В 80-╕ роки на озбро╓ння ВПС над╕йшли зв'язн╕ бортов╕ рад╕останц╕╖ типу Р-862 (Р-863), Р-800 Л1(Р-800 Л2), а також короткохвильов╕ рад╕останц╕╖ типу Р-864л. Останн╕ використовуються й дотепер як самост╕йно, так й у склад╕ бортових комплект╕в зв'язку.
Що стосу╓ться ╕стор╕╖ розвитку систем рад╕оуправл╕ння, то ╖хн╕ витоки належать до 1922-1925 року, коли були створен╕ перш╕ модел╕ керування польотом л╕тальних апарат╕в по рад╕о.
Справжн╕й прорив у розробц╕ систем рад╕оуправл╕ння в╕дбувся у зв'язку ╕з запуском першого штучного супутника в 1957 роц╕ й запуском першого п╕лотованого косм╕чного корабля в 1961 роц╕. Починаючи ╕з цього часу, в╕тчизнян╕ вчен╕ й ╕нженери зд╕йснили усп╕шне р╕шення завдань в област╕ динам╕ки польоту, рад╕оелектрон╕ки, автоматики й двигунобуд╕вництва, що дозволило в╕дкрити нов╕ перспективи перед техн╕кою рад╕оуправл╕ння.
4
1. УЗАГАЛЬНЕНА СТРУКТУРНА СХЕМА СИСТЕМИ РАД╤ОЗВ'ЯЗКУ
У системах керування р╕зного призначення для передач╕ пов╕домлень дуже широко застосовуються р╕зн╕ види електрозв'язку й у ╖хньому числ╕ рад╕озв'язок, зд╕йснювана за допомогою рад╕охвиль.
Узагальнена структурна схема системи рад╕озв'язку представлена на рис.1. В╕дправником ╕ одержувачем пов╕домлень можуть виступати як людей, так ╕ р╕зного роду техн╕чн╕ пристро╖, що забезпечують формування, ре╓страц╕ю, збер╕гання й використання пов╕домлень. Пов╕домлення можуть бути у вигляд╕ мови, буквено-цифрового тексту, зображення, цифрових даних ╕ т.д.
Канал звязку
В╕дпр . Л╕н╕я Одерж.
ПРД ПРМ
пов╕д . звязку пов╕д.
Завади
Рис. 1. Узагальнена структурна схема системи рад╕озв'язку
За сво╖м характером пов╕домлення можуть бути дискретнозначн╕ або дискретними й непрер╕внозначн╕ або безперервними (рис.2).
Рис.2. Класиф╕кац╕я пов╕домлень ╕ сигнал╕в.
Дискретно-значними називаються пов╕домлення, що ухвалюють к╕нцеве або рахункове число значень. Безл╕ч можливих пов╕домлень ╕з ╖хн╕ми ╕мов╕рн╕сними характеристиками утворюють ансамбль пов╕домлень. Виб╕р конкретних пов╕домлень ╕з ансамблю зд╕йсню╓ в╕дправник пов╕домлень. Типовим прикладом дискретно-значних пов╕домлень може служити буквено-цифрою текст, що поляга╓ з букв, цифр ╕ розд╕лових знак╕в.
5
Непрер╕внозначн╕ називаються пов╕домлення, можлив╕ значення яких
нев╕дд╕льн╕ й безупинно заповнюють деяку область значень. Вони
характеризуються щ╕льностями ймов╕рност╕. До непрер╕внозначним пов╕домленням ставляться мова, музика, рухливе зображення ╕ т.д.
Для передач╕ по каналу зв'язку будь-який вид пов╕домлення повинен бути перетворений у первинний електричний сигнал. М╕ж пов╕домленням ╕ сигналом повинне бути однозначна в╕дпов╕дн╕сть, щоб при зворотн╕м перетворенн╕ в пункт╕ приймання можна було одержати передане пов╕домлення. Наприклад, звуковий рух при передач╕ мовних пов╕домлень перетвориться м╕крофоном в електричну напругу. Електричн╕ сигнали, що ╓ аналогами непрер╕внозначних пов╕домлень, називаються аналоговими.
Первинн╕ електричн╕ сигнали, що в╕дпов╕дають дискретно-значним пов╕домленням, називають цифровими. Процес перетворення дискретно-значних пов╕домлень у цифров╕ сигнали назива╓ться кодуванням. При кодуванн╕ кожному можливому пов╕домленню з ансамблю ставиться в однозначну в╕дпов╕дн╕сть кодова комб╕нац╕я одиничних елемент╕в цифрового сигналу.
