕в Земл╕.

До систем рад╕орелейного зв'язку ставляться системи рад╕озв'язку, що використовують ретрансляц╕ю рад╕осигнал╕в на дециметров╕ й б╕льш коротких рад╕охвилях.

В ав╕ац╕йному рад╕озв'язку можуть використовуватися системи телефонного, телеграфного, телев╕з╕йного й факсим╕льного зв'язку, а також

9

системи передач╕ даних, як╕ р╕зняться видом переданих пов╕домлень. Рад╕озв'язок по телефонних каналах зд╕йсню╓ться на л╕тальних апаратах

ус╕х тип╕в ╕ може застосовуватися для керування польотом на вс╕х його етапах. Даний вид рад╕озв'язку найб╕льш оперативний, що обумовило його широке поширення.

Системи телеграфного рад╕озв'язку забезпечують передачу буквено-цифрових текст╕в. Пов╕тряний рад╕озв'язок по телеграфних каналах застосову╓ться на багатом╕сних л╕тальних апаратах, на яких у склад╕ ек╕пажа ╓ спец╕альний оператор ( бортрадист), що зд╕йсню╓ зв'язок з наземними пунктами керування за допомогою ручного телеграфування й слухового