Систему в╕дпов╕дност╕ м╕ж дискретно-значними пов╕домленнями й кодовими комб╕нац╕ями одиничних елемент╕в прийнято називати первинним кодом. Код звичайно зада╓ться у вигляд╕ таблиц╕, у як╕й наведен╕ можлив╕ пов╕домленн╕ й в╕дпов╕дн╕ ╖м кодов╕ комб╕нац╕╖ одиничних елемент╕в. У якост╕ одиничних елемент╕в кодових комб╕нац╕й звичайно
використовуються електричн╕ ╕мпульси, як╕ характеризуються ц╕лком
певними значеннями ампл╕туди, що представля╓ (╕нформац╕йного)
параметра цифрового сигналу . Число р╕зних значень параметра, що представля╓, використовуваного для побудови кодових комб╕нац╕й, визнача╓ п╕дстава коду. Залежно в╕д значення п╕дстави коду т розр╕зняють дв╕йков╕ т=2, троични т = 3 ╕, у загальному випадку, т- ╕чн╕ коди. У системах передач╕ цифрових пов╕домлень звичайно використовуються дв╕йков╕ коди, при яких можлив╕ значення ампл╕туди одиничних ╕мпульс╕в прийняте умовно ототожнювати ╕з символами 1 ╕ 0. Це дозволя╓ широко використовувати в апаратур╕ зв'язку стандартн╕ елементи цифрово╖ техн╕ки. Символи одиничних елемент╕в кодових комб╕нац╕й 1 ╕ 0 називають б╕тами.
Аналогов╕ сигнали можна перетворити в ╕мпульсн╕ й цифров╕ сигнали. Перетворення аналогового сигналу в ╕мпульсний досяга╓ться його дискретизац╕╓ю за часом. Можлив╕сть такого перетворення виплива╓ з теореми в╕дл╕ку. При дискретизац╕╖ аналоговий сигнал представля╓ться сукупн╕стю значень в╕дл╕ку у дискретн╕ моменти часу. При цьому у в╕дпов╕дност╕ з╕ значеннями аналогового сигналу в дискретн╕ моменти часу може м╕нятися один з параметр╕в, що представляють, ╕мпульсно╖ посл╕довност╕, а саме, ампл╕туда, тривал╕сть або фаза (положення ╕мпульс╕в на ос╕ часу).
Перетворення аналогового сигналу в цифровий досяга╓ться його дискретизац╕╓ю за часом ╕ квантуванням за р╕внем. При квантуванн╕ в╕дл╕ку аналогового сигналу д╕апазон можливих значень д╕литься на к╕нцеве число
6
областей ╕ кожна ╕з цих областей представля╓ться ф╕ксованим значенням параметра, що представля╓, ╕мпульсного сигналу. Установлен╕ р╕вн╕ квантованних в╕дл╕к╕в можуть бути перетворен╕ в кодов╕ комб╕нац╕╖ цифрового сигналу. Зазначена процедура перетворення назива╓ться ╕мпульсно -кодовою модуляц╕╓ю. Таким чином, при ╕мпульсно -кодов╕й модуляц╕╖ аналоговий сигнал шляхом дискретизац╕╖, квантування в╕дл╕ку цього сигналу ╕ ╖х кодування перетвориться в цифровий сигнал . Надал╕ будемо припускати, що пов╕домлення в╕д в╕дправника надходить у канал зв'язку у вигляд╕ аналогового, цифрового або ╕мпульсного первинного сигналу.
Оск╕льки передача первинного електричного сигналу на б╕льш╕ в╕дстан╕ неможлива, то в╕н у передавальному пристро╖ за допомогою модуляц╕╖ або ман╕пуляц╕╖ перетвориться в рад╕осигнал. Цей рад╕осигнал переда╓ться через в╕льний прост╕р - л╕н╕ю зв'язку до прийомного пристрою.
Модуляц╕╓ю називають процес зм╕ни одного або дек╕лькох параметр╕в рад╕очастотного коливання в╕дпов╕дно до, що представля╓ параметром первинного електричного сигналу. Зм╕нюван╕ при цьому параметри також називають, що представляють (╕нформац╕йними), а вс╕ ╕нш╕ - супутн╕ми.